Реабілітація на всі гроші. Хто і як рухає галузь на Черкащині?

Фізична реабілітація в умовах повномасштабного вторгнення набула особливого значення. Травм, які потребують спеціального лікування та реабілітації, зазнають тисячі. Попит на якісну медицину зростає, втім задовольнити його, судячи з усього, у такій кількості нікому. І, як це часто буває, попит породжує не якісну пропозицію, а незрозумілі закупівлі та дії з боку профільних чиновників.

Гроші за пацієнтом

 У травні 2024 року на Черкащині 13 закладів медицини мають договори на надання послуг із реабілітації в стаціонарних та амбулаторних умовах. Про це свідчать дані дашборду Національної служби здоров’я України. Всього за відповідними угодами ці заклади отримали дещо більше 120 млн гривень як оплату за надані послуги.

Із 2024 року, враховуючи зростання кількості пацієнтів, які потребують реабілітації, а також їхню специфіку, НСЗУ кардинально змінила підхід до визначення вартості послуги, розділивши її на різні категорії. Так, за чотирнадцятиденний курс лікування найбільш складного пацієнта заклад може отримати 41,5 тисяч гривень. Найменша сума, передбачена угодою, становить 15,8 тисяч гривень. Кожен пацієнт може пройти реабілітацію від 2 до 8 циклів на рік залежно від складності. Заклад отримає оплату за кожне таке лікування.

На думку ініціаторів цих змін у Міністерстві охорони здоров’я та Національній службі здоров’я, це мало би стимулювати заклади більш активно лікувати саме важких хворих, адже минулого року оплата була однаковою за всіх пацієнтів. Втім це стосується лише реабілітації, яка відбувається у стаціонарних відділеннях. Для амбулаторій ситуація змінилася в дещо іншу сторону – тут оплата навпаки в окремих випадках зменшилась.

– Сума, визначена пакетом НСЗУ, є однаковою при лікуванні будь-якого пацієнта амбулаторно. Вона становить дещо більше 10 тисяч гривень за один пролікований випадок, – розповідає у коментарі “18000” очільниця місцевої лікарні, де пацієнти проходять лікування амбулаторно. – Однак якщо пацієнт не лікувався до нас у стаціонарних умовах, ми можемо отримати за нього лише 7,5 тисяч гривень. Цього очевидно мало, аби покрити всі витрати. Водночас ми робимо все, аби якісно реабілітувати наших хлопців і дівчат, незалежно від того, скільки нам за них заплатять.

Також лікарка додає, що чинні норми дозволяють отримати оплату за пролікованого в амбулаторних умовах лише один раз на рік. Ймовірно, так НСЗУ стимулює направляти пацієнтів для лікування та реабілітації саме в стаціонарних умовах. Втім, схоже, там ситуація із покриттям витрат аналогічна.

Як ми вже зазначали вище, за надання реабілітаційних послуг на Черкащині заклади охорони здоров’я отримали понад 120 млн гривень. Найбільшу суму коштів отримали два заклади – обласний клінічний госпіталь для ветеранів, а також обласна лікарня. 

Головний лікар черкаської лікарні, де лікування відбувається як амбулаторно, так і стаціонарно у коментарі “18000” розповів, що кошти, які отримують від НСЗУ, покривають поточні видатки:

– У нас велике реабілітаційне відділення. Ми щомісяця складаємо звіт та отримуємо кошти від НСЗУ за зроблену роботу. Цих грошей вистачає на заробітні плати, харчування, комунальні послуги. І на цьому все. Решту ми доплачуємо та купуємо за рахунок власника – ним є Черкаська обласна рада, а також субвенцій, зокрема із міського бюджету, – каже лікар.

Зі слів медика, також суттєво допомагають приватні меценати. 

На яку суму купили? 

Розрахунок вартості реабілітації не передбачає ціну обладнання, яке купують для неї. Воно є дороговартісним, а подекуди – дуже дороговартісним. Зараз закупівлі подібного обладнання відбуваються переважно коштом місцевих бюджетів. Через це вплив на ухвалення рішення про те, яке обладнання купувати, мають не лише медики, а й політики. Саме депутати в сесійній залі вирішують, яке обладнання буде придбано, а яке – ні.

Аби відкрити реабілітаційне відділення і отримувати компенсацію з боку НСЗУ, лікарні мають виконати перелік вимог, серед яких і технічне забезпечення такого відділення. Перелік не містить чітких технічних характеристик того, що має бути придбано. Тут і починається своєрідна “самодіяльність” органів місцевої влади та окремих медиків, коли бажання лікувати поступається бажанню освоювати бюджет під гаслом лікування. 

