Упізнай старі Черкаси за дверима: тест про історію міста
Як добре ви знаєте старі Черкаси? Ні, не назви вулиць, монументи чи інші відомі локації. Цього разу йдеться про архітектурні деталі. Пропонуємо буквально відкрити двері до історії Черкас і впізнати будинки за світлинами їхніх входів.
«18000» створив тест про Черкаси до Дня міста.
Якими були двері старих будинків Черкас?
На початку 20 століття частина будинків у Черкасах була ошатною, як і їхні архітектурні елементи. Книжкова дизайнерка, дослідниця міста Дар’я Соколенко розповіла «18000», що майже кожен елемент будинку був декорований. І що більше прикрас – то заможніший господар. Вхідні двері теж прикрашали: на них зображали орнаменти, часто з боків їх доповнювали колони, а зверху – карниз і фронтон.
- У Черкасах було багато різного модерну. Однак після 1950‐х років, а найактивніше у 1980‐х, коли активно розбудовували місто, на заміну модерну прийшов модернізм. Тоді багато ошатних будівель з міста зникли, – розповіла Дар’я Соколенко.
Черкаський модерн був різним: як досить високого рівня – наприклад, будівля Громадського банку, — так і простішим, як у будівлі на Хрещатику, що біля готелю «Слов’янський». У ній, як каже черкаська дослідниця, простежуються елементи пізнього модерну, коли лінії стають більш геометризованими. Та загалом у Черкасах можна побачити чимало виразних рослинних мотивів. Натомість анімалістичних орнаментів у місті мало: кілька зображень грифонів і левів.
- Такої стандартизації, як зараз, раніше не було, тому кожні двері – це унікальний витвір. Їх створювали вручну і в єдиному екземплярі. Навіть якщо спробувати створити копію за допомогою нових технологій, вона не буде подібною до оригіналу. Тому двері – це справді той об’єкт, який потребує збереження, – пояснила дослідниця Черкас.
Десять історичних дверей Черкас, які треба впізнати
#1. Почнімо з, можливо, найлегшого. Куди ведуть ці двері?
Ці двері ведуть нас до музею однієї книги – «Кобзаря» Тараса Шевченка. Музей відкрили 1989 року до 175‐річчя від дня народження поета. Він розташований у меморіальному будинку на вулиці Байди‐Вишневецького, 37.
Спершу будівля належала братам Цибульських. Це був півтораповерховий напівдерев’яний будинок. Наприкінці 19 століття його перебудували — зробили повністю кам’яним і триповерховим. Саме після цієї реконструкції він набув вигляду, близького до сучасного. До речі, тут у 1859 році, у купців Цибульських, проживав Шевченко.
До відкриття музею на будинку встановили меморіальну дошку, а біля вхідних дверей розмістили рельєфні панно із сюжетами за мотивами творів Шевченка. Двостулкові дерев’яні двері зі скляними вставками поки не є історичними, проте вони доволі впізнавані. В експозиції висвітлена історія видання творів Шевченка, джерела його творчості, найцікавіші прижиттєві, посмертні та сучасні видання.
Нагадаємо, що серед нових позицій книжкового мерчу про Черкаси є пін музею «Кобзаря». До Дня міста Черкаси його можна придбати зі знижкою у 10 %. 
#2. А ці двері ведуть до будинку, де й нині працює редакція газети. Якої?
У будівлі на вулиці Хрещатик, 251, працює редакція «Черкаського краю». Друкують газету дотепер. Раніше цей будинок черкасці знали як приміщення Громадського банку. Сам банк працював у Черкасах із 1864 року.
Нову двоповерхову цегляну споруду з характерним куполом звели 1914 року, ймовірно, за проєктом архітектора Владислава Городецького. Її збудували до 50‐річчя існування банку. Вхідна група будинку, за словами Дар’ї Соколенко, виконана у стилі ар‐нуво, високого модерну. Не завжди дверна коробка повторювала зовнішній вигляд самих дверей, як у цьому випадку.
- Здебільшого дверні коробки не зберігаються, а ці двері ще й засклені. Тобто повна конструкція дверей у цьому випадку – окремий об’єкт архітектурного елементу, який треба зберегти, – розповіла дослідниця міста.
