Станом на початок липня політична картина області найкраще характеризується старим добрим фразеологізмом: “вилами по воді писано”. І це при тому, що до дня голосування по суті лишається всього 4 місяці.
Фото Андрія Чернеги
Такій ситуації є логічне пояснення. І тут варто акцентувати увагу насамперед на двох факторах.
По-перше, на сьогодні виборче законодавство забороняє водночас балотуватися і за партійним списком, і в статусі кандидата в мери. Таким чином багато місцевих політиків фактично загнані у “вилку”: “пан або пропав”. Звісно, амбіції амбіціями, але ж мислячі люди розуміють, що реальні шанси поборотися із Бондаренком за крісло градоначальника мають максимум два-три кандидати. Тож чи варто ризикувати власним політичним майбутнім заради примарної надії засвітитися в мерських перегонах? Питання риторичне.
При цьому всі наші співрозмовники із рядів всіх політичних сил, з якими вдалося поспілкуватися, переконані, що все ж таки ця норма буде відмінена ближче до виборів. І вже тоді взяти участь в забігові зможуть всі, хто має можливість внести заставу і потішити власне ЧСВ.
По-друге, цього тижня із Офісу Президента максимально розповсюджувалися чутки про те, що паралельно із місцевими виборами можуть відбутися і дострокові парламентські. Мовляв, у вересні Зеленський розпустить неслухняну Верховну Раду. Нібито останньою краплею для президента стало не голосування монобільшості за програму дій уряду. У цих чутках є логіка. На сьогодні рейтинг Зеленського падає повільніше за рейтинги “Слуг народу”, і такий жест від глави держави гіпотетично міг би підтвердити гіпотезу простонароду про “поганих бояр”. Це додасть балів президенту і дозволить йому в подальшому розділити відповідальність за збої у роботі Ради з іншими політсилами.
На сьогодні важко оцінювати реалістичність такого сценарію, але відкидати його не варто. Тож не відкидають його і великі політичні гравці області та обласного центру, які нині зайняли вичікувальну позицію.
Фото Андрія Чернеги
Отже, якщо ми врахуємо ці два “але”, а також інертність та підкилимні інтриги всередині “Слуг” – то якраз і отримаємо розмиту і в певній мірі “підвішену” політичну ситуацію в регіоні. Тому наголошуємо, що ми аналізували все, що нині відбувається на Черкащині з точки зору сталих елементів: тобто з урахуванням того, що ми маємо тут і тепер.
Мерська інтрига
По суті останні тижні тримали дві головні інтриги щодо виборів мера. Перша: чи долучиться Анатолій Бондаренко до новоствореної “партії мерів”. Друга: чи вмовлять “Слуги” нардепа Олександра Скічка балотуватися на міського голову Черкас.
У першій була поставлена крапка. До останнього дня, поки не була презентована “Пропозиція”, точно не було відомо, чи долучиться до неї Бондаренко. На користь такої можливості говорила нинішня висока медійність черкаського мера. Натомість проти – була низка інших чинників.
Анатолій Бондаренко (фото – Лівий Берег)
Так, за інформацією наших співрозмовників, рішення щодо Бондаренка було ухвалене після його зустрічі з лідерами політпроекту в Києві, зокрема із Борисом Філатовим, який давно неоднозначно відгукувався щодо міського голови Черкас. Як наслідок, “Пропозиція” йде на вибори без участі “черкаського опору”.
Як розповідають співрозмовники 18000 в місцевій політиці, при цьому сам Бондаренко не відмовився від ідеї йти на вибори із власним проектом, і на сьогодні він розглядає низку варіантів щодо місцевих “заморожених” партій. Наприклад, призабутий проект “Рідне місто“.
Таким чином мер та його оточення будуть намагатися провести у раду відразу два списки: і “Батьківщину”, яка має власний електорат у обласному центрі, і місцевий проект, якому має посприяти особистий рейтинг Бондаренка.
