Як змінилася зима у Черкаській області?
Ще 30 років тому зими у Черкаській області були суворими: морози, сніг і тривалий льодостав на Дніпрі. Нині ж грудень більше схожий на осінь, сніжить рідко, а справжні морози настають лише у лютому. Принаймні саме такою погода у Черкасах була цієї зими. Чи справді зими стали теплішими і коротшими?
Чому дедалі частіше замість снігу йде дощ, а ожеледь перетворює дороги на ковзанку? Як потепління впливає на річки, ґрунти та сільське господарство? Якими зими будуть надалі і що буде з кліматом Черкащини через 10–20 років?
Відповіді на ці питання, а також цікаві кліматичні рекорди та аномалії останніх десятиліть – надав для “18000” директор Черкаського обласного гідрометцентру Віталій Постригань.
Зміна клімату у Черкаській області: зима стала коротшою
Що таке зима в розумінні синоптиків? Ні, це не дати з 1 грудня до 28 лютого. Зимовим періодом синоптики вважають дати, коли температура повітря опускається нижче нуля. За спостереженнями черкаських синоптиків, раніше зими тривали з 29 листопада до 15 березня, однак в останні роки середні дати змістилися. Нині зима розпочинається орієнтовно 3 грудня і завершується 2 березня. Тобто вона стала коротшою на 18 днів.
Черкаський сквер “Юність” взимку у 60-80-их роках
Зима 2024-2025 спробувала розпочатися на Черкащині 25 листопада, середньодобова температура ненадовго сягнула нижче 0º, але потім інтенсивна хвиля тепла повернула погоді осінній характер. З цього часу синоптики спостерігали окремі морози:
- наприкінці листопада – до -6ºС;
- всередині грудня – до -9ºС,
- на початку січня – до -7ºС.
Стійкий перехід середньодобової температури повітря через 0ºС відбувся аж 3 лютого і тривав до 3 березня. У цей період морози посилювалися до -15º…-17ºС.
Як змінилась середня температура зими в Черкасах
Останніми десятиліттями зиму в Україні характеризують здебільшого як м’яку, схожу на західноєвропейську.
Аналіз багаторічних спостережень на Черкащині свідчить про те, що зими дійсно потепліли. За останні 30 років середня температура зимового сезону зросла на 2º, тобто з -5ºС до -3ºС. Синоптики зазначають, що найбільше потеплішав січень – майже на 2,5º, лютий – на 1,9º, а грудень – на 0,7º. Так протягом останніх п’яти років середня температура зими становила вже 0º, тоді ще як у 2002-2003 – -7ºС.
На скільки потеплішали зимові місяці у Черкаській області
Директор Черкаського обласного гідрометцентру Віталій Постригань у коментарі журналістці “18000” пояснює, що загалом може впливати на клімат Землі:
– Тепло і гази, такі як діоксид сірки та вуглекислий газ, виділяються унаслідок виверження вулканів і впливають на стан атмосфери та океану. Фактично вони формують атмосферні та океанічні течії. Зовнішні циклічні зміни орбіти Землі навколо Сонця змінюють кількість і розподіл сонячної енергії, яка досягає нашої планети. Це впливає на сезонні зміни.
Зміни клімату, зокрема зростання середньорічної температури – це один із проявів потепління на планеті.
Погода у Черкасах: різкі перепади температур
Протягом останніх років упродовж зими почастішало чергування теплих і холодних періодів:
– То надходить холод із півночі, то теплі повітряні маси з Африки, чи Середземноморське вологе повітря, – говорить Віталій Постригань.
У зв’язку з такими коливаннями зріс діапазон мінімальної і максимальної температури за зиму – з 27º до 29º. Раніше середній температурний максимум становив 7,6ºС, а середній мінімум -19,9ºС, тепер же 8,6ºС та -20,7ºС відповідно.
