Попри заборону, в Черкасах можуть з’явитися чергові кіоски. Як і чому досі працює схема?

Напередодні невідомі залили бетоном частину газону по вулиці Захисників Азову (раніше Сержанта Смірнова) на Митниці. На цьому місці вже незабаром може з’явитися черговий кіоск, попри нібито чинний мораторій на встановлення подібних конструкцій. Схоже, чиновники та комунальники міста вчергове реалізовують схему забудови, яку раніше використовували пов’язані із міським головою бізнесмени.  Ця ситуація дозволяє говорити про ефективність чи, точніше, неефективність та доречність чинних у місті обмежень.   

Що трапилось?

Кілька днів тому в соціальних мережах почали поширювати відео, як невідомі особи спилюють невеликі дерева, посаджені по вулиці Максима Залізняка поблизу будинку 29/1. Cхоже, так почали роботи зі встановлення на цьому місці кіосків. Аналогічна активність розпочалася ще за однією адресою – по вулиці Захисників Азову. Тут уже встигли забетонувати частину газону.

Обидві ці адреси об’єднує одне – вони потрапляють до переліку точок, де була дозволена так звана універсальна ярмаркова торгівля. За відповідне рішення проголосували члени виконавчого комітету ще наприкінці листопада 2023 року. Окрім двох зазначених адрес, у переліку ще 20 об’єктів загальною площею у понад 1,5 тис. квадратних метрів. Окрім того, є також ділянка площею у понад 0,15 гектара по проспекті Хіміків, поблизу будинку 50. На більшості з них справді відбувається торгівля, яка нагадує ярмарок – окремі суб’єкти підприємницької діяльності там спродують власний товар, вирощений переважно власноруч. Водночас за частиною адрес, схоже, з’являться повноцінні торгові  площі, які прийнято називати МАФами або кіосками. Втім вони можуть мати всі ознаки капітальної споруди. 

У пошуках “крайніх” 

Чинне законодавство чітко не визначає термін “універсальна ярмарка” та як вона має проводитися. Тож після ухвалення подібного колегіального рішення вся відповідальність за організацію заходів перекладається на очільника комунального підприємства. У нашому випадку це КП “Черкаські ринки”. Вже воно визначає форму та методи здійснення відповідної торгівлі і контролює їхнє дотримання. Проте у бетонуванні газону і відповідно підготовці до встановлення безпосередньо кіоска керівник комунального підприємства Тарас Кібало все ще бачить саме ярмарок:       

– У нас там є ярмарок і підприємець бере в ньому участь. Бетон – це вирівнювання поверхні, він невисокий і швидко демонтується, – каже директор комунального підприємства у коментарі кореспонденту “18000”.

Підприємець Олексій Гуленко, який і отримав відповідну ділянку від комунальників, не приховує, що саме він і забетонував газон.

– Показали нам місця по місту Черкаси. Звісно, не Будинок торгівлі. Але що є, те є. Ми молоді підприємці, нам дають можливість, то ми на те і “дякую” кажемо. Показали нам оце ж місце. Тут ми плануємо встановлювати торгівельне обладнання. Зустрічалися із жителями прилеглих будинків, вони попросили, аби було чисто та красиво, ми це пообіцяли зробити, – каже бізнесмен.

Столичний експерт у галузі містобудування Георгій Могильний у бетонуванні вже вбачає ознаки капітального будівництва, на що потрібні дозволи:

– Будь-яка подібна заміна грунту на бетон – це вже будівництво, що відповідно потребує належних дозволів з боку профільного департаменту, –  говорить експерт.

Втім у коментарі “18000” директор департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради Артур Савін зазначив, що жодних дозвільних документів на проєктування будь-якого будівництва за зазначеними адресами, зокрема і по вулиці Захисників Азову, не видавалося.

– До нас звернулись з департаменту економіки та розвитку для надання викопіювань земельних ділянок, де може проводитися ярмаркова торгівля. Проте ці документи – це ще не підстава для такої торгівлі, не говорячи вже про будь-яке будівництво, – каже чиновник.