На сьогодні, наскільки відомо 18000, переговори і формування майбутньої виборчої концепції тривають.
Друга інтрига продовжує розбурхувати уми в місті над Дніпром. Про те, що Скічка розглядають як потенційного кандидата в мери Черкас, 18000 писав ще в березні. З тих пір вірогідність такого сценарію серйозно зросла, і посприяв цьому насамперед сам Бондаренко.
Публічний конфлікт мера Черкас із президентом, попри всю свою відверту інфантильність, залишив неприємний осад в душі керівництва держави. Здається, “Слуги народу” просто не мають права не виграти мерські вибори в Черкасах, тим більше після слів про те, що їм “тут немає чого ловити“. Окрім того, варто спрогнозувати, що ситуація навколо того самого конфлікту буде й надалі підігріватися командою Бондаренка. А тому питання показової перемоги в Черкасах уже виходить за межі політики і переходить на особисте.
Нардепи СН Скічко, Завітневич та Підласа інспектують дороги в області
За нашою інформацією, самодостатній і медійний Олександр Скічко наразі бачиться пріоритетним кандидатом у центральному офісі “Слуг народу”.
Проблема лише в тому, що шоумен та політик, який звик до столичного життя, сам не горить бажанням повертатися в провінцію.
За словами співрозмовників 18000, головною альтернативою для “Слуг народу” наразі бачиться підприємець Віктор Євпак, який нині намагається персоналізувати свою компанію під брендом “команда Віктора Євпака-2020”. Серед плюсів Євпака – уже сформований осередок однодумців, впізнаваність в Черкасах та все та ж таки самодостатність.
«Слуги народу»: на всіх стільців не вистачить
14 травня у Черкасах на Шевченка, 150 з’явилася вивіска «Слуга народу». Саме цього дня там відбувалася презентація обласного штабу однойменної партії.
Захід організовувався у дещо авральному темпі, і в підсумку його початок, про який стало відомо буквально за кілька годин, суттєво затягнувся через запізнення нардепки Любові Шпак.
На першому поверсі офісу розмістили стіл із чотирма стільцями. Три місця зайняли куратор партії в області Олександр Завітневич, його друг Олексій Пєчніков (його представили головою штабу) та нардеп Олександр Скічко. На четвертий стілець, який пустував, хоч і мав табличку, спробував сісти інший нардеп – Олег Арсенюк.
– Олег Олексійович, тут сидітиме Ільченко, сядьте до журналістів, – зупинив його Завітневич.
Арсенюк вийшов із офісу, але повернувся через кілька хвилин і знову спробував сісти. Після повторного зауваження від Завітневича він покинув презентацію і більше не повернувся на захід. Через кілька хвилин це місце зайняв Віталій Ільченко, який був представлений «фронтменом».
Ця кількасекундна і на перший погляд дрібна “ява” – насправді дуже показова в контексті глобальної “дії”, що зараз відбувається в закуліссі черкаських «Слуг».
Як інформують наші співрозмовники, всередині партії триває боротьба за сфери впливу, і фактично черкаське крило політичної сили розділене на два табори. Лідерами першого є Завітневич, Скічко та Ільченко, другого – черкаські мажоритарники Шпак та Арсенюк.
На сьогодні в боротьбі між собою ці табори намагаються вирішити, хто формуватиме списки партії в Черкаську міську та обласну ради, а також, звісно, хто побореться за мерське крісло обласного центру. За нашою інформацією, зокрема, мерські амбіції має навіть Любов Шпак, проте на сьогодні її кандидатуру серйозно в партії не розглядають.
А от боротьба за право складати виборчий список до Черкаської міської ради наразі йде саме на користь дуету Шпак-Арсенюк.
Так, 12 червня другий “табір” черкаських “Слуг” провів прес-конференцію в готелі “Україна”.