Дар’я Соколенко каже, що вся будівля колишнього Громадського банку досить цікава, адже її виконали в одному стилі. Їй притаманні характерні риси епохи модерну, й вона відповідає європейському стандарту того часу.
- Це поєднання різних матеріалів, зокрема цегли, це декоративні елементи, плавні лінії вхідної групи дверей, це невеликі декоративні завитки на фронтоні. Тому ця будівля досить характерна для періоду високого модерну. Наскільки мені відомо, тільки металевий купол не є оригінальним, – додала черкащанка.
З січня 1954 року тут працювала редакція «Черкаської правди», яка з 1991 року має назву «Черкаський край». У цій же будівлі діє музей‐кімната Василя Симоненка.
#3. На яких дверях зберігся напис: «Для листів і газет»?
Як зазначає черкаська дослідниця, ця будівля, ймовірно, з’явилася в Черкасах на початку 20 століття. Її можна помітити за адресою бульвар Шевченка, 196. 
- Тут цікава дерев’яна столярка з рослинними квітковими мотивами. Тут міг бути вітраж, у полотні дверей є фільонки (рамки, – ред.). Ще з незвичного – у дверях залишився отвір для кореспонденції, – пояснила Дар’я Соколенко.
#4. Цей будинок стоїть на розі двох вулиць. Де саме?
Історичний будинок, який можна побачити й тепер, розташований на розі вулиць Благовісної й Дашковича – він має номер 52. Будівлю звели на початку 20 століття.
За словами черкаської дослідниці Соколенко, зазвичай двері відображали призначення будівлі. У приватних будинках на них могли вказувати, наприклад, ініціали господаря, а от у будинку на вулиці Дашковича, де було училище, двері, відповідно, стриманіші — класичні.
#5. Погляньте не лише на двері, а й на портал із цегляними напівколонами та трикутним фронтоном. Де він розташований?
Цей будинок розташований за адресою Благовісна, 151 у Черкасах. І нині тут проживає пан Анатолій. Він під час зустрічі із журналістами «18000» розповів, що раніше цей будинок належав двом офіцерам імператорської армії.
Двері будинку – дерев’яні. Полотна поділені на кілька прямокутних фільонок, частина з них обрамлена різьбленням. Тут цікаве не лише дверне полотно, а весь вхідний портал: цегляні напівколони, цегляна кладка та трикутний фронтон над входом. Таке оформлення характерне для забудови Черкас кінця 19 – початку 20 століття.
#6. В якому історичному будинку розташовані ці двері?
Будинок Лисака‐Гаркавенка стоїть на вулиці Байди Вишневецького, 33. Нині тут розташований корпус Черкаської дитячої музичної школи №1 ім. Миколи Лисенка. Будівлю звели черкаські підприємці Федір Лисак і Михайло Гаркавенко у 1870‐х. Із 1923 року тут працює музична школа. 
На фасаді збереглися декоративні вази у верхній частині, а над центральним входом раніше був виносний балкон, який спирався на дві старі чавунні колони. Балкон тепер можна роздивитися лише на фото, а от непримітні колони стоять дотепер.
- Це варіант класики. Будівля не належить до стилю модерн. Це стосується і її дверей, – додала Дар’я Соколенко.
#7. На дверях якого будинку повторювалися ініціали власника?
Старий житловий мурований будинок має адресу Хрещатик, 189. Його звели наприкінці 19 – початку 20 століття. І він є частиною цілого комплексу будівель, що, вважають, належав єврейському купцю Школьникову.
Для його архітектури характерні декоративне цегляне оздоблення фасаду, виразні віконні обрамлення, карнизи та фронтони. На одному з фронтонів комплексу збереглися дата завершення будівництва — 1909 рік — та ініціали власника «К. Е.».
- Ініціали – це ознака заможного господаря. Вони викарбувані зверху над карнизом на цеглі і перехрещені між собою в незвичну композицію. Також цікаво, що в цьому будинку ініціали збігаються і на фронтоні, і на дверях, – пояснила черкащанка.
Щоб побачити ці унікальні двері, потрібно потрапити у провулок, що за металевими воротами. Їхній вигляд вартий цього. Адже двері виконані на високому рівні – це естетична робота, що поєднує у собі рослинний та анімалістичний орнамент із зображеннями левів.
