Місто Черкаси, що в серці України, є без перебільшення міцним тилом для українських військових. Тут працюють благодійні фонди та громадські організації, гуманітарні центри, а також хаби, де збирають допомогу для військових і переселенців. У закладах освіти плетуть сітки, в’яжуть теплі речі й готують тушонку. Дехто взявся за приготування сухих борщів і домашніх вареників. Щодня в мережі можна побачити по кілька локальних зборів від волонтерів, які от-от вирушать у гарячі точки. А ще в Черкасах утворилось ком’юніті виробників окопних свічок, на які є постійний попит у військових.
Жительки Черкас Катерина Товтоп’ят і Євгенія Боршківська одні з тих, хто виготовляє світло й тепло для українських захисників. Вони опанували нову для себе справу, щоб разом із військовими тримати фронт. Ділимося історією дівчат-волонтерок та їхнім рецептом виготовлення окопних свічок.
Катя та Женя подруги. Їхня дружба триває зі студентських років. Нині Женя в декретній відпустці, а Катя працює дистанційно. Більше місяця тому дівчата вирішили у свій вільний час волонтерити.
Для обох це перший волонтерський досвід: Катя виготовляє свічки, а Женя займається організаційною роботою.
– Ми знали, що є запит від військових на окопні свічки. Їх частіше використовують, коли холодно, дощ і сирість, тому дивлячись у зиму, почали виготовляти свічки восени, – розповіла Катя.
Дівчата знайшли групу у фейсбуці, де шість тисяч учасників, які займаються виготовленням свічок і пошуком матеріалів для них. Дехто почав волонтерити нещодавно, хтось має досвід із початку війни. Тобто попит на свічки був і залишається, тож дівчата ухвалили рішення стати частинкою великого виробництва.
– Я була в декреті з дитиною й зараз мені хочеться допомагати, я хочу рухатися, йти далі. Я не можу дивитися, як гинуть люди, мені треба щось робити. Катя якось каже мені: “Давай робити свічки”, а я кажу: “Давай!”, – пригадує Женя.
Потім дівчата почали активно розвивати кожна свій напрямок. Женя створила сторінку в інстаграмі, почала робити контент, влаштовувати збори коштів, формувати зв’язок із колегами-волонтерами. Водночас Катя шукала інформацію, як виробляти свічки і що для цього потрібно, й експериментувала в пошуку своєї технології.
Так, завдяки небайдужим черкасцям, у волонтерок почало з’являтися все більше бляшанок з-під консерв та корму для тварин, картону. За свої кошти доводиться купувати лише віск і парафін, однак він недешевий.
– У нас є банка, куди люди надсилають донати. Спочатку це були рідні, друзі, знайомі, потім з’явились незнайомі мені імена. Всі скидаємось на парафін і віск. Лише цей компонент потребує коштів і це поки що проблема. Щодо бляшанок, то до нас звертаються люди і ми їдемо їх забираємо, хтось привозить сам. Картон можна в магазині попросити, – пояснює Катерина.
Також дівчата підтримують постійний зв’язок із волонтеркою з Німеччини. Українка сама натрапила на черкаських виробниць свічок і запропонувала їм допомогу. Із-за кордону Катя та Женя отримали не одну посилку парафінових свічок і картону.
Як виготовити окопну свічку вдома: інструкція та матеріали
Свою майстерню подруги облаштували на домашній кухні. Просторе й світле приміщення не схоже на цех із виробництва свічок. Тут чисто й охайно. Катя пояснює, що вже призвичаїлася до виробництва і запевняє, що це не важко. До того ж іноді їй допомагає Женя. Та попри це час від часу кухню треба прибирати від парафіну. У кімнаті стоять два столи: на одному сохнуть вже готові свічки, інший – для виробничого процесу. Увагу привертають стільці, обмотані харчовою плівкою, і “робочий” чайник на плиті.
Процес починається. Катя кладе на вільний стіл лист картону, довжиною з метр. Озброюється дерев’яним метром і олівцем, вимірює ширину смужки та відмічає місця, де потрібно розрізати картон. Потім ножицями розрізає лист на смужки, ширина яких відповідає висоті бляшанки.
Далі дівчина скручує картон, допоки утвориться завиток, який поміститься у бляшанку.
– Картон має бути трішки нижчим за банку. Ці дірочки в картоні, як соти, куди потрапляє віск і парафін. Тобто картон в окопній свічці виконує роль гноту, який довго горить, – розповідає Катя. – Ще ми в свічки додатково вставляємо невеликі клаптики картону, щоб вони швидше розгорались. Ці шматочки також заливаємо воском.
Далі дівчина кладе невеликі частини воску та парафіну в чайник. За кілька хвилин на плиті продукти починають плавитись. Черкащанка застерігає, що вдома це потрібно робити вкрай обережно. Адже парафін – це нафтопродукт, який легко займається.
– Ми поєднуємо парафін і віск, першого кладемо більше, тому що воску зараз мало. Але на парафіні не економимо, купуємо високоочищений. Це близько 125 гривень за кілограм. Свічки з якісного парафіну можна використовувати в закритому приміщенні, від них не болітиме голова. А віск довше горить, екологічний і не коптить, – уточнила Катя.
Коли в чайнику утворилась рідина, волонтерка заповнює бляшанки по вінця. Готова велика свічка, наприклад, у банці з-під консервованої кукурудзи чи тушонки, важитиме 400 грам. Зауважимо, що вага свічки залежить від картону, скільки він зможе увібрати парафіну з воском.