Від початку планувалося, що це буде спільний захід за участю всіх дотичних до Черкас “Слуг” та за присутності глави партії Олександра Корнієнка. У підсумку його візит з невідомих причин відмінили, але захід такий відбувся і був ним же “санкціонований”.
Під час прес-конференції, що скоріше мала на меті візуально й інформаційно закріпити “міський штаб” за конкретними персоналіями, був представлений керівник штабу Олег Куклін. Окрім того, було чітко озвучено про відмову від концепції “нових облич“. Ці два фактори вказують, що на сьогодні м’яч на половині поля вище згаданих нардепів, оскільки їхні тези по суті є протилежними, наприклад, до заяв того ж таки Віталія Ільченка.
Є велика вірогідність, що час “рожевих мрій” із залученням нових людей та відповідального бізнесу сплив. Пора повертатися до сірих реалій, у яких досвідчені (й не дуже) черкаські політики варяться вже не один рік.
– Гарно посиділи, – як резюмував Арсенюк-молодший в кінці заходу 12 червня.
«Батьківщина» надіється на Бондаренка
Доля “Батьківщини” в Черкасах напряму залежить від подальший дій та рішень Анатолія Бондаренка. Так, партія традиційно має власний електорат, сформований тут роками. Проте особистий рейтинг міського голови тут і зараз значно вищий за рівень підтримки партії.
Тобто, якщо Бондаренко йде в мери під прапорами “червоносердечних”, шанси партії створити другу-третю за чисельністю фракцію в міськраді різко зростають. У протилежному ж випадку – навпаки.
На сьогодні, поки Бондаренко визначається із власною концепцією, члени партії зайняті своєю традиційною забавою: спробою привернути до себе суспільний інтерес і викликати співчуття через історії про “тиск” і “репресії”. Варто прогнозувати збільшення подібних заяв паралельно зі зменшенням часу до дня голосування.
Фото сайту “Дзвін”
«Європейська Солідарність» заспокоїлась
У травні із табору черкаських “порошенківців” надійшли тривожні вісті для прихильників партії. Мовляв, скасовано результати праймеріз щодо голови обласного осередку, за результатами якого було переобрано Сергія Кудактіна.
– Праймеріз в головному штабі визнали недійсним, бо місцеві «уклоністи» вирішили піти проти правил і всіх «намахати», але не вийшло в них, і тепер будуть справедливі праймеріз, якими займається наш головний штаб партії ЄС, – написав у своєму “Фейсбуці” АТОвець Артем Лукашук, який балотувався від партії в нардепи по 198-му окрузі.
Наскільки відомо 18000, локомотивом цих внутрішньопартійних процесів став екс-заступник голови Черкаської ОДА Костянтин Омаргалієв, який свого часу очолював фракцію партії Порошенка в облраді. Окрім нього, та, власне, Лукашука, в опозицію до Кудактіна також пішла політикиня-аксакал Любов Майборода, АТОвець Вадим Мазніченко та інші.
Як розповіли 18000 співрозмовники у рядах черкаської ЄС, вказані особи фактично взяли під контроль місцевий осередок громадської організації “Справа Громад”.
– Щоб легітимізувати нападки на чинне керівництво, вони увійшли в “Справу Громад”. Інакше, як їм передавати листи із критикою керівництву партії в Київ? Через партії – не вийде, значить, треба через громадську організацію, – розповідає 18000 один із впливових “порошенківців”.
Проте станом на сьогодні, наскільки відомо нашому виданню, конфлікт всередині партійного осередку є фактично врегульованим. Його куратор, нардепка Ірина Геращенко стала на сторону Кудактіна і Ко.
– Зараз їхнім (Сергія Кудактіна – ред.) позиціям в осередку нічого не загрожує, – підтверджує депутат міськради від ЄС. При цьому, коли буде повторний “праймеріз” і чи буде він взагалі, в партії не уточнюють.
