
Чи чекати водопілля на Черкащині у 2026 році?
Із середини лютого та на початку березня 2026 року Черкащина відчула водопілля. Вода піднялася у низці населених пунктів на Звенигородщині, Золотоніщині, Черкаському районі. Навіть підтопило багатоповерхівки в Черкасах. А через річку Вись затопило дорогу між селами Потоки Черкаської області та Надлак Кіровоградської, автівки рухалися в об’їзд.
Торік умов для повені не було. Натомість ситуація у 2024 та 2023 роках була інакшою: села на Золотоніщині «плавали», людей і тварин евакуювали. Прогнози водопілля на цей рік у синоптиків існують, готуються до підняття рівня води й у Черкаській обласній військовій адміністрації.
«18000» розповідає, чому відбувається водопілля, як до нього готуються в області та чим небезпечною може бути тала вода. Експертами цього матеріалу стали директор Черкаського обласного центру з гідрометеорології Віталій Постригань, речниця ГУ ДСНС у Черкаській області Юлія Норовкова, заступниця начальника Черкаського обласного центру контролю та профілактики хвороб МОЗ України Ольга Мізінова та директор департаменту цивільного захисту Черкаської ОВА Сергій Озеран.
Зміст:
- Що таке повінь і паводок?
- Причини та фактори весняного водопілля
- Чи чекати рекордного водопілля навесні 2026 року?
- Які території Черкащини може підтопити навесні?
- Що означають рівні небезпечності?
- Як готується Черкаська ОВА до водопілля 2026 року?
- Поради для населення під час підтоплення від ДСНС
- Як діють рятувальники під час підтоплення?
- Які хвороби можна підхопити через заражену воду?
- Коли вода може зійти?
- Що робити після підтоплення: поради ДСНС
- Хто перевіряє стан води в районах підтоплення?
- Чи потрібна профілактика захворювань після підтоплення?
Що таке повінь і паводок?
Весняна повінь або водопілля – це природне явище. Як розповідає директор черкаського гідрометцентру Віталій Постригань, повінь фіксують щорічно навесні, коли через танення снігу наповнюються річки. Після води розливаються на заплавні території. Це є природним нормальним явищем.
Паводок може виникати навесні, влітку або навіть взимку. Це явище відбувається через інтенсивні дощі або сніготанення.
Причини та фактори весняного водопілля
Віталій Постригань прогнозує, що у період сніготанення утвориться значна кількість талих вод, а здатність ґрунту їх поглинати буде низькою.
Чому так? Синоптик пояснює, що основні чинники водопілля:
- висота снігу;
- запаси води в сніговому покриві;
- глибина промерзання ґрунту.
Також важливо знати, скільки снігу в басейнах Прип’яті на річці Десна, Верхньому Дніпрі та їхніх притоках за межами країни.
«На водозбірній площі в межах Черкаської області залягає сніговий покрив 3–12 см – норма на цей час 7 см. Глибина промерзання ґрунту – 30–35 см, а на Чигиринщині – 60 см, що майже вдвічі більше за багаторічні значення. До того ж з початку зими в басейнах річок області на водозбірній площі Черкаського захисного масиву випало 97–143 мм опадів, що в межах норми та дещо вище (90–134 %).

Затоплена вулиця на Черкащині, 2024 рік
Чи чекати рекордного водопілля навесні 2026 року?
«Враховуючи значні запаси снігу, промерзання та зволоженість ґрунту, вирішальним фактором висоти водопілля буде інтенсивність потепління, кількість дощів та в окремих випадках водогосподарська діяльність, – пояснює Віталій Постригань.
Синоптик вважає, що ускладнення ситуації можливе:
- під час скресання річок, особливо якщо буде підвищуватися температура повітря;
- через інтенсивний льодохід, утворення та посилення заторів. Найбільш сприятливі умови для них – ділянки природних звужень русл річок, старі осередки зимових заторів, у місцях звужень русл, в районах мостових переходів;
- на зарегульованих ділянках річок.
Як розповідає Віталій Постригань, територією Черкащини протікає 1037 річок, тут є 2984 ставків. Більшість цих малих і середніх річок зарегульовані за допомогою гребель, ставків і водосховищ. Значна частина малих водотоків не розчищені, їхній стан погіршився через вплив людини.
Які території Черкащини може підтопити навесні?
Коли повінь буде на Дніпрі, варто звертати увагу на лівобережну частину верхів’я Кременчуцького водосховища та правобережну частину після Канівської ГЕС. Найбільш уразливі райони прилеглі до русла річки Дніпро та його заплави, де розташовані понижені ділянки.
«Якщо на заплавних територіях і в межах прибережних захисних смуг будують житло чи інші об’єкти, вода під час водопілля просто повертається на своє природне місце» – прокоментував Віталій Постригань.