Центр Черкас зимою у 60-80-их роках
Аномальні перепади температур у березні 2025
Цього року день 15 березня був з температурою 17ºС, а вже наступний, 16 березня – лише 4ºС. Середньодобова температура 14 березня становила 13º…14ºС, що це відповідає кінцю квітня, однак за два дні похолодання повернуло Черкащину у середину березня.
Де у Черкаській області взимку тепліше і холодніше?
Як розповів директор Черкаського обласного гідрометцентру, взимку сонячний фактор не відіграє значної ролі. Тому на півночі області необов’язково буде холодніше, ніж на півдні.
– Все залежить від переміщення різних повітряних мас. Так щоразу при зміні синоптичної ситуації температурні показники в різних районах області змінюються, – зазначає синоптик.
Найтепліша та найхолодніша зима у Черкаській області
Найхолодніша зима
За останні 15 років найхолоднішою у Черкаській області видалася зима 2010-2011. Тоді середня температура сезону становила -4ºС. Щомісяця вона змінювалася так:
- у грудні – -3ºС;
- у січні – -4ºС,
- у лютому – -6ºС.
Найсильніший мороз зафіксували у середині лютого – -17º…-22ºС.
Найтепліша зима
Найтеплішою за останні 15 років стала зима 2019-2020. Її середня температура дорівнювала +2ºС, а помісячно:
- у грудні – 2ºС;
- у січні – 0,6ºС;
- у лютому – 2ºС.
Протягом тієї зими стійкого переходу середньодобової температури через 0º не було. Однак синоптики зафіксували 20 днів із від’ємними температурами. 7-8 січня стовпчики термометрів опускалися до -10º…-11ºС.
Якими були найтепліша та найхолодніша зима у Черкаській області за останні десятиліття
Зимові рекорди у Черкаській області: сильний вітер, сніг, хуртовина
За останніх 50 років синоптикам доводилося спостерігати на Черкащині різні аномальні явища та фіксувати зимові рекорди:
- у січні 1975 року – сильний вітер 34 м/с (це як автомобіль, що мчить трасою зі швидкістю 120 км/год, – ред.);
- у лютому 1978 року – хуртовина з вітром 15-20 м/с тривала 32 години;
- у грудні 1990 року – налипання мокрого снігу діаметром 53 мм;
- у лютому 1990 року – сильний сніг 30 мм за 12 годин і менше.
Зимові рекорди на території Черкаської області
Дощ і сніг у Черкасах та області. Чому стало менше снігу?
Раніше, у 50-х роках, зима була з від’ємними температурами, тому й опади випадали переважно у вигляді снігу. Через це утворювався сталий сніговий покрив, із середньою висотою 10-12 см та максимальною до 70-80 см.
За спостереженнями синоптиків, протягом останніх років взимку буває 30-40 днів з відлигами: опади випадають у вигляді снігу, мокрого снігу та дощу. Тому сніговий покрив нестійкий, часто розтає і знову утворюється. Тепер середня висота снігового покриву становить 5-8 см, а максимальна у 2017-2018 роках сягала до 40-50 см.
Як змінилася висота снігового покриву у Черкаській області
– Тепер тенденція така, що раз у п’ять років може насипати 10-20 см снігу і раз в 20 років – 20-30 см. В останні роки опади взимку частіше випадають у змішаній фазі, тобто сніг із дощем, мокрий сніг, – каже Віталій Постригань.
Опади: чи стали зимові місяці більш посушливими?
Кількість опадів за зиму в цілому зменшилась на 10 мм – це 30% від місячної норми. Найбільш посушливим став грудень.
Чи почастішала ожеледиця у Черкасах та області?
Як пояснив синоптик, процес ожеледоутворення найчастіше відбувається під час випадання рідких опадів або наявності туману при температурі від 0º до -4ºС та у супроводі південно-східного вітру. Найінтенсивніша ожеледь (20 мм і більше) виникає під час проходження південних циклонів.