А поки чинне керівництво обласного осередку партії наочно закріплює за собою політичний бренд. У Черкасах на рекламних площинах з’явилася численна реклама із обличчями керівників обласного та черкаського міського осередку, а також із Сергієм Шабатурою (балотувався в нардепи по 197-му округу) та Олександром Савенком (чинний депутат міськради). Скоріш за все саме вони і сформують кістяк партії при складанні виборчого списку до Черкаської міської ради.
Щодо кандидата на посаду міського голови, то наразі в партії з його іменем ще не визначились. Головна причина цьому – описана у вступній частині цієї статті. Звичайно, у розмовах із журналістами керівництво партосередку може випромінювати 100% оптимізм. Але статистика і реальні рейтинги, в які вона виливається, спускають з небес на землю і змушують чекати.
ОПЗЖ обіймає й відкриває
Команда «Опозиційної платформи – За Життя» в Черкасах наразі ще на етапі формування. Попри чутки, Михайло Бродський зберіг контроль над осередком.
На сьогодні черкаській осередок по суті має лише двох впізнаваних осіб: депутата обласної ради Олега Кашка та директорку телеканалу ВІККА Юлію Погостінську, а також на додачу – нардепа Василя Німченка, який очевидно взяв на себе кураторство в області.
Разом вони обіймають сивих чоловіків з медалями, репостять Рабіновича й Королевську, несуть квіти до обелісків та відкривають експозиції «беркуту». Тобто в цілому пре-кампанія ОПЗЖ в регіоні особливо нічим непримітна і не відрізняється від всеукраїнської. Варто прогнозувати, що в партії сподіваються на стабільно високу соціологію (в тому числі в межах Черкас) і лояльність проросійської частини населення.
Фото зі сторінки ОПЗЖ
Окрім того, варто прогнозувати, що рейтинги партії влади будуть й надалі падати, а розгублені відсотки цілком можуть приземлитися на електоральному полі команди Медведчука-Рабіновича.
На сьогодні великої кількості відомих облич під прапорами ОПЗЖ в Черкасах непомітно. До таких можна зарахувати хіба екс-депутата Черкаської міської ради від УДАРу Богдана Колядка та директора приладобудівного заводу Володимира Соломка.
Хто від партії балотуватиметься на мера – наразі невідомо.
“Голос” завис у повітрі
Партійний осередок “Голосу” нині перебуває у максимально складній та незручній ситуації. З-посеред причин виокремимо дві: глобальну та локальну.
Суть першої – чудово відома: Святослав Вакарчук зробив, здавалося би, неможливе і вдруге увійшов в річку, тобто вдруге йде з політики. Негативний вплив цього фактору можна відкидати, але його не можна не помічати: це серйозний удар по і без того хитких позиціях партії.
Фото – РБК
Друга причина – Віктор Євпак. У ньому і сила, і слабкість черкаського осередку, і по суті від його майбутніх кроків за великим рахунком буде залежати, чи отримає партія представництво у міській раді.
Станом на сьогодні, за інформацією 18000, в столиці все ще розглядають можливість підтримки партією “Слуга народу” кандидатури Євпака на мерських виборах. Сам Віктор, як і представники його команди, у час невизначеності поки не асоціюють себе з “Голосом”, представляючись “командою Євпака-2020”.
Наразі є два варіанти. Перший: “Слуга народу” у якійсь формі таки підтримує його в мерських виборах. У такому разі шанси Євпака поборотися з Бондаренком ростуть, але його “команда-2020” може фактично лишитися без ключового рушійного механізму, і, як наслідок, без депутатських мандатів. Другий: Віктор йде на вибори від “Голосу”. За таких умов його шанси очолити місто є досить невеликими, проте можливість завести в раду кількох депутатів на власному авторитеті ростуть.
