Як виростити екзотичні фрукти на Черкащині
Ви знаєте щось про зізіфус? А чули раніше про актинідію чи акебію? Може, бачили, як на Черкащині росте маракуя, мушмула, горіх пекан чи суничник? Цю та іншу екзотику у своєму саду в центрі України, а точніше у Маньківці, вирощує пані Юлія.
– Наливаю каву, виходжу в садок і гуляю між деревцями, кущиками. Це мрія моя, а поки немає, коли ту каву пити, – з усмішкою розповідає Юлія Панчук-Золотухіна. – Ходжу між ними, говорю до них. Там поправила гілочку, іншу підрізала, травичку підщипнула. Всі знають, де мене шукати, якщо ніде не видно, – у садку.
“18000” розповідає, як черкащанці вдалося виростити екзотичні фрукти на Уманщині, де їх можна придбати і як за ними доглядати. Хоча один із секретів уже можна відкрити. Пані Юлія каже: головне – бажання і любов.
Спочатку був виноград
Не важко здогадатися, що Юлія Панчук-Золотухіна має хист до садівництва. Проте це не єдина її зайнятість. Пані Юлія – директорка Центру надання соцпослуг у Маньківці. Представляючи себе, каже:
– Волонтерю, беру участь у благодійних ярмарках і концертах, займаюся рукоділлям, пишу сценарії на заходи для дітей військових і пенсіонерів, а ще – люблю свій садок. За освітою я вчителька історії та народознавства. Проте шкодую, що не технологиня і не агрономка. Це моє покликання.
Сім’я Панчуків у винограднику в Маньківці
На ярмарках пані Юлія продає свій урожай, виноград і вино. Щомісяця благодійний ярмарок організовують у містах Уманщини. А на концертах вона співає – все, щоб зібрати кошти для Збройних сил. Чоловік пані Юлії нині у строю українського війська. У розмові вона не раз лагідно згадує про “свого Колю”.
– Виноградарством чоловік почав займатись із 2016 року. А я долучилася з три роки тому. У нас було десять сортів столового винограду, потім він докупив технічного. Хоче, щоб ми займалися виноробством. У планах створити свій бренд – “Пані Юлія”. Хай тільки скаже інакше, я вже налаштувалася на це, – сміється маньківчанка. – Тренуюся робити вино.
Подружжя Панчуків – Юлія та Микола
Так пані Юлія розширила виноградник на 50-60 кущів. Два десятки привезла з Полтави, ще кілька придбала у Звенигородці, решту передали з Чорнобая. Тепер Панчуки мають більше ста кущів різних видів винограду.
Вишня, лаврушка і оливка на підвіконні
Юлія Панчук-Золотухіна – та, хто любить ризикувати і доводити собі, що варта цього життя. До того, як вирощувати екзотичні дерева, вона починала з екзотичних рослин удома.
– Не згадаю, які були перші екзотичні кімнатні рослини. Але маю лимон, апельсини, мандарини в горщиках. Позатого року був перший плід лимона, він продовжує рости. Також вродили гранатики та інжир. Доглядаю за ними, як за дітками, – розповідає маньківчанка.
Гранат у горщику
Нині у пані Юлії ростуть, квітнуть і дозріювать у вазонах близько 50 рослин. Крім усього, це оливки, сливи, гранат, вишні, лавровий лист. Їхня господарка дає пораду: такі дерева, як лимон, апельсин, мандарин, люблять зрошування. Коли щодня їм приділяти час, вони не хворітимуть на щитівку. Ці комахи – найбільший ворог рослин.
– Люблю, коли красиво: як із маленького стає великим, із поганого – кращим. Навіть моя робота така – приносити користь людям. Ми допомагаємо пенсіонерам, сім’ям, які потрапили в складні обставини, ВПО, військовим, ветеранам. Так і з рослинами. Мені подобається розвиватися, не можу зупинитися на досягнутому. І ще й діти підтримують, – каже пані Юлія. – Пригадую, на вулиці стало холодно і довелося занести в хату оливки. Тоді цвіт осипався – стало важко на душі, але, думаю, ні, не зупинюся. Зараз вони красиві, розрослися. Будемо мати!
Плід інжиру у горщику
Хурма, зізіфус, інжир, каштан – усе українське
Активно третій рік поспіль садок у Маньківці стає більш екзотичним. Хоча першою там оселилася хурма. Про неї знають в Україні, проте зазвичай привозять до нас із-за кордону.
– Перше дерево я придбала в агромаркеті, хурму, і вона вийшла східною. Тоді не розуміла, можна в нас вирощувати хурму чи ні, але ризикнула. На другий рік вона не вижила. Я почала читати більше інформації, у фейсбуці знайшла професійних садівників. Написала на Дніпропетровщину Василю Микитасю і придбала в нього хурму “Соснівську” і “Божий дар”. А потім мене було не зупинити, – сміється Юлія.
І до слова пригадує мем із соцмережі, коли жінка із чоловіком стоять у магазині, і вона каже, що в неї ще такої рослини немає – треба купувати.