Протягом останніх років мінливість температури взимку, часті відлиги, збільшення кількості рідких опадів та туманів сприяли збільшенню днів із ожеледдю. Вона у Черкаській області буває з листопада до березня. Протягом цього періоду у середньому буває 15-20 днів із ожеледдю. Найбільше таких днів припадає на грудень-січень – по 7-10.
Засніжений парк у Черкасах у 60-80-их роках
Як теплі зими впливають на льодостав на Дніпрі?
У теплі зими стійкого та суцільного льодоставу на Дніпрі не спостерігають. Однак синоптики зазначають, що зі зниженням температури на Дніпрі відмічають такі льодові явища:
- “сало” (поверхневе первинне льодяне утворення, що складається із кристалів у вигляді плям або тонкого суцільного шару. Ззовні через сірувато-свинцевий колір нагадує плями плаваючого на поверхні жиру, звідси назва “сало”, – ред.);
- сніжура (скупчення снігу у вигляді рихлої, в’язкої маси після рясного снігопаду на охолоджену водну поверхню, – ред.);
- припай (суцільний льодяний покрив, що примерзає до берега, – ред.) шириною менше 100 метрів.
Вплив зміни клімату на Дніпро та інші річки
Відомо, що річки, зокрема Дніпро, живляться дощовими, талими сніговими та підземними водами. За словами директора Черкаського обласного гідрометцентру, весняна повінь або “водопілля” є важливою фазою життя річки:
– Навесні потік води промиває та оздоровлює річище, насичує заплаву водою, дає живильні сили для рослин. Весняне водопілля буквально напуває заплави, які будуть необхідні протягом літа, коли води стане менше.
Льодостав на Дніпрі у Черкасах
Цієї зими аномально тепла погода обумовила відсутність основного чинника весняного стоку – снігових запасів.
– Ймовірно, що маловоддя весняного періоду перейде в маловоддя літньо-осіннього періоду. Це може призвести до пересихання малих річок, – припускає синоптик.
За його словами, низьке весняне водопілля у подальшому може мати негативний вплив на загальну водогосподарську та екологічну ситуацію на річках влітку. Зокрема, через зменшення наповнення водосховищ і ставків, може виникати погіршення якості води та обмеження обсягів розбавлення забруднених стоків.
Як потепління впливає на сільське господарство та озимі культури?
Як зазначив Віталій Постригань, через брак опадів взимку та збереження дефіциту навесні вже у другій половині травня цілком можливий початок ґрунтової посухи для озимих культур:
– Це вплине і на зниження урожайності. З підвищенням температури весною, нестача вологи раніше відчуватиметься у верхніх шарах ґрунту, що може створити проблему вчасної появи сходів ярих культур.
Потепління в Україні: якою буде зима через 10–20 років?
Подальше підвищення глобальної температури призведе до того, що літо в Україні стане довшим, а зими коротшими, більш теплими та малосніжними.
– Говорити про те, що зими не буде, не можна, тому що зміна пір року обумовлена не глобальними температурними показниками, а кутом нахилу земної осі і орбітальним положенням Землі щодо Сонця, – пояснює синоптик.
Засніжений парк “Сосновий бір” у Черкасах
Він додає, що залишиться вірогідність холодних зим хоча б один раз на 10-15 років. Нині темпи потепління такі, що зима через 20-30 років може скоротитися на місяць.
Анастасія Бут
Робота над цим матеріалом стала можливою завдяки проєкту Fight for Facts, що реалізується за фінансової підтримки Федерального міністерства економічного співробітництва та розвитку Німеччини.
Читайте також статтю “18000”: Таємниці екзотичного садівництва: як черкащанка вирощує зізіфус, інжир, маракую і пекан.
Подобаються наші статті? Долучайтеся до Клубу донаторів “18000”! Оформлюйте щомісячну підписку за посиланням і розвивайте регіональну незалежну журналістику разом із нами.