Поки ж доля і Євпака, і його політичного проекту вирішується в Києві, Віктор представляє членів своєї команди у форматі відеоінтерв’ю. Тут поки без несподіванок. Першими на очі публіки потрапили лобіст ОСББ Володимир Друмашко, екс-айтішник Сергій Шмиголь, адвокат Надія Івашкова та лікар-хірург Ігор Гайда. Очевидно саме вони й поведуть “команду-2020” за собою на вибори.
Фото Віктора Євпака
“Черкащани” на трансферному ринку
Кампанія локальної політсили в Черкасах невдовзі лише буде стартувати. Певний час проект перебував у підвішеному стані через можливість внесення до виборчого законодавства правки про 2\3 представництва в обласних радах. Цей нюанс, про який ще навесні в кулуарах говорили як про довершений факт, ставив би крапку на всіх дрібних містечкових партіях включно, наприклад, із “Черкащанами” та ПВД. У зв’язку з цим партактив розглядав для себе варіант із придбанням франшизи одного з досить рейтингових всеукраїнських проектів, що пов’язаних з нашою областю.
Проте з невідомих причин нагорі вирішили відмовитися від правки, і вже на сьогодні проект ВО “Черкащани” готується до старту виборчої кампанії в місті. Як відомо 18000, у команді відбулися кадрові зміни. Так, покидає проект нинішній депутат Павло Карась, який вірогідно йтиме на вибори разом з командою чинного мера. Натомість до політсили долучилися колишній нардеп Олег Петренко, який планує балотуватися в обласну раду, та екс-очільник черкаської поліції Владислав Пустовар. Окрім того, “Черкащани” мають стати черговим політичним притулком для відомого любителя “скакати” по партіях – чинного депутата Руслана Зорі, який лише за кілька останніх років встиг побувати в рядах “вільних демократів”, “Укропу” та “Громадянської позиції”.
Фото – ВІККА
Щодо виборів міського голови, то в партії наразі розглядають дві кандидатури: це директор ПАТ “Азот” Віталій Скляров та підприємець Віталій Лаут.
***
Насамкінець зазначимо, за останньою соціологією, що наявна в публічній площині, окрім перерахованих політичних сил, перспективи потрапити до міської ради на сьогодні мають ще кілька партій.
“Національний Корпус” – партія провела цікаву і серйозну кампанію на виборах до парламенту, варто очікувати, що на місцевих виборах буде, як мінімум, не менш цікаво. Якщо правки про неможливість “сумісництва” для кандидатів таки відмінять, прогнозуємо участь Дмитра Кухарчука у виборах мера. Також припускаємо багато візуальної реклами та яскравих перфомансів від НК. Нудно не буде.
“Сила і честь” – попри активну циркуляцію чуток, у Черкасах франшиза перспективного проекту Ігоря Смешка так і не пішла з-під молотка. Політична сила по суті проігнорувала вибори до парламенту, що в підсумку дозволило їй не забруднити своє ім’я і тепер мати доволі хороші шанси під час місцевої кампанії при умові достатнього фінансування.
Проте, чи готовий партійній осередок до повноцінної боротьби, а не гри в піддавки, як це було під час парламентської кампанії, наразі невідомо. Лиш додамо, що на сьогодні вірогідно кандидатом в мери від партії буде професор-історик Владислав Боєчко.
“Радикальна партія” – все ще фігурує в різних соціологіях, проте про існування міського осередку цієї політичної сили нічого невідомо після анігіляції фракції у міськраді. Нині екс-радикали у активному пошуку. Сергій Тищенко намагається якось увійти в довіру то до “Слуг народу”, то до Бондаренка, а Віталій Косяк, який так яскраво заявив про себе в статусі відеоблогера, перебуває в пошуку політичного притулку. Поки ніби безуспішно.
“Партія вільних демократів” – це як заслужений ветеран. Не згадати про неї ніби не дозволяє совість, тож згадаймо хоча би через те, що всього 5 років тому вона завела в міськраду найбільшу фракцію.
Підготував Сергій Макаренко