Профільний заступник міського голови Черкас Віктор Беззубенко натомість констатує: нині триває мораторій на проведення будь-яких перевірок у галузі містобудування. Його слова підтверджує і експерт Георгій Могильний:

– Щоби навіть перевірити наявність чи відсутність фундаменту чи просто бетону за якоюсь адресою, чиновникам варто звертатися до міністерства і погоджувати такі перевірки з ними. Це все довгий процес. Втім є можливість зупинити будівництво за рахунок приписів з порушення правил благоустрою території і вимогою їх усунути, – каже Могильний у коментарі “18000”.

Що може бути далі?

У місті продовжує діяти мораторій на встановлення тимчасових торговельних конструкцій. Його вперше запровадили на території Черкас ще у 2014 році, після чого в текст документа неодноразово впроваджувались зміни.

Відповідно до чинної редакції, встановлення будь-яких конструкцій заборонено, як і продовження паспортів прив’язки для тих суб’єктів господарювання, документи яких закінчилися до початку воєнного стану. Виключенням є сезонна та ярмаркова торгівля, чим фактично й користуються члени виконавчого комітету та представники комунального підприємства “Черкаські ринки”, а також їхні формальні і неформальні куратори. За рахунок цього систематично поповнюється “фонд” МАФів у місті в непрозорий та фактично ручний спосіб.

Ще й без будь-яких додаткових надходжень до бюджету. Всі кошти, які надходять на рахунки комунального підприємства за встановлення подібних об’єктів, на цих рахунках фактично і залишаються, витрачаючись на потреби самих комунальників. Ба більше – кілька років поспіль місцевий бюджет, крім іншого, фінансував встановлення різноманітних об’єктів, які нині успішно здаються в оренду КП “Черкаські ринки” і дохід від чого також акумулюється на їхніх рахунках.

 Водночас, за інформацією місцевих чиновників, на сьогодні у місті понад одна тисяча кіосків, з яких трохи менше 400 мають чинні паспорти прив’язки, що дозволяє їхнім власникам повноцінно сплачувати кошти саме до місцевого бюджету. Від подібних об’єктів до казни минулоріч надійшло майже 2,5 млн гривень плати за їхнє розміщення. За функціонування ще понад 600 об’єктів місто не отримує нічого, попри їхню фактичну наявність та економічну активність. Мова може йти про понад 3 млн гривень недоотриманих коштів щорічно.

Зважаючи на норми чинного законодавства, а також текст чинного мораторію та правил благоустрою міста, є мінімум чотири варіанти розвитку ситуації далі. 

Варіант 1

Дозволити власникам наявних конструкцій легалізуватися за умови дотримання певних правил та умов. Зокрема будівельних норм та стандартів, а також архітектурного стилю, визначеного місцевою владою. Все це – без надання будь-яких нових дозволів. Однак за умови збереження “дірок”, які вже зараз використовують для встановлення нових конструкцій, такий підхід не має сенсу.

Отже, для ефективної та повноцінної реалізації цього варіанту потрібно:

• розробити та затвердити відповідні правила;
• заборонити розміщення будь-яких споруд за будь-яких умов та принципово їх демонтувати;
• мати політичну волю та кошти для безумовного демонтажу тих конструкцій, які не відповідатимуть визначеним правилам і, відповідно, не будуть легалізовані.

Варіант 2

Фактично скасувати наявний мораторій та дозволити встановлення нових конструкцій, а також легалізацію вже наявних. Це також має відбуватися з розробленням певних правил та визначенням відповідних локацій. Очевидно, що це доволі непопулярний крок, який однозначно вимагає найбільше зусиль та контролю з боку місцевої влади, втім фактично дозволить легалізувати наявний стан речей, коли економічна ситуація в місті та регіоні породжує вагомий попит на подібні конструкції. І цей попит буде  реалізовуватися у прозорий спосіб із забезпечення відповідного інтересу громади.

