Ветеран АТО і переможець “Ігор нескорених” тепер “повоює” за перемогу на парламентських виборах*

Артем Лукашук – кандидат у народні депутати від «Європейської Солідарності» по 198 (з центром у м. Сміла) виборчому округу Черкащини. До Верховної Ради йде не для того, щоб засідати у комітетах, які займаються фінансами – прагне допомогти в Комітеті з питань національної безпеки та оборони не віддати більше ворогу жодного метра української землі…

Про це пише “Прочерк“.

66366030_909937806026218_5118342127557804032_n Він виріс у селі Благодатне Амвросіївського району Донеччини. Коли на рідному для нього Донбасі з’явилися перші незвані гості з-за «порєбріка» –– контрактник 25-ої Дніпропетровської окремої повітряно-десантної бригади ЗСУ сам попросився у «гарячу точку». В Артемівськ прилетів «вертушкою» – десантників перекинули для охорони місцевих військових складів. Далі все було, як у калейдоскопі з яскравими картинками: бої за Слов’янськ, Краматорськ, Червоний Лиман, Дебальцеве…

12 серпня 2014 року настав найтяжчий день у житті Артема Лукашука. Десантники 25-ої ОБр щойно увійшли в центр звільненого Вуглегірська, як оскаженілий ворог, що відступав, відкрив шалений обстріл житлових кварталів міста: снаряди бойовиків руйнували будівлі і нищили людей – без розбору, військові то чи цивільні. Артему часто пізніше снилася ця мить: як він підходить до командира, що сидів з одним із солдатів під деревом і раптом поруч – спалах, гучний вибух і крики, які провалюються у глуху прірву – барабанну перетинку правого вуха порвало зразу.

Свідомість втратив лише на долю секунди. Далі все перед очима десантника крутилося швидко, як у першому стрибку з парашутом:  друг, що затуляв рукою розірване осколком лице, інший – вже мертвий, у калюжі крові. І командир – без голови… Далі цілих  два роки – госпіталі і лікарні в Україні та Литві. Був час осмислення попереднього життя, час для спорту, який допомагав відновитися і для… татуювань. Поки лікарі зашивали праве вухо і витягали осколки з правої ноги – на кисті правої руки солдата з’явилося татуювання: «За ВДВ!», а вище на руці – напис: «Боже, бережи мою родину!»

У рідне Благодатне терористи увірвалися у тому ж місяці серпні, коли він отримав тяжкі поранення. Тоді ж його молодша сестра отримала контузію від вибуху «Граду», випущеного по селу бойовиками. А батьків «кидали на підвал» – бо ті не приховували проукраїнських поглядів… Виїжджали після звільнення тихцем, завантаживши у свої «Жигулі» лише найнеобхідніше. Перебралися до Черкас, де на той час після одужання  вже жив Артем з дружиною Каріною і сином Єгором.

У новому житті Артема в Центральній Україні на той час уже знову знайшлося місце для спорту – незважаючи на ногу, стопа якої після поранення так досі нічого й не відчуває… Починаючи з 2017 року, він здобув декілька золотих медалей на «Іграх нескорених» для воїнів, що зазнали поранень, а на Марафоні морської піхоти США – ще й медаль «За силу волі». У липні 2019-го як капітан команди з волейболу отримав «золото» на «Звитязі нескорених» у Києві і готується до змагань у Голландії восени цього року.

18 серпня десантнику 25-ої бригади виповниться 25 років. У цьому віці він вже чудово вміє розрізняти Добро і Зло, і що у цьому житті – вічна цінність, а що – швидкоплинна мить. За жодних обставин Артем, для якого Черкаси вже стали рідними, не збирається залишати Україну – каже, що ворог, який «відкусив» частину нашої держави, має вдавитися тим шматком і не зробити жодного кроку далі. А говорити з ворогом про мир можна лише тоді, коли останній російський найманець складе зброю і залишить окуповані українські Крим і Донбас…

16-67

65575928_2430059907050028_613769660029992960_n

Футбольна команда ДЮСШ Амвросіївки. Ці усміхнені діти ще не знали, що попереду – війна…

66271728_2361986890679546_5998594721390264320_n1

Далі все було, як у калейдоскопі з яскравими картинками: бої за Слов’янськ, Краматорськ, Червоний Лиман, Дебальцеве, Ямпіль…

66066148_651728738625947_5756184160158875648_n

8456dae65659e713f4b6d45009374768-11

65862752_2410218789267551_4145230493949886464_n

65870433_487522468457203_6512065182682841088_n

Тепер кожен Новий рік у молодій родині черкащан відзначається у першу чергу успіхами малого Єгора. Зверніть увагу на посмішку малого – козак росте такий же, як і тато…

65466353_416749679052438_3208338478462926848_n

IMG_2119

65504759_444503679664667_6018581643759976448_n

64274449_1181391388689268_8944141305110331392_n1

66153494_404794803473932_2283370322981814272_n

65562773_931302657207634_4408169310934007808_n

*передвиборна агітація

Вісімнадцять три нулі
Вісімнадцять три нулі
Вісімнадцять три нулі
Вісімнадцять три нулі
Вісімнадцять три нулі
Вісімнадцять три нулі
Вісімнадцять три нулі
Вісімнадцять три нулі
коментарі

Залиште свій коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.