– В інтернеті багато суперечок, яка технологія краще. Ми вивели свою формулу й зупинились на двох видах свічок. У невисокі, до 5 см, їх ще називаються кашкетками, краще потрапляє кисень і повністю прогорає картон. Їх вистачає на 1,5-2 години. Великі ж свічки дають більше світла й тепла, на них можна готувати їжу (літр води нагріється орієнтовно за 20 хвилин), але гніт може не згорати до кінця. Тоді радимо зчистити з боків свічки картон, що вже згорів, і свічка горітиме далі, загалом 6 годин, – пояснює майстриня.
Усе, процес виготовлення свічки завершено. Залиті воском свічки відправляють сохнути на інший стіл. Так за час волонтерства дівчата виготовили близько 500 свічок. Кажуть, що можуть робити по 200-300 свічок удень, але на це потрібні ресурси, а на них – кошти.
“Якби, попри втому, кожен допомагав, наскільки міг, настільки б швидше настала наша перемога”
За словами Жені, перший збір був найвдаліший. Завдяки рідним, друзям, знайомим і блогерам у мережі вдалося зібрати на 25 кг парафіну, це 3 тисячі гривень. Скільки вже витратили своїх коштів, не рахують, але якщо підсумувати, то вийде кругленька сума, запевняють подруги.
– Зараз вже втретє збираємо гроші на парафін, але люди втомилися. Вони не хочуть просто так донатити, їм потрібно щось давати. Тому я сама шукаю спонсорів, наприклад, нас погодилась підтримати майстерня Теліженків, займаюсь промороликом для майбутньої лотереї, вигадую інші ідеї для збору коштів, щоб був розголос. Хто ж ми без друзів, – розповідає Євгенія.
Попри фінансові питання, дівчата не зупиняють виробництво. Щодня Катя крутить свічки, адже запит на них може прийти в будь-яку хвилину. За словами черкащанки, до них звертаються мами, друзі військових, самі бійці. Пишуть в інстаграмі або в групі в фейсбуці. Буває так, що волонтерки допомагають закрити замовлення своїм колегам або ж навпаки.
– Якщо надходить запит, а в нас не вистачає свічок, бо вчора відправили партію чи віддали громадській організації, то ми робимо клич в групі й всі організовуються. Найбільше за день віддавали 200 свічок, – пояснює Женя. – Ми разом це робимо, однак кожен на своєму місці. У нас різні технології, та одна добра справа.
Подруги розповідають, що передати окопні свічки захисникам можна різними способами: на найближче до фронту поштове відділення, волонтерами чи рідними військових. Женя каже, що бійці завжди дякують, надсилають фотозвіт, відгуки. Потім ці повідомлення дівчата публікують в інстаграмі для звітності перед донаторами.
Нині волонтерки заливають свої крайні свічки й будуть оголошувати новий збір. Як каже Катя, виготовлення свічок – це процес безперебійний: згоріли – треба нові. До того ж попереду зима, військовим свічки потрібні будуть постійно.
– Це ж не бізнес, це волонтерська допомога під час війни. Я не ставлю цілі, скільки маю виготовити свічок. Я хочу, що війна закінчилась і всі повернулись додому. В мене є бажання допомагати, можу робити це своїми руками. Я вкладаю в свічки свій час і не шкодуватиму про це, – пояснює свою позицію Катерина.
Подруги переконані, що не варто засуджувати тих, хто не волонтерить. Із усмішкою кажуть: “Якщо не крутите свічки, то кидайте гроші”. Дівчата зізнаються, що одним із факторів, який мотивує працювати далі, є донати. Так відчувається підтримка і з’являється більша відповідальність.
Надалі дівчата планують знайти приміщення, де буде зручно заливати бляшанки. Водночас вигадують різні лотереї, майстер-класи та інші активності, щоб зібрати більше коштів на матеріали. Також думають над тим, чим би ще, окрім окопних свічок, могли підсобити захисникам.
– Якби, попри втому, кожен допомагав, наскільки міг, настільки б швидше настала наша перемога. Кожен може більше і ми теж, – каже Женя. – Ми будемо дуже раді, якщо когось надихне наш приклад. Якби мама, дідусь чи бабуся стали робити свічки. Було б класно, якби наша історія знайшла відгук. Ми не конкуренти, а працюємо на один фронт. Треба надихати людей і робити більше. Разом.
Долучитись до волонтерства можна, передавши дівчатам високоочищений парафін, віск або ж свічки, які не містять ароматизатору. Також потрібні маленькі бляшанки з-під корму для котів – “гурмешки”, та більші – з-під консервації. Попередньо з них потрібно зняти обгортку, вимити й висушити. Не зайвими будуть листи картону або їх можуть замінити великі картонні коробки.
Якщо немає можливості допомогти матеріалами, це можна зробити фінансово ТУТ.
За додатковою інформацією звертайтесь до Євгенії Боршківської за телефоном: +380671988004.
Підготувала Вікторія Нянько
Статтю створено за підтримки Institute for War & Peace Reporting
Також читайте: Чим зайняти та як допомогти подолати паніку дитині, коли немає світла: поради психологині.
Любите гортати стрічку в інстаграмі? Тоді підписуйтесь на сторінку “18000” і витрачайте час у мережі із користю