Зараз же цей попит реалізовується за рахунок “сірих” схем та з мінімальними надходженнями до бюджету. В довгостроковій перспективі саме подібний варіант міг би принести найбільше економічного ефекту але, зрозуміло, що виключно за однієї ключової умови – належного контролю та реакції з боку місцевої влади. Проте сценарій є малореалістичним, адже зараз посадові особи всіляко намагаються обходити наявні обмеження та реалізовувати попит на подібну комерційну нерухомість без врахування інтересу громади, втім, схоже, із урахуванням третіх осіб, серед яких можуть бути пов’язані з ними бізнесмени та компанії.   

Варіант 3

Посилити мораторій. Варіант є доволі популістичним, тому що найпростіший для сприйняття широкими масами пересічних виборців. Тут сходиться одразу і запит  не сильно зорієнтованого в законах економіки пересічного виборця, так і досвідчених політиків та чиновників, які розуміють, що на подібних обмеженнях можна заробляти. 

За умови обмеження пропозиції на ринку подібної комерційної нерухомості – доступ до можливості хаотично та напівлегально розміщувати МАФи може стати джерелом швидкого та ефективного збагачення. За оцінкою рієлторів, вартість подібної нерухомості навіть у віддалених районах міста перевищує кілька сотень доларів за квадратний метр, тому забезпечивши встановлення та функціонування одного напівлегального або повністю нелегального кіоска, можна покласти до власної кишені суму, співмірну із багаторічним заробітком середньостатистичної черкаської родини. Мова може йти про десятки тисяч доларів. Будь-який попит завжди реалізовується – це правила функціонування ринкової економіки. Відповідно, питання тільки в тому, хто ж буде вигодонабувачем.

Варіант 4 

Залишити все як є. Здається, теперішній статус “кво” справді задовольняє більшість людей, які претендують на вагому роль у місцевому самоврядуванні та місцевому бізнесі. За рахунок часткового продовження дозволів легальний ринок подібної комерційної нерухомості продовжує функціонувати, а його учасники не особливо протестують проти такого стану речей. І не через те, що не вбачають ніяких проблем, а бо не бажають втратити те, що мають. Відповідно в місті продовжують з’являтися нелегальні конструкції, здебільшого пов’язані із представниками місцевої влади чи політикуму. Інакше, схоже, бути не може, адже єдиний спосіб отримати таку нерухомість – це спочатку рішення виконавчого комітету, який десь організує чергову “ярмарку”, а потім вже директор комунального підприємства сам визначить, кому і в який спосіб у цій ярмарці брати участь. Ну, а далі місцеві чиновники мають заплющувати очі на очевидні факти нецільового використання земельної ділянки або ж початку несанкціонованого будівництва. Занадто багато умовностей, аби реалізувати їх міг хтось, віддалений від владних кабінетів на другому та третьому поверхах Черкаської міської ради.  

Що кажуть політики та чиновники?

Лідери більшості політичних сил, представлених у стінах Черкаської міської ради, виступають за врегулювання ситуації на цьому ринку. Зокрема лідер політичної сили “Європейська солідарність” Сергій Кудактін вважає необхідним розробити чіткі правила встановлення конструкцій – де вони можуть бути і який вигляд мати. 

— Спочатку треба розробити чіткі правила на цьому ринку. Правила надання,  місця встановлення, уніфікації , дизайн-код тощо. Щоб ми всі розуміли, що ось оце МАФи, вони такі, вони в цих місцях. І тільки після цього скасувати обмеження. Якщо ми скасуємо спочатку обмеження, а потім почнемо розробляти ці правила, то, я думаю, в цей період, між скасуванням і розробленням, у нас з’явиться ще кілька десятків кіосків, – каже Кудактін.

