“Майбутнє на кістках”: на місці цвинтаря козацької доби в Черкасах зведуть багатоповерхівки (ФОТО)

Ще в грудні минулого року журналісти “18000” стояли на Замковому узвозі разом із мітингувальниками, які виступали проти його забудови багатоповерхівками. Сьогодні ж ми знову тут, однак тепер спостерігаємо, як біля узвозу фактично триває перший етап майбутньої процедури будівництва – археологічні розкопки.

Підніжжя спуску зі скверу ім. Б. Хмельницького археологи досліджують вже третій місяць. За цей час тут знайшли більше сотні людських поховань, землянки, кераміку й прикраси минулих епох. Та чи зможуть вплинути ці знахідки на майбутнє будівництво? Відповідь – ні.

“18000” розповідає, чому виявлений цвинтар ХVII ст. не здатен вплинути на забудову узвозу та які ще знахідки вдалося відшукати археологам під час розкопок в історичній частині міста.

Чому та коли розпочалися розкопки?

Проведення розкопок біля схилу Замкової гори фактично є передумовою до подальшої забудови цієї ділянки ПП “Надією”. Так, про намір компанії звести тут багатоповерхівки стало відомо ще в 2021 році.  

За словами керівника експедиції, старшого наукового співробітника інституту археології Дмитра Куштана, проводити розкопки біля підніжжя скверу ім. Б. Хмельницького археологи почали на початку серпня цього року. Нині роблять це коштом замовника – компанії “Надія”.

– Ця земля зараз ще перебуває у власності черкаської громади, однак забудовник хоче тут будувати. А щоб будувати, потрібно для початку цю ділянку дослідити, оскільки вона розташована в дуже цікавій з історичної та археологічної точки зору місцевості – черкаському Подолі. Раніше розкопки тут фактично не проводилися, тому для дослідження історії Черкас це дуже важливо, – розповідає “18000” Дмитро Куштан. 

Дмитро Куштан на місці археологічних розкопок

Він додає: археологи вже давно сигналізували владі міста, що будь-яке будівництво без археологічних розкопок у цій зоні неможливе. 

– Це звичайна європейська практика, коли перед тим, як будувати щось, потрібно проводити археологічну експертизу. Особливо, якщо ця ділянка розташована в історичному місці. А черкаський Поділ – друге після замчищ (місць, де були розташовані замки, – ред.) місце з концентрації та цікавості знахідок у Черкасах, – пояснює Дмитро Куштан.

Що передувало розкопкам?

Нині під схилом скверу ім. Б. Хмельницького археологи віднайшли не одне поховання й артефакт минувшини. Проте без суспільного розголосу щодо майбутньої забудови цієї ділянки розкопок могло б і не бути, а історія була б залита бетоном.

Так, у вересні 2021 року Черкаська міська рада змінила цільове призначення земельної ділянки на схилі скверу ім. Б. Хмельницького, давши можливість її забудови, та видала містобудівну документацію компанії “Надія”. Йшлося про те, що тут та на Замковому узвозі збудують чотири багатоповерхівки, серед яких і один 8-поверховий будинок.

Проєкт майбутньої забудови Замковго узвозу

Уже після того як у грудні того ж року міський голова Черкас показав проєкт забудови, черкащанин Віталій Пітвало змоделював майбутній житловий комплекс на узвозі. 3D-модель підтвердила припущення містян та активістів, що будинки сягатимуть вище рівня оглядового майданчика скверу ім. Б. Хмельницького та фактично закриватимуть вид на Дніпро й Долину троянд.

3-D модель майбутньої забудови Замкового узвозу

Крім того, на проєкті забудови був відсутній і так званий будинок Школьнікова, який був зведений ще наприкінці XIX століття. А це могло означати його знесення під час будівництва житлового комплексу. 

Будинок Школьнікова в Черкасах

10 грудня на сайті міської ради з’явилася петиція про зупинення намірів поверхової забудови Замкового узвозу. Менше, ніж за 8 годин, вона набрала необхідну кількість голосів. А за кілька днів після цього законність майбутнього будівництва за адресами Замковий узвіз, 1 та вул. Гагаріна, 60 почала перевіряти й прокуратура. 

