Життя зі статусом “позитивний”: історія ВІЛ-інфікованого черкащанина

Україна залишається лідером у Європі за масштабами поширення ВІЛ-інфекції. За оцінками експертів UNAIDS, у країні з ВІЛ-інфекцією живе до 240 тисяч осіб. І тільки кожен другий знає про свій діагноз. За статистикою СНІДу в Україні фонду Олени Пінчук, станом на 1 травня 2018 року на обліку  перебуває 143 766 ВІЛ-позитивних пацієнтів.

Захворювання, на жаль, не лікується, проте з ним можна жити. Про це історія Віталія.

Віталій – масажист. Йому дев’ятнадцять. І він ВІЛ-позитивний. Побачивши його вперше, ніколи не скажеш, що своєму статусу завдячує голці.

Хлопець зізнається, що у віці 15 – 17 років приймав ін’єкційні наркотики. Про свою “позитивність” дізнався випадково. До Всесвітнього дня боротьби зі СНІДом у місті проводили акцію “Пройди тест на ВІЛ”.

– Спочатку я не розумів усього “маштабу проблеми” так би мовити. Про ВІЛ чув лише якісь поверхневі речі. Тому думок типу “як далі жити” у мене не було. В той період, коли я дізнався про свій статус, першочерговою ціллю для мене було зав’язати з наркотиками” – ділиться Віталій.

І своєї мети він досяг. Уже протягом двох років, як каже сам хлопець, він “тверезий”. Хоча зізнається: “кидати” було не так і легко. Йому довелося переїхати в інше місто, аби абстрагуватися від своєї згубної звички. І там він знайшов підтримку.

– Я знайомився з такими ж людьми, як я. І  бачив, що вони не просто існують із цим, а живуть. Живуть і радіють життю. Тоді подумав: якщо може хтось, то чому не можу я?

Зараз Віталій повернувся в Черкаси. Працює. Заводить нові знайомства. Каже, що знайшов своє покликання і займається улюбленою справою. У планах – зайняти перше місце по чемпіонату з масажу.

Хлопець приймає антиретровірусну терапію. У Черкасах вона є безкоштовною і доступною. Взагалі Віталій каже, що той, хто хоче її приймати, спосіб знайде.

– Я ставлюсь до цього спокійно. Є багато хронічних захворювань, які потребують щоденних процедур. Ця терапія уже є частиною мого життя. Я знаю, що якщо приймаю ліки – то можу нормально функціювати. Тому це зовсім мене не обтяжує.

 

Свій статус хлопець воліє не розголошувати.

– Розумієте, я працюю в сфері обслуговування, не всі люди обізнані у цій темі. Навіть мої давні знайомі, коли дізнавалися про “позитивність”, боялися, наприклад, пити з однієї чашки. Просто людям потрібно про це говорити, пояснювати що до чого. Але все одно не всі вникають, – ділиться Віталій.

Він із позитивом дивиться на усі речі, що відбулися із ним в житті.

– Інколи те, що я живу з ВІЛ, мені навіть допомагає. Наприклад, у воєнкоматі”, – сміється, а потім додає: — Насправді для мене ВІЛ — не вирок, а, скоріше, порятунок. Вірус змусив мене задуматися, що я роблю зі своїм життям, і кардинально його змінити.

Головне — вчасно виявити свій “позитивний” статус. Для того, щоб пройти анонімний тест на ВІЛ, ви можете звернутися до свого сімейного лікаря. Він проведе швидкий тест (анонімний та безкоштовний), який займає 10-15 хвилин. Або до Черкаського обласного центру профілактики та боротьби зі СНІДом, що розташований за адресою Нечуя-Левицького, 22.

Прийом антиретровірусної терапії настільки зменшує концентрацію вірусу в організмі, що така людина може прожити тривале життя і бути повністю безпечною для своєї сім’ї та оточуючих, говорить лікар загальної практики сімейної медицини Першого черкаського міського центру первинної медико-санітарної допомоги Наталія Соболь.

– Жінка, що живе з ВІЛ і отримує АРТ-терапію, має ризик народити “позитивну” дитину лише 2% .  Це такий же ризик як і в абсолютно здорової народити дитину з синдромом Дауна. Єдине, в чому буде обмежена така мати — це в годуванні дитини грудним молоком, – підсумовує лікарка.

Таїса Агавердієва

Вісімнадцять три нулі
Вісімнадцять три нулі
Вісімнадцять три нулі
Вісімнадцять три нулі
Вісімнадцять три нулі
Вісімнадцять три нулі
Вісімнадцять три нулі
Вісімнадцять три нулі

По темі

    коментарі

    Залиште свій коментар

    Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

    Останні новини