– Аналогічна ситуація і в мене, – жартує маньківчанка. – Потім я познайомилася з Ігорем Кураяном з Херсону, нині він захищає Україну. В нього придбала люфу.
Зізіфус
Усі рослини в саду пані Юлії – українські. Через фейсбук вона познайомилася з тими, хто займається інжиром, гранатом, ківі, фініком…
– Також я познайомилася з Лідою Чернецькою, Віктором Передерієм, Олександром Бецем, Олегом Лесевим, Дмитром Рущенком, Олегом Куюном. Маю ківі від Саші Ґудзя. Є знайомі з Херсона, звідти здебільшого купувала зізіфуси (китайський фінік) й азиміну (український банан). З Чернівців, Закарпаття, Запоріжжя, Дніпропетровської, Одеської, Миколаївської областей – хурма різна. Ще одна її партія чекає на висадку. Хоча садити вже немає де, але це не той випадок. Хочу, щоб у мене був садок усієї України, – каже Юлія Панчук-Золотухіна.
Господиню не лякають нові назви. Хоча раніше для неї азиміна була невідомим словом, тепер така рослина росте в її садку. Так сталося і з акебією (всередині схожа на маракую). Пані Юлія раніше чула про маракую, а тепер з’ясувала, що вона є різних сортів – інкарната й аргута.
– Знайомлюся, багато чого пізнаю. Навіть той же зізіфус цікаво вирощувати, маю вже чотири-п’ять сортів. Минулого року вже й плоди продавала через ТікТок. Інжир вирощувала з гілочок. Маю вже одинадцять дерев, з яких вісім – мої, – розповідає маньківчанка. – Замовила ще два бамбуки та їстівний каштан, такого в мене ще немає.
Гранат і ківі. У чому секрет їхнього вирощування?
Садок пані Юлії – на 10 соток. Як каже вона сама, невеликий, проте рослини миряться між собою. Тут, окрім екзотики, є звичні для українців яблуні й абрикоси, персики. Але серед перших у переліку вибагливих – гранат і ківі.
Як виростити гранат?
– Із гранатом важкувато. Люди саджають, а він пропадає. Більшість закидає цю ідею, а я ні. Не зупинюся, поки не вирощу триметрове, як я хочу, – каже маньківчанка. – Позаминулого року частина випріла, а минулого – вдалося виростити перші гранати, хоча кілька дерев загинули через травневі морози.
Не сезон для граната – зима. Щоб вижив, його потрібно правильно сховати. Дерево садять під кутом 40 градусів у ямку 30-40 сантиметрів глибини. Принципово, щоб взимку гранат був у землі, але водночас він не має запрівати через нестабільну температуру повітря. Дерево прикривають зверху шифером.
Ківі
Як виростити ківі?
– І ківі вибагливе. Складність у тому, як сховати його на зиму: треба і не зарані, і не запізно. Коли воно прокинеться, потрібно кожну гілочку обдивитися, чи не тріснула, чи сік не потік. Минулоріч, коли ховали ківі, наробилися всі. Гуртом допомагали, – пригадує Юлія Панчук-Золотухіна.
Загалом пані Юлія садила вісім ківі, одному з них уже чотири роки. Три дерева пережили зиму, інші – ні.
– Цього року була перша ківушка, але щоб вони були великі і гарні, потрібно прививати гілочки: у мене дівчатка, а треба хлопчика. Замовила і скоро буду прививати, – пояснює господиня.
Також читайте: Великі жінки Черкащини: історії видатних українок ХХ століття.
Не лише садівниця, а й блогерка у ТікТок
Раніше жителька Маньківки мала лише одну соцмережу, а відколи стала садівницею, з’явилася і в ТікТок, і в інстаграмі. З цим пані Юлії допомогла її донька – Аліна.
– Вона живчик і моніторчик. Ніби сканує все, що відбувається, і розуміє, з чого можна зробити контент. Так вона у мені побачила потенціал. Запитує: “Чому ти не ділишся цим? Це ж готовий проєкт”. Запевнила, що я можу надихати людей і ще й копійку з цього мати, – розповідає пані Юлія.
Юлія Панчук-Золотухіна та Аліна Золотухіна
У блозі садівниці з Уманщини можна побачити понад 50 відео: про китайський фінік замість пігулок від тиску і про український банан, як виростити чорні абрикоси чи мигдаль. За кадром залишається Аліна, в її обов’язках також ідея і монтаж.
– Вона телефонує до мене увечері, розпитує, що робила. Я перелічую – вона занотовує. Потім каже: “Ось готове запитання і на це можна дати відповідь”. Коли приїжджає додому, каже мені: “Гарно вдяглася і вперед!” – сміється маньківчанка. – Це Аліна просила не рвати перше ківі, поки не приїде мій Коля, бо це один із проєктів. Показати людям, що ось є плід, він дозрів і дочекався свого захисника.
@panijulia_gardenЧОЛОВІК ПРИЇХАВ І СПРОБУВАВ КІВУШКУ♬ оригінальний звук – Пані Юлія
Хоча нових відео у 2025 році ще не було, пані Юлія стежить за переглядами на своїй сторінці, відповідально дає відповіді в коментарях і на приватні повідомлення.