У січні 2022-ого Черкаська міська рада підтримала петицію про зупинення забудови Замкового узвозу у повному обсязі, а на початку лютого секретар міськради Юрій Тренкін надав доручення підготувати та подати на розгляд виконкому проєкт рішення про скасування наказу щодо видачі містобудівних умов та обмежень на забудову ділянки під Замковою горою. Проте вже 23 лютого в ефірі студії “18000” Тренкін заявив, що забудова Замкового узвозу можлива, якщо “Надія” дотримається трьох умов, серед яких – проведення на місці будівництва археологічних розкопок і збереження того, що там знайдуть. 

Понад сотня людських поховань, що могли бути переорані бульдозером

За три місяці розкопок археологічна експедиція вже віднайшла на місці майбутнього будівництва 110 поховань. Нині антропологам вдалося опрацювати лише половину з них, однак вже відомо, що більшість із останків належать дітям. Крім цього, є серед похованих тут і жінки й чоловіки. 

Розкопки біля підніжжя скверу ім. Б. Хмельницького

За словами керівника експедиції Дмитра Куштана, така кількість поховань свідчить, що раніше на цьому місці розташовувався цвинтар. 

– Археологам та історикам відомо, що поруч із цим місцем розташовувалася Свято-Троїцька церква, яка була заснована в 1671 році за часів Руїни. І цвинтар, який ми виявили, якраз приурочений до цієї церкви. Оскільки ми знаємо час заснування церкви, то можемо говорити й про нижню межу заснування цвинтаря – це 70-ті роки XVII століття, – пояснює Дмитро Куштан.

Раніше поховань цієї доби на території Черкас археологи не знаходили. 

– До цього ми виявляли поховання XVIII століття, зокрема біля Пагорба Слава. Є у нас могильники більш давні, наприклад, черняхівської культури, що розташовувався в районі сучасного ТЦ “Хрещатик Сіті”. А саме от козацької доби цвинтар у Черкасах виявлений уперше, – говорить археолог.

Він додає: усі знайдені біля Замкового узвозу останки були поховані за християнськими канонами, тобто випростані на спині в домовинах. Водночас чим ближче до церкви – тим густіше розташовані поховання. 

Поховання, виявлені археологами під Замковою горою

– Є навіть поховання, розташовані в кілька ярусів: ми одне поховання знімаємо, а під ним ще одне, і ще одне. Можливо, це минув час і не було помітно гробика, а можливо, у такий спосіб захоронювали родичів, – ділиться археолог. 

Водночас матеріальних артефактів на кшталт перснів, каблучок чи монет у самих похованнях археологи знайшли мало. Це свідчить про те, що звичайних містян у той час хоронили практично без прикрас. Єдині предмети, які експедиції вдалося розкопати разом із останками – перстень у жіночому похованні та кілька скляних намистин у дитячому. Крім цього, подекуди були знайдені й монети XVII століття. 

– Без нічого ховали, бо такі були стандарти. Заможні верстви населення могли ховати або в самій церкві, або за вівтарною стіною храму. І, як ми знаємо, по матеріалах Лівобережної Гетьманщини, для шляхтичів і козацької старшини споруджували навіть такі собі цегляні саркофаги, а не просто ховали в ями. Але тут ми такого не бачимо, – пояснює археолог.

Виявлені археологами поховання

Проте робити кінцеві висновки щодо знайдених останків поки що зарано. 

– Зараз точних результатів по похованнях ми не знаємо. Ці кості будуть обстежувати антропологи, які й визначать, кому вони належали – чоловіку чи жінці, скільки їм було років. Імовірно, по ним вдасться простежити й певні хвороби. Так, нам уже траплялися кістки зі слідами переломів, які потім зрослися, – говорить Дмитро Куштан. – На сьогодні опрацьовано лише близько 50-ти поховань. 

Виявлені під час розкопок останки, які археологи готують до транспортування

Окрім цього, можна провести й ДНК-аналіз знайдених останків, що дозволило б знайти пращурів осіб, які були поховані, та встановити, хто із похованих був ріднею один одному. Також віднайдені останки дозволяють зробити й реконструкцію обличчя по черепу.

– Але це коштує дуже великих коштів і в Україні зробити це не можливо, – говорить Дмитро Куштан.

