“У чорно-білих фото більше душі”, – Ольга Степаньян (ВІДЕО)

Ольга Степаньян – неординарна черкаська фотографиня, що працює у стилі чорно-білої фотографії, інколи з додаванням жанру ню. Мисткиня закохана у фото, виконані на плівку, та мріє долучитися до створення кіно. 

Про це та інше – читайте і дивіться в інтерв’ю з Ольгою Степаньян.

У чорно-білому більше “душі” 

– Усе почалося 9 років тому. У моїх руках опинився фотоапарат. Для себе я вирішила, що у чорно-білих фото є більше правди, “душі”. Мені здалося, що це, насправді, складніше, ніж фотографувати в кольорі.

“Фото на плівку для мене – це кіно”

– Дивись, яка вона красуня! – говорить Ольга, ніжно тримаючи плівкову фотокамеру в руках. – Знімати на плівку дуже складно, ти не можеш робити “сто тисяч” кадрів, як на цифровому фотоапараті. Але такі світлини дуже гарні, наповнені глибиною, у них немає різкості й зосередженості відразу на всій експозиції. Для мене фото, зняті на плівку, дуже відрізняються від “цифри”. 

“За” чи “перед” камерою? 

– Абсолютно комфортно почуваю себе з обох сторін камери. Я виконую роль моделі і на власних фото, але за умови, якщо нікого немає поруч. Звісно, це не досить зручно, не відразу вдається сфокусована світлина. Безумовно, фотографувати когось – простіше. Та якщо нікого немає, то що ж зробиш? 

Таємне захоплення кіно

– Це не настільки таємне захоплення, як те, в чому боїшся собі зізнатися. Мені дуже подобається кіно! Глибоко в душі сподіваюся, що колись осмілюся відзняти короткометражку. Після закінчення школи я хотіла стати акторкою! Дуже подобається перевтілюватися…

“Дівчина з величезною кулею”

– У мене є фото дівчини, яка обіймає величезну кулю, – показує одну з улюблених світлин Ольга. –  У нашому драматичному театрі ця куля була декорацією Місяця для одного зі спектаклів. А мені схотілося зробити фотосесію у Червоній Слободі.

За сценарієм, потрібен був лише один кадр: дівчина стоїть й обіймає величезну кулю. Довелося наймати вантажників та автомобіль, аби відвезти цю кулю в село. Ми дуже довго їхали, готували декорації. Ну от приїхали… Буквально три секунди – кадр готовий. Кінець! Вантажимо назад.

Піщаний берег – як улюблена локація 

– Я дуже люблю широкий берег Дніпра та піски, що за “Спортхотою” у Черкасах. Для мене вода та пісок, що зливається з горизонтом – це дуже, дуже моє! 

Таїсія Матрос

По темі

    коментарі

    6 Коментарів

    1. Це реально цікаво, чорно-білі фотографії завжди несуть якийсь шарм. Напевно тому-то класика і вічна…

    2. Два человека светятся от общения друг с другом, может поэтому интервью получилось живым и интересным

    3. Фантастична жінка! Ніби з іншого Всесвіту. Гарні кадри, як і світлини Степан’ян. Приємний сюжет

    4. проникливо, усе про найпотаємнішу магію чорно-білих світлин)))

    5. Дуже крута історія про кулю. Чекаємо нових схожих матеріалів)

    6. Дуже гарно, що в Черкасах є такі цікаві і талановиті люди. Класна публікація і інтерв’ю. Тая молодець!

    Залиште свій коментар

    Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.