Затоплена вулиця в лютому 2026 року
Що означають рівні небезпечності?
Віталій Постригань розповідає, що біля Канівської ГЕС є водомірний гідрологічний пост, де моніторять рівень води двічі на добу. Рівні небезпечності визначають залежно від масштабів і наслідків ситуації:
- І рівень небезпечності («жовтий») оголошують, коли вода затоплює заплавні території, понижені площі сільськогосподарських угідь, окремі господарські об’єкти у прирічковій зоні;
- ІІ рівень небезпечності («помаранчевий») – порушення та ускладнення життєдіяльності населення і функціонування господарчого комплексу на окремих територіях;
- ІІІ рівень небезпечності («червоний») – це масштабні негативні наслідки для великої кількості населених пунктів, секторів економіки, об’єктів господарювання на значних територіях.
Як готується Черкаська ОВА до водопілля 2026 року?
У відповіді на інформаційний запит «18000» у Департаменті цивільного захисту, оборонної роботи та взаємодії з правоохоронними органами Черкаської ОВА пояснили, що мають план щодо підготовки та пропуску льодоходу, повені і паводків. Виконання заходів, визначених у цьому плані, розглядали на чотирьох засіданнях регіональної та місцевих комісіях з питань ТЕБ та НС.
Враховуючи минулорічні досвіди, в обласній адміністрації знають про 53 населені пункти, які можуть бути підтопленими під час водопілля.

Підтоплене подвір’я, 2026 рік
Заходи ТЕБ та НС на випадок підтоплення:
- перевірили готовність інженерної та автомобільної техніки, протипаводкового модулю, насосного обладнання, автономних джерел електроживлення та плавзасобів, що є у підрозділах ДСНС області;
- налагодили щоденний моніторинг обстановки черкаським гідрометцентром та визначили порядок інформування органів влади;
- визначили заходи щодо попередження підтоплень будинків, визначили сили та засоби для ліквідації наслідків підтоплень, визначилися з місцями для можливого тимчасового відселення населення.
Регулювання води у водосховищах Дніпра
У Черкаській ОВА наголосили, що рівень води в Дніпрі, як в минулі роки, так і в нинішньому, зокрема і під час пропуску льодоходу, повені та паводків, регулює Міжвідомча комісія з узгодження режимів роботи Дніпровських водосховищ саме для забезпечення роботи енергосистеми держави.
Читайте також. Світла немає, інтернет є: які провайдери працюють у Черкасах під час відключень.
Поради для населення під час підтоплення від ДСНС
- зібрати документи, ліки, цінні речі, продукти;
- вимкнути в будинку електро‐ та газопостачання;
- зачинити вікна та двері, за можливості, на першому поверсі захистити вікна та двері дошками;
- випустити худобу – дати можливість їй самостійно врятуватися;
- за можливості негайно залишити зону підтоплення. Перших мають евакуювати дітей, людей із інвалідністю та похилого віку;
- піднятися на верхні поверхи будинку або на горище. До прибуття рятувальників перебувати там, сигналізувати, щоб вас помітили;
- перевірити, можливо, неподалік комусь потрібна допомога;
- потрапивши у воду, зняти з себе важкий одяг і взуття.
Як діють рятувальники під час підтоплення?
Рятувальники виїжджають на місце підтоплення за зверненнями місцевих жителів, місцевих рад або органів цивільного захисту. Як розповідає речниця обласного управління ДСНС Юлія Норовкова, рятувальники можуть евакуювати людей і тварин, також підвозити до підтоплених будинків, в яких залишилися люди, їжу та воду.
Крім того, працівники ДСНС відстежують ситуацію за допомогою безпілотних літальних апаратів із повітря. Із техніки на випадок підтоплення вони залучають протипаводковий модуль із човнами та снігоболотохід «Богун».