Після того, як археологи розчистили кістки, їх фотографують, замальовують, присвоюють похованню порядковий номер та пакують в коробки . Далі кістки миють та передають антропологам

Порядковий номер одного з виявлених у Черкасах поховань

Водночас робити остаточні висновки щодо результатів експедиції зарано й тому, що розкопки не завершені, а отже, невідомо, скільки ще поховань вдасться знайти археологам. 

– Тут можна копати під самий схил. Ще влітку на цій території ми викопали землянку початку XVII століття. Вона розташована практично під схилом. У ній знайшли пічні кахлі, керамічний посуд, монети. Ці знахідки знаходимо і по всій території. Тому що фактично це був центр нижнього міста, бо з одного боку розташовувалося замчище литовського часу (в районі будинку Природи, – ред.), а з іншого – польського (на місці пагорба Слави, – ред.). Тому це зумовило таку високу концентрацію археологічних об’єктів, – ділиться керівник експедиції.

Ще одну землянку археологи розкопали ближче до цвинтаря. Говорять: вона є більш давньою за попередню й належить орієнтовно до початку XVI ст. Проте дослідити землянку до кінця учасники експедиції поки що не можуть, оскільки над нею розташоване ще й дитяче поховання, опрацюванням якого нині займаються археологи. 

Одна із землянок, виявлених археологами під час розкопок. Над нею виявили ще й дитяче поховання

– У цій землянці збереглися горілі дерев’яні конструкції – балки, облицювання стін, також можна побачити й обриси, що вона прямокутної форми, має такий собі вхід-тамбур, – говорить Дмитро Куштан. – Раніше у таких землянках або жили, або використовували їх для господарства. Судячи з розмірів цієї землянки, тут жили.

Також на місці розкопок археологи знайшли й глиняні пічні кахлі XVIII століття, якими раніше обкладали піч. Говорять: така традиція з’явилася в українців із кінця XVI ст. й прийшла до нас із Європи. І чим заможніша була родина – тим якісніші кахлі використовувала.

Знайдений під час розкопок фрагмент кахлів

Куди подінуть знайдені останки й артефакти в подальшому? 

За словами Дмитра Куштана, після того, як останки будуть досліджені антропологами, їх можна перепоховати в іншому місці.

– Так було в Чигирині: там збудували каплицю і в неї у кількох трунах склали всі кістки. Однак це вже залежить не від нас. Контактуватимемо щодо можливості перепоховання із Свято-Троїцькою церквою, яка є наступницею цієї церкви (зруйнованої споруди XVII ст., – ред.). Можливо, щось придумаємо, – говорить археолог. 

Щодо матеріальних знахідок, таких як черепки, фрагменти кахлів і прикраси, то після обробки, систематизування й вивчення, найімовірніше, вони будуть представлені в Черкаському археологічному музеї Середньої Наддніпрянщини.

Скільки ще триватимуть розкопки?

Археологи говорять: копати на ділянці під схилом скверу ім. Богдана Хмельницького можна роками, однак нині дедлайни експедиції встановлює погода.

– Коли почнуться морози, чисто фізично ми не зможемо працювати, – говорить Дмитро Куштан. – Можна було б копати швидше, але тут сконцентрована дуже велика кількість об’єктів та поховань, що нас пригальмовує. Адже кожне поховання й знайдений об’єкт потрібно розчистити, сфотографувати, закреслити, присвоїти порядковий номер.

Дмитро Куштан

Водночас фактично дедлайни щодо тривалості експедиції визначає замовник – ПП”Надія”, яка фінансує її. У коментарі нашому виданню засновник приватного підприємства Андранік Казарян говорить, що заплановані розкопки було завершено ще в жовтні.

– Однак ми додатково замовили археологам проведення розкопок і на прилеглій верхній частині ділянки, аби закінчити дослідження виявленого там цвинтаря. Орієнтовно вони триватимуть ще два тижні, – зазначає Андранік Казарян.

Він також додає, що надалі компанія планує і проведення розкопок уздовж вулиці Гагаріна в бік вулиці Припортової. Говорить: така площа розкопок пов’язана з тим, що пішохідна зона до майбутнього житлового комплексу починатиметься ще від оглядового майданчика в парку “Чайка”.

Чи вплинуть знайдені людські останки на майбутню забудову?