#8. На якому будинку можна знайти грифонів, левів і декоративну мушлю?
Особняк можна побачити на розі бульвару Шевченка та вулиці Пастерівської. Його будували у 1906–1910 роках. Тут жила сім’я черкаського підрядника Майбороди, який заробляв, зокрема, на земляних роботах під час будівництва залізниць, а також мав власний цегельний завод.
У декорі будинку використані елементи ренесансу й ампіру. На фасаді є рослинні орнаменти та рельєфні зображення фантастичних істот. Двері цієї будівлі наразі не функціонують, однак тут збереглася вся вхідна група. Над ними можна помітити грифонів і левів.
- Двері, як і сам будинок, виконані у класичному стилі. Цікаво те, що деякі невеликі рельєфні елементи перегукуються з дверима і вікнами. Наприклад, мушля — однакова на вікнах, столярці й дверях, – розповіла Дар’я Соколенко.
#9. Ці двері упізнає навіть дитина. До якої будівлі вони вели сто років тому?
Будинок лісничого, де нині працює Черкаський академічний театр ляльок, розміщений на вулиці Небесної Сотні, 4, на розі з Хрещатиком. Його звели у 1870‐х роках. Будинок належав лісничому Жуковському.
Спершу будівля була двоповерховою, але через просідання ґрунту нижня частина з часом опинилася майже наполовину під землею. Нині споруда стоїть не на звичному фундаменті, а на дубових балках.
Після революції в будинку розміщувалися різні установи — міліція, органи місцевої влади, бібліотека; після війни — дитсадок і будинок піонерів.
Дерев’яні двері вже реставровані. Раніше на дверних ручках були помітні герб та вензелі фірми «Н. и Г. Бабашов. 1850».
#10. Від цього старого будинку залишилася пишна вхідна група. На якій вулиці його можна знайти?
Колишній житловий будинок на вулиці Михайла Грушевського, 7 нині суттєво перебудований. Однак від нього залишилася пишна вхідна група. 
Двері – двостулкові дерев’яні з глибокими рельєфними вставками. Над входом – виразний цегляний портал. У верхній частині – фігурний фронтон із круглим медальйоном у центрі. З обох боків входу — масивні декоративні цегляні пілястри.
#11. Й останні двері. До якої установи вони ведуть?
Нині Черкаська дитяча художня школа імені Данила Нарбута працює на Хрещатику, 214. Будинок значно старший за школу. Його пов’язують із початком ХХ століття. Споруду, ймовірно, проєктував Владислав Городецький. Спочатку тут нібито діяла єврейська гімназія, пізніше — готель.
Двері, за словами Дар’ї Соколенко, в оригінальному вигляді збереглися дотепер.
Results
Схоже, від вас старі Черкаси нічого не приховають. Ви впізнаєте місто не лише за відомими будівлями, а й за їхніми дверима та архітектурними деталями. Гарний бал!
Є привід подивитися на знайомі Черкаси по‐новому. Наступного разу зверніть увагу на двері старих будинків — після цього тесту деякі з них уже точно впізнаєте.
Чому історичні Черкаси варто зберігати?
До цього тесту ми додали лише десять історичних об’єктів. У Черкасах їх набагато більше, однак їхній стан різний. Дар’я Соколенко каже, що у Львові, Києві діють ініціативи з реставрації таких об’єктів. На її думку, Черкасам також варто переймати такий досвід.
- У будинку на Хрещатику, що навпроти дитячого парку, орендарі, навіть не власники, встановили дерев’яні двері. Це був 2017 рік. Звісно, малюнок на них був більш сучасний, але вони намагалися зробити максимально наближений варіант до старих дверей, які там були, – розповіла черкащанка. – Ця історія – класний приклад особистої відповідальності, коли ставлять не абищо, а продовжують традицію оздоблення і збереження елементів фасадів.
Нагадаємо, історик знайшов запис про церкву та невідомий раніше храм у Черкасах 1706 року.
Читайте також: Десять архітектурних пам’яток Черкас, які варто відвідати.
Читайте більше черкаських новин – важливі події для громади. Знайомся з командою «18000» в інстаграм @18000_team