Схожі тези наводять і колеги Кудактіна по сусідній залі – лідери фракцій “Черкащани” та “Слуга народу” Нарек Казарян та Араїк Мкртчян. Обоє виступають за наведення ладу на цьому ринку:

— Нові кіоски, що виростають в місті, не мають жодного відношення до департаменту архітектури, який увів мораторій. З одного боку, наша фракція за підтримку малого і середнього бізнесу. З іншого – проти того, щоб у місті виростало незрозуміло що і де, – каже в коментарі “18000” депутат Нарек Казарян.

Зі слів політика, на найближчій сесії міської ради має бути доповідь очільника КП “Черкаські ринки” Тараса Кібала. Натомість очільник департаменту архітектури та містобудування Артур Савін має надати перелік тих кіосків, дозвіл на розміщення яких закінчився і не може бути продовжений в умовах чинного мораторію. З урахуванням цього списку можуть бути внесені зміни до документу, аби легалізувати об’єкти. Лідер місцевих “Слуг народу” Араік Мкртчян переконаний, що кіоски мають бути – проте з належним виглядом та станом:

— Має бути якась цивілізація, а не так: що хто хоче, той те там і ставить, МАФ на МАФі. Дозволи, які закінчилися, за умови належного стану об’єкта, щоб це не сарай якийсь був, треба продовжити. Якщо зараз просто зняти заборону, то у нас все буде оточено цими кіосками, тому мають бути чіткі правила і єдиний підхід, – переконаний політик.

За продовження мораторію на час воєнного часу виступає очільник профільного департаменту  міської ради Артур Савін. Втім для тих, хто мав та має дозволи раніше, повинні бути послаблення:

— Кіосків у місті забагато, але воєнний час – це не той період, коли треба боротися із підприємцями. Навпаки їх треба підтримувати, бо це бодай якісь надходження до бюджету і робочі місця. Наша пропозиція була продовжити дію мораторія до кінця воєнного стану, дозволивши продовжити документи тим, у кого вони були, проте закінчились до 24 лютого 2022 року, – каже чиновник. До жодного нового кіоску чи МАФу, який з’являється у місті зараз, департамент відношення немає. 

Замість висновку

Раніше видання “18000” вже писало про схему за участі товариства, що на той час було афілійоване з членами родини мера. Спочатку воно збудувало чотири кіоски у різних комерційно-привабливих локаціях міста, потім зареєструвало на них право власності на підставі договору з КП “Черкаські ринки”, використавши для цього “послуги” сумнівних державних реєстраторів. Вже після реєстрації права власності бізнесмени отримали ділянки в оренду, за що, попри очевидні порушення і факти самочинного будівництва, проголосувала більшість депутатів міської ради.   

За умови відсутності мораторію або за умов його послаблення подібні “махінації” та маніпуляції були б недоречними, а вартість нерухомості суттєво нижчою. Замість того, щоб контролювати та регулювати ринок, схоже, окремі лідери місцевого самоврядування свідомо його всіляко обмежують, втім не задля досягнення якихось економічних чи урбаністичних цілей та завдань, а для  власного збагачення.

Між хаотичним встановленням сотень і тисяч МАФів та їхньою абсолютною відсутністю є доволі цивілізована проміжна ланка – коли ринок діє за прозорими правилами без дискредитації з боку влади, проте з чіткими вимогами та контролем. Саме так будуються прозорі економічні відносини і наповнюються бюджети в цивілізованих країнах. І саме за них виступають лідери місцевого політикуму, принаймні на словах. Що буде на ділі – покаже час.

Артур Чемирис

Читайте також: Чиновники Бондаренка знесли незаконні кіоски з тютюном, які фігурували в розслідуванні “18000”

Робота над цим матеріалом стала можливою завдяки проєкту Fight for Facts, що реалізується за фінансової підтримки Федерального міністерства економічного співробітництва та розвитку Німеччини.

Подобаються наші статті? Долучайтеся до Клубу донаторів “18000”! Оформлюйте щомісячну підписку за посиланням і розвивайте регіональну незалежну журналістику разом із нами