Ми вже писали про придбання коштовного реабілітаційного обладнання Черкаською консультативно-діагностичною поліклінікою, а також Черкаською міською дитячою лікарнею, які купували сумнівні реабілітаційні апарати за, ймовірно, завищеними у кілька разів цінами. Нині цю історію вивчають правоохоронці та вже проводять відповідні слідчі дії, вилучаючи тендерну та технічну документацію, а також проводячи експертизи.

Пік відкриття та переоснащення “реабілітаційних” відділень і відповідних закупівель припадає на кінець 2022 – початок 2023 років. Саме тоді у черкаських лікарнях почало з’являтися відповідне обладнання, покликане нібито задовольнити вимоги НСЗУ та потреби пацієнтів, а також освоїти багатомільйонні бюджети обласного центру. Зараз у самих Черкасах інтерес до такого обладнання суттєво спав, втім з’явився в інших містах області, хоч і в менших масштабах.

Усього з початку повномасштабного вторгнення на Черкащині було оголошено та проведено закупівель різного реабілітаційного обладнання на майже 150 млн гривень. Такі дані системи “Прозорро” за відповідним класифікатором. Левову частину цих закупівель провели два черкаські заклади – консультативно-діагностична поліклініка, а також міська дитяча лікарня. На двох вони закупилися на майже 100 млн гривень. Більшість цього обладнання вже поставлена. Водночас частина досі очікує своєї оплати. Йдеться про скандальне обладнання бренду “Візіон”.

Цікаво, що попри такі інвестиції в обладнання, ані Черкаська міська консультативно-діагностична поліклініка, ані Черкаська міська дитяча лікарня не є лідерами у сфері реабілітації. Крім того, туманною і незрозумілою є взагалі перспектива цих обох закладів. І перший, і другий потрапляють до переліку тих, що можуть ліквідувати шляхом приєднання до інших медзакладів. Звичайно, це не означає масового звільнення працівників чи вилучення обладнання, втім концепція і місце цих установ у загальній системі охорони здоров’я ще має бути уточнене.

Крім того, якщо переглянути статистику НСЗУ, найбільша кількість пролікованих пацієнтів, а також отриманих за це коштів у зовсім інших закладів, які інвестували в обладнання за цей період суттєво менше. 

Йдеться, зокрема про Черкаську обласну лікарню, у якої за цей період придбано обладнання на суму трохи більше 15 млн гривень, а також профільну міську реабілітаційно-оздоровчу поліклініку “Астра”, яка “закупилась” на таку ж суму коштів. Ще один заклад, який серед лідерів за наданням відповідних послуг – Черкаський обласний госпіталь для ветеранів. Він обладнання за цей період майже не купував, проте його переоснащення заплановане у межах коштовної реконструкції. 

Що та у кого купили?

Левову частину коштів за реабілітаційне обладнання отримали компанії, афілійовані з київським підприємцем Олександром Архаровим. Саме ця група компаній постачала до черкаського закладу скандальний масажер “Робоспайн”, пов’язаний із росіянами, а також обладнання від нібито польського бренду “Візіон”, яке по факту є продукцією різних китайських виробників. Ці компанії отримали угод на понад 60 млн гривень. Йдеться про товариства “Проммед технолоджис”, яке має угод на суму у майже 30 млн гривень, “Нортем Лайт”, а також “Мед Сервіс+”. Ці компанії через бенефіціарів та інших осіб пов’язані із родиною Архарових.

Водночас безпосереднім лідером у частині освоєння бюджетних коштів з придбання реабілітаційного обладнання на Черкащині є інше київське товариство “Медрехаб”. За цей час воно уклало угод на суму у майже 50 млн гривень. Серед найбільших замовників компанії на Черкащині – Черкаська міська дитяча лікарня. У стінах цього закладу, попри відсутність нормальних умов та банального ремонту, черкаські чиновники та керівництво запланували створити, вочевидь, потужне реабілітаційне відділення з коштовним нанотехнологічним обладнанням. Наприклад, дитяча лікарня купує апарат для реабілітації кисті руки від бренду “Візіон”. Він обійшовся медикам у майже 6 млн гривень, тоді як його аналог в інтернеті коштує в рази дешевше. 

Втім цей апарат – не єдина закупівля лікарні, яка викликає сумнів. Найкоштовнішою закупівлею серед усього, що купували для реабілітації на Черкащині за останні роки, є роботизований ортез за понад 20 млн гривень. Його придбали та встановили саме у Черкаській міській дитячій лікарні наприкінці 2022 року.  