– Минулого року мала один сорт люфи, а завдяки соцмережам з’явилося ще три. Знаєте, скільки я вже маю друзів у соцмережах?! Багато просять порад, дякують за те, що їх надихаю. З’ясувалося, що не тільки я так фанатично займаюся рослинами. Кожному бажаю досягти мети! – радо каже садівниця.
Обрізати, покропити, висадити, підживити і поливати
У нашій місцевості всі дерева пані Юлія радить садити навесні. Треба ще трішки почекати, до кінця березня – початку квітня, і можна.
– Насамперед треба обрізати дерева і покропити їх від личинок, які живуть у корі. Найбільше сад потерпає від жука – цикадки. Він особливо любить хурму і яблуні. Цикадка поселяється у корі із серпня і відкладає потомство, – розповідає Юлія Панчук-Золотухіна.
Хурма достигає на дереві
Помазавши трьох відсотковою бордоською сумішшю дерева і висадивши саджанці, треба чекати тепла. Коли з’явиться перша трава, варто підживити дерева. Місцеві, каже маньківчанка, люблять попіл.
– Екзотика теж хімії не любить, для неї корисні органічні добрива. Тому деякі підсипаю попелом, відстою кропиву і нею підживлюю, – пояснює пані Юлія. – Хурму поливаю з травою або пізніше ледь розбавляю курячий послід. Для ківі можна трішки підкислити воду.
Актинідія
Із поливом впоратися нелегко. Раніше воду збирали у великий бак, носили відрами, тепер же зробили свердловину. Поливають рослини не кожний день, чергують: сьогодні – одні, завтра – інші. На кожне дерево потрібно чотири-шість відер води. Восени полив має бути більш активний, до восьми відер на велике дерево, тоді воно легше перенесе зиму.
– Коли полите – тоді буде жити. А ківі ще й цікаве тим, що на зиму його корінь треба вкривати в радіусі метра. Чим краще утеплити, тим більше шансів, що воно пізніше прокинеться і виживе весною, – додає пані Юлія.
Які екзотичні рослини ростуть на Черкащині?
Торік Юлія Панчук-Золотухіна продавала через мережу зізіфус. Каже, запит був чималий, усім не вистачило. Хурма вродила, з неї зробила небагато вина. А з рештою фруктів відвідувала реабілітаційний центр і пригощала ними колег. Ажіотаж свого часу викликала люфа.
– Це кабачок, який можна їсти, поки він зелений. Коли ж достигає, перетворюється у мочалку. Коли опублікували про нього відео, уманська група у фейсбуці зірвалася реакціями. Купували люфу і на благодійній ярмарці. Тепер у Маньківці чи не кожен вирощує цю рослину, у нашій громаді це нормально, – запевняє пані Юлія.
@panijulia_gardenщоб замовити, пишіть в особисті повідомлення 🌿♬ оригінальний звук – Пані Юлія
Також вона рекомендує садити на Черкащині хурму, тільки не східну. Наші сорти – це “Соснівська”, “Божий дар” і “Дар Софіївки”. Особливо уважними до дерева треба бути у перші три роки, важливо захищати від морозів.
Мигдаль
А ще інжир даватиме врожай, тільки його треба правильно садити. Мушмула (чашкове дерево) теж у нас росте, вона – морозостійка рослина. Зізіфуси також можна вирощувати, тільки не пізні сорти. І мигдаль можна спробувати.
– Не треба боятися, ставте ціль і досягайте її. Повірте, головне – бажання і любов, – вважає маньківчанка. – Якось пропадала моя айва, сказали, що вона не виживе. Що тільки я не робила, вона гинула. Цілу осінь з неї говорила, і минулоріч вона дала перші плоди. Чоловік у той час був піхотинцем, він зник зі зв’язку. Порятунок знаходила в садку.
Хурма
Коли виснажується на роботі, загострюється ситуація на фронті, пані Юлія йде до дерев, говорить із ними і набирається сил. Каже: “Якби мені дали дозвіл, я б і не їла. Зранку пішла і була б там до ночі”.
– У мене троє дітей. Хочу, щоб і внуків було багато. Мрію, як вони прийдуть у садок, вилізуть на кожне дерево і братимуть усе, що захочуть, у бабусі є все: яблука, персики, апельсини, мандарини, ківі, хурма, зізіфус, виноград, – уявляє черкащанка. – Я справді люблю цю справу. Багато військових казали, що хочуть потрапити до мене в садок. Я хочу його розвивати, щоб їм було що показати. Це буде реабілітація для хлопців.
Фото – сім’ї Панчуків
Читайте також: Остання мозаїка Алли Горської – на Черкащині: як шістдесятники створювали “Птаха”.
Робота над цим матеріалом стала можливою завдяки проєкту Fight for Facts, що реалізується за фінансової підтримки Федерального міністерства економічного співробітництва та розвитку Німеччини.
Ви або ваші знайомі творите сьогодення Черкащини, волонтерите, впроваджуєте круті проєкти й розвиваєте наш регіон. Надішліть інформацію про це “18000”.