Дмитро Куштан говорить: знайдений цвинтар не може вплинути на майбутню забудову Замкового узвозу.

– Ми його розкопали, забрали останки й знахідки, – і все. Якби ж ми виявили об’єкт, який потребує музеєфікації, наприклад, кам’яні руїни чи щось подібне, то тоді конкретно в цьому місці забудовник мав би коригувати свої плани. Але в нас раніше житла в основному були з глини чи дерева, а це матеріал нетривкий і музеєфікувати його неможливо, – констатує археолог. 

Яка ситуація з розкопками на місцях майбутнього будівництва в Україні

Фактично на сьогодні забудовники в Україні мають необмежені права, а як такого положення про обов’язковість археологічних розкопок на місцях майбутнього будівництва не існує. 

Олег Осаульчук

– Є 37 стаття Закону України “Про охорону культурної спадщини”, де написано, що всі роботи, які можуть нашкодити об’єктам культурної спадщини, мають проводитися після їхнього повного дослідження. Водночас всі проєкти землеустрою на таких територіях погоджуються з органами охорони культурної спадщини в межах, визначених земельним кодексом України. Натомість у земельному кодексі сталася трансформація від обов’язковості проведення експертизи землі до повного її викидання, – пояснює “18000” директор Рятівної археологічної служби Олег Осаульчук. – Як наслідок, тепер із органами охорони культурної спадщини погоджуються лише земельні ділянки на території пам’яток, внесених у державний реєстр, у зв’язку з чим випадає значна частина територій. Для прикладу, у Львівській області в державному реєстрі є лише 488 пам’яток, тоді як у нашому каталозі – більше 3 тисяч.

Водночас навіть після виявлення на місцях забудови археологічних об’єктів будівництво на цій території в Україні не скасовується. Так, у разі виявлення на місці ознак історичної чи археологічної пам’ятки будівельні роботи на території мають бути призупинені, а про знахідку повідомлено органам охорони культурної спадщини. Проте після повного дослідження території роботи будівельників продовжуються.

– Нині 95% об’єктів археології після дослідження можуть бути забудовані. Під консервацію чи музеєфікацію на місці їхнього виявлення підпадають лише деякі унікальні речі, такі як рештки замків чи, наприклад, кромлех, виявлений нещодавно на Дніпропетровщині. Решта ж полягає дослідженню та звільненню території від археологічного процесу і, відповідно, надання дозволу на будівництво, – зазначає Олег Осаульчук.

Старший за Стоунхендж кромлех на Дніпропетровщині (коло у формі кам’яних брил)

Крім цього, на сьогодні забудовника, який починає будівництво без попередніх розкопок чи приховує знайдені робітниками археологічні артефакти, фактично неможливо притягнути до реальної відповідальності і в кращому випадку він просто сплатять штраф. Особливо, якщо йдеться про приватні компанії.

– Легше моніторити великі інвестиційні проєкти, де залучені міжнародні кредитні кошти, адже тут до роботи залучається ще й міжнародне законодавство. Іноземні інвестори хочуть, щоб їхні гроші були в безпеці, а для цього забудовники мають виконати цілу низку зобов’язань, – говорить Олег Осаульчук. – Ті ж об’єкти будівництва, які проводяться за внутрішні кошти, особливо, приватні, дуже часто зводять із порушеннями. 

Різною ситуація із проведенням археологічних розкопок на місцях майбутнього будівництва є і в Європі. Олег Осаульчук говорить: якщо в одних країнах така процедура є обов’язковою, в інших – ні або залежить від конкретного регіону:

– Наприклад, у Польщі розкопки на місцях будівництва, особливо перед великими будівельними проєктами, проводять обов’язково. Натомість у Німеччині кожна земля має своє законодавство. Як мені розповідали колеги, коли будували дорогу через Баварію й прилеглу до неї землю, то на прилеглій федеральній території археологічні роботи провели в повному обсязі, а баварці сказали, що інвестор та земельний уряд немає для цього коштів, тож пам’ятку знесли бульдозерами.

Також читайте: Депутати не захотіли дізнатися, яка ситуація із забудовою Замкового узвозу

Оперативні новини від команди “18000” – у нашому телеграм-каналі “Шо там у Черкасах?”