Постачальником ортеза виступило київське товариство “Медрехаб”, яке продало медикам систему оцінки та навчання ходи виробництва китайської компанії GuangZhou YiKang Medical Equipment Industrial Co під маркуванням A3-2 з додатковим обладнанням. Сам апарат A3-2 обійшовся у 17,7 млн гривень. На території України важко знайти багато охочих витратити такі кошти на доволі специфічне обладнання. Водночас аналогічний апарат купували для вузькоспеціалізованого медичного закладу “Український медичний центр реабілітації дітей з органічними ураженнями нервової системи”. Також схожий, втім навіть ще дорожчий, апарат свого часу купували також у Рівному, де довкола нього та його ефективності з часом розгорнулася ціла дискусія. Низка експертів тоді виступала із сумнівами та критикою стосовно ефективності та доцільності лікування саме подібними дороговартісними приладами. 

– Особливо це стосується нашої країни в теперішній важкий час, коли можна і треба вкладати кошти більш розумно та ефективно, – зазначив у коментарі “Четвертій владі” член правління Всеукраїнського об’єднання фізичних терапевтів Володимир Магась. – Коефіцієнт корисної дії використання такої системи набагато нижчий ніж, наприклад, у бігової доріжки з підвісною системою, яка коштує в десятки разів дешевше.

Керівник Всеукраїнської асоціації фізичної медицини, реабілітації та курортології, завідувач відділення відновного лікування та фізіотерапії Клінічно-діагностичного центру Шевченківського району Києва Сергій Бучинський натомість каже, що подібні апарати не виправдали покладених на них сподівань ще у 2018 році. Однак це не завадило у 2022 році закупити кілька додаткових одиниць зокрема й для Черкаської міської дитячої лікарні. 

Після нетривалих пошуків на сайті російських державних закупівель нам вдалося знайти придбання, судячи з усього, аналогічного апарата за 23 мільйона тамтешніх рублів. Це близько 330 тисяч доларів за курсом на кінець 2022 року. В аналогічний період за схожий апарат черкаські медики заплатили 17,7 млн гривень або ж 430 тисяч доларів за українським курсом. Отже, різниця між китайським апаратом A3, проданим в росії росіянами, та проданим в Україні українцями може становити 100 тисяч доларів. 

Компанія “Медрехаб” належить Володимиру Сєчину та Олександрі Коноваловій. Сечин також є і директором цієї компанії. Обидва підприємці зареєстровані на території окупованої нині Макіївки Донецької області. Сама компанія “прописана” за однією із столичних адрес масової реєстрації юридичних компаній, де крім неї ще кілька сотень організацій. В активі компанії понад півтори сотні угод, укладених із різними розпорядниками публічних коштів на суму понад 400 млн гривень. Левова частина цих угод припадає саме на 2022 та 2023 роки, а саме 120 та майже 200 млн гривень відповідно. 

Сумнівна реабілітація

На другий рік повномасштабного вторгнення держава робить власні кроки у питанні забезпечення реабілітації зокрема і  постраждалих від агресії росіян, намагаючись підвищити рівень оплати відповідних послуг через Національну службу здоров’я. Втім цей рівень оплати досі далекий від оптимального і якщо й покриває, то лише поточні видатки установ на реабілітацію.

Водночас матеріально-технічне забезпечення такої діяльності лягає на плечі власників закладів, а саме органи місцевої влади та, відповідно, місцеві бюджети. І тут починається найцікавіше. Якщо дивитися тільки на статистику, то бачимо позитивну динаміку – видатки на реабілітаційне обладнання стрімко зростають, медзаклади купують як дешеві апарати, так і нанотехнологічні ортези та масажери.

Втім якщо придивитися до того, хто, як і що купує, то ледь не кожна подібна закупівля викликає запитань більше, ніж може дати відповідь середньостатистичний слідчий чи дізнавач. Заклади, які мають належну кількість фахівців, досвід та потік пацієнтів, коштів не отримують, а ті, де з цим проблеми, навпаки отримують десятки мільйонів гривень, судячи з усього для того, аби надмірна кількість пацієнтів не створювала питань до якості та ефективності придбаного обладнання. Немає пацієнтів – немає питань. Чи все таки є?  

Артур Чемирис

Ми створили цей матеріал як учасник Мережі “Вікно Відновлення”. Все про відновлення постраждалих регіонів України дізнавайтеся на єдиній платформі recovery.win.

Подобаються наші статті? Долучайтеся до Клубу донаторів “18000”! Оформлюйте щомісячну підписку за посиланням і розвивайте регіональну незалежну журналістику разом із нами