Замість двадцяти районів – чотири. Як зміниться карта Черкаської області?

Уже восени цього року Черкаська область має всі шанси кардинально змінити свою карту. І справа не лише у переформатуванні наявних і створенні нових об’єднаних територіальних громад. Цього разу діло має зайти далі – і децентралізація торкнеться ще й районів. Яких змін чекати – розбиралася кореспондентка видання “18000”.

1 квітня 2014 року в Україні ухвалили концепцію реформування місцевого самоврядування. У її основі – європейська субсидіарність, коли рішення ухвалюють не в центрі, а на місцях. Основною метою реформи стало створення спроможних громад. Надання їм більшого фінансового ресурсу і, відповідно, повноважень. ОТГ, на відміну від “класичних” сіл та міст, отримали можливість залишати більше коштів, отриманих із податків, у місцевому бюджеті. Як наслідок, надавати у громадах більший спектр послуг і робити це якісніше.

Наприклад, нині в області розгортається мережа центрів надання адміністративних послуг. Раніше для отримання витягів, довідок і документів людям варто було їхати “в район”. Тепер же ідентичні послуги жителі можуть отримувати на місцях, економлячи при цьому не лише час, а й кошти на проїзд.

Так само громада на місцях, а не чиновники в органах центральної влади краще знають, яку дорогу варто відремонтувати першочергово чи де посадити нову клумбу. 

Після поділу на ОТГ Україна підходить до наступного етапу – укрупнення районів. Нині Черкащина складається із 20 районів. За проєктом, який 12 червня погодив Кабінет міністрів, в області лишаться лише чотири райони. Остаточний варіант районування області має ухвалити Парламент. За очікуваннями експертів, це має статися вже цього місяця.

Зі скрипом

Кінець 2019 року став “гарячим” для Черкаської обласної державної адміністрації. У грудні до очільника області та його заступників шикувалася черга із незадоволених прийдешніми змінами керівників чинних громад. Виявилося, що за методологією Кабміну 16 наявних громад визнано неспроможними. Деякі з них укрупнились за рахунок інших ОТГ та територіальних громад, а інші мають приєднатись до більших ОТГ.

Зрештою із більшістю вдалося знайти компроміс. Нині в області 61 громада. Вже восени їхня кількість має зрости до 67. У частині вперше відбудуться вибори голови громади, а також депутатів ОТГ. Провести їх, за попередніми даними, мають у жовтні разом із місцевими виборами.

Проте не всі громади погодилися із ухваленим Кабінетом міністрів проєктом змін. Дехто “бунтує” досі.

– Ми не могли перспективним планом задовольнити всіх, – говорить у коментарі “18000” заступник директора департаменту регіонального розвитку Черкаської ОДА Сергій Даниленко. – Створення проєкту перспективного плану лежить якраз на обласній адміністрації. Але ми не робили цього одноосібно – було створено спеціальну робочу групу. До її складу увійшли не лише представники структурних підрозділів ОДА, а й різних асоціацій органів місцевого самоврядування, народні депутати України, обрані по мажоритарних округах. У ЗМІ оприлюднювався проєкт перспективного плану, йшли гострі обговорення, відбувалися значна кількість зустрічей з ініціативними групами та жителями територіальних громад, здійснювались виїздів у громади. В цілому нам вдалося знизити градус напруги і задовольнити достатньо значну кількість тих, хто був незадоволеним. 

Чому виникли проблеми?

Здебільшого переформатування зазнають ОТГ з малою кількістю населення, а також слабким фінансовим ресурсом. У деяких громадах населення – близько 1500 людей. В ОДА певні: утримувати апарати двох громад, де населення не перевищує 2000 жителів, неефективно. Їхнє об’єднання дозволить зекономити мільйони гривень, які можуть бути направлені на розвиткові проєкти. Невтішною у подібних громадах є і кількість школярів, яка часто не досягає позначки в 250 осіб. Освіта для них є не лише задорогою для громади, а й не завжди якісною.

Однією з гарячих точок стала Хлистунівка. Громаду хочуть приєднати до Городища, створивши таким чином одну більш спроможну Городищенську ОТГ. 

– Ми намагаємось пояснити, що разом їм буде краще, – говорить Сергій Даниленко. – Вони хочуть бути самостійними, бо мають ризики. Мовляв, якщо їх об’єднають, то потім вони матимуть слабке представництво у виконкомі, в раді ОТГ. Проте їх представники будуть обрані до ради ОТГ – ці депутати мають активно захищати інтереси своїх виборців. Старости сіл, відповідно до чинного законодавства, мають входити до виконкомів ОТГ і брати безпосередню участь в оперативному, господарському управлінні життєдіяльністю ОТГ. Отже, це питання лежить у площині їхнього вибору своїх представників до органів управління майбутньої ОТГ. 

За словами Сергія Даниленка, дискусії щодо деяких ОТГ точаться досі

Також Даниленко додає, що методика формування спроможних територіальних громад говорить, що їм потрібно бути разом (відстань між Хлистунівкою і Городищем менше 20 км).

– З фінансової точки зору недорочно тримати два апарати управління, витрачати зайві кошти, які б могли бути направлені на інфраструктуру та розвиток, адже по факту жителі Хлистунівської ОТГ і так активно користуються інфраструктурою Городища, тому ще й із цієї точки зору приєднання є логічним.