Техніка ДСНС
Які хвороби можна підхопити через заражену воду?
Вода затоплює поля, будинки, цвинтарі, скотомогильники, вбиральні, сміттєзвалища. В цей час органічні та неорганічні сполуки вимиваються і потрапляють у річки та в криниці, розповідає заступниця директора обласного центру контролю та профілактики хвороб Ольга Мізінова. Тому під час підтоплень існує ризик спалахів інфекційних хвороб.
Через заражену воду можуть виникати кишкові інфекції: сальмонельоз, вірусний гепатит, черевний тиф, дизентерія та інші захворювання. Якщо заражена вода потрапить у відкриту рану, є ризик підхопити правець.
Коли вода може зійти?
Водопілля залежить від того, якою буде весна, каже синоптик Віталій Постригань. Швидкість танення снігу і льоду, кількість дощів визначають, наскільки швидко і сильно піднімуться рівні річок.
«Якщо весна рання й тепла поступово – сніг тане повільно, вода рівномірно сходить у річки, і водопілля відбувається спокійніше, без різких піків. Якщо потепління різке – сніг тане стрімко, додаються дощі і формується швидкий приплив води, тоді рівні можуть різко підніматися», – додав Постригань.
А водопілля по каскаду дніпровських водосховищ залежить від снігозапасів, опадів та інтенсивності його розвитку на річках Прип’ять, Десна та Верхньому Дніпрі.

На Черкащині відкачували воду з підтоплених підвалів
Що робити після підтоплення: поради ДСНС
- не користуватися електроприладами, поки не висохне повністю будинок;
- обов’язково кип’ятити воду, особливо, якщо вона з джерел, що були підтоплені;
- продезінфікувати все майно: одяг, посуд тощо, що було підтоплене;
- не вживати продуктів, які були затоплені;
- позбавитися від продуктів і консервації, що була затоплена і пошкоджена.
Через підтоплення є ризик завалення будинків. Потрібно перевірити, чи не утворилося провалля в приміщенні та навколо будівлі. Під тиском води може розбитися скло. Також вода може засмітити територію небезпечними уламками і сміттям.
У Черкаському обласному центрі контролю та профілактики хвороб також наголошують на очищенні криниць після того, як вода спаде: хоча вода відійшла, криниці залишаються забрудненими. Необхідно очистити, спорожнити криницю та продезінфікувати воду.
Хто перевіряє стан води в районах підтоплення?
Моніторингом води у районах, які підтопило, займаються працівники Черкаського обласного центру контролю та профілактики хвороб. За словами заступниці директора Ольги Мізінової, стан води відстежують там, де є підтоплення господарств, а саме криниць. Відбір води здійснюють щоденно. В лабораторію потрапляють зразки води з центрального водопостачання, з громадських і приватних криниць.
Чи потрібна профілактика захворювань після підтоплення?
Ольга Мізінова каже, що насамперед потрібно слідкувати за своїм самопочуттям. Перевіряти температуру тіла, стежити, щоб не було лихоманки, запаморочення, головного болю чи болю в животі, висипів на шкірі. Якщо один із симптомів помітний – потрібно звертатися до лікарня.
Водночас попередньої профілактики захворювання тим, хто опинився в районі підтоплення, робити не потрібно. Достатньо ретельно мити руки з милом, вживати бутильовану воду, овочі й фрукти мити кип’яченою водою, обдавати окропом.
Читайте також. Сонячні панелі, акумулятори та генератори: як Vodafone, lifecell і Київстар забезпечують зв’язок та інтернет на Черкащині.
Вікторія Нянько
Читайте новини Черкас та області – перевірена оперативна інформація на «18000». Підписуйся на телеграм‐канал «Шо там у Черкасах?»
Чому не оголошують надзвичайний стан і не платять людям компенсації? Це ж знущання‐в минулому році затопили, в цьому те ж саме!!! Ми ще від минулого підтоплення не оговтались!!!!!!
Чому не виплачують компенсації? В минулому році затопили, в цьому те ж саме!!!! Ми ще від минулорічного підтоплення не оговтались‐плодові дерева всі загинули, в колодязях вода не годна, в 7 разів рівень нітратів вище норми, рік воду для пиття в каністрах возимо, городи були не орані, позаростали травою. А в декого і в хатах вода була! То які б не були сніга, а такого не було!!!