Можливості для громад

За даними ГО “Інтерньюз-Україна”, відколи Україна ступила на шлях децентралізації 5 років тому, доходи місцевих бюджетів зросли майже у 4 рази — від 68,6 млн до 267 млн гривень.

У попередні роки від держави всі новостворені громади отримували субвенцію на розвиток інфраструктури. Цьогоріч уперше через ситуацію з пандемією COVID-19 кошти на це у державній скарбниці не передбачили. Проте нині така можливість ще розглядається на рівні Києва.

Окрім бюджетних коштів, громади Черкаської області закликають користуватися міжнародною технічною допомогою, грантами, брати участь у різних конкурсах. Аби тримати ОТГ в курсі, щомісяця департамент регіонального розвитку ОДА готує для них спеціальний бюлетень. Переглянути липневий можна тут: https://bit.ly/2Aosgc0.

За словами заступника директора департаменту регіонального розвитку Черкаської ОДА Сергія Даниленка, завдяки міжнародній технічній допомозі вже не одній черкаській громаді вдалося змінити життя її мешканців на краще. Зокрема, завдяки проєкту USAID у Паланській ОТГ Уманського району провели повну інвентаризацію земельних ресурсів. Виявилось, що низка орендарів і власників земельних ділянок не сплачували податки в повному обсязі – аудит дозволив збільшити надходження до бюджету. А завдяки секторальній підтримці ЄС у Кам’янці облаштували Тясминський каньйон. Приймати туристів тут готові вже після завершення карантину.

Тясминський каньйон, туристичний потенціал якого розвивають за європейські кошти, готуєься приймати туристів після карантину

Не менш вагомою програмою на рівні області є і програма “U-LEAD з Європою”, яка завершується у червні 2020 року. Програма, що існує за підтримки Євросоюзу спільно з його країнами-членами, як-от Данія, Естонія, Польща та Швеція, є одним із ключових ресурсів, що посилює спроможності на регіональному та місцевому рівнях завдяки підтримці ініціатив об’єднаних територіальних громад (ОТГ).

Інфографіка представництва ЄС в Україні

Як зазначає експерт із питань розвитку місцевого самоврядування Олег Любімов, “U-LEAD з Європою” охоплює підтримку у створенні дієздатних фінансових органів у напрямі юридичної діяльності, комунікації з владою, вирішення земельних та інших питань. “Це і розробка стратегії місцевого розвитку об’єднаних територіальних громад, і проєктний менеджмент”, — зазначає фахівець. На Черкащині “U-LEAD з Європою” відомі насамперед реалізацією програми з підсилення розгортання в області центрів надання адміністративних послуг.

Укрупнення районів як наступний крок децентралізації

Окрім виборів до об’єднаних територіальних громад, цієї осені виборці голосуватимуть і за представництво в районах. Замість 20 їхня кількість має зменшитися до чотирьох. Чисельність таких райрад, відповідно до положень чинного Виборчого кодексу, фактично дорівнюватиме кількості населених пунктів у районі. Проте аби врегулювати це питання, парламент ще має ухвалити законодавчу базу. 

За даними Менрегіону, відтепер Черкаську область буде поділено на Звенигородський, Золотоніський, Уманський і Черкаський райони. Компанію їм мав також скласти Смілянський район. Проте у проєкті, опублікованому Кабінетом міністрів, його немає.

– Загалом “за правилами”в Черкаській області має бути три райони: Умань – потужний віддалений район, Золотоноша – район, що ментально віддалений Дніпром, та Черкаси. Також Сміла могла б гарно потягнути районний центр, але вона у 30-ти кілометровій зоні від Черкас. Тож робити ще один район на такій відстані немає сенсу. Більше міст в області, які могли б мати кадровий потенціал, щоб виконувати державні функції належної якості, немає, – зазначає експерт із розвитку місцевого самоврядування, виконавчий директор фундації “Паритет” Сергій Гончар, – З одного боку, є бачення, що міста з населенням більше 50 тис. людей повинні бути районними центрами. Якщо брати по цьому, то районів має бути три. Якщо ж робити це на догоду місцевим політичним елітам, то п’ять: і Сміла, і Звенигородка мають бути районними центрами. Вийшло чотири – такий собі компроміс.

Сергій Гончар: “За правилами”в Черкаській області має бути три райони

Повноваження майбутніх районних рад поки на рівні дискусій. Попередньо, вони утримуватимуть об’єкти спільної власності громад, вирішуватимуть питання транспортної інфраструктури на рівні району, забезпечуватимуть надання вторинної медичної допомоги тощо.

На думку Гончара, сьогодні районні ради – анахронізм, який існуватиме лише через те, що парламент не встиг вчасно внести зміни до Конституції. 

– Зараз усі ламають голови, які ж повноваження їм надати. Тому що для виконання якихось повноважень потрібно давати фінансовий ресурс, а грошей райради не мають. Фактично вони зовсім не потрібні, вони нелогічні, – додає Гончар.

коментарі

1 Коментар

  1. Экономики нет безопасности граждан нет,только армия чиновников взяточников,пятая часть населения на заработках так что реформа своевременная.

Залиште свій коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.