Їхні імена закарбувались у назвах вулиць: учасники Другої світової війни, про яких знають у Черкасах (ФОТО)

Обличчя учасників Другої світової війни, якими названі вулиці в Черкасах

Які вулиці Черкас названі іменами учасників Другої світової війни

У Черкасах нині 26 вулиць і провулків названі на честь учасників Другої світової війни. Це пілоти, моряки, артилеристи, танкісти, кулеметники, водії-механіки. Серед них – Герої СРСР. Більшість воїнів відвойовували Черкаси.

Про об’єкти топоніміки Черкаси, які носять імена учасників Другої світової війни, “18000” розповіли у відділі підтримки громадянського суспільства Черкаської міської ради. 

Хочеш читати ще більше якісних матеріалів?
Підтримай незалежний журналістський проєкт «18000»

DONATE

 

Зміст:

Провулок Амет-Хана Султана

Провулок Амет-Хана Султана

Провулок Амет-Хана Султана

Амет-Хан Султан – учасник Другої світової війни, радянський пілот-ас. Він – національний герой кримськотатарського народу. 

Двічі Герой Радянського Союзу здійснив 603 бойові вильоти, збив особисто 30 літаків противника різних типів і 19 літаків ворога в групових боях.

Амет-Хан Султан – заслужений пілот-випробувач СРСР, єдиний радянський пілот, який випробував понад 50 типів літальних апаратів – 107 одиниць техніки.

Вулиця Атамановського

Вулиця Атамановського

Вулиця Атамановського

Старший сержант Петро Атамановський народився в 1899 році в Черкасах у родині робітника. Герой Радянського Союзу. 

У Другу світову Петро Атамановський був командиром кулеметної обслуги 276-го стрілецького полку 1-го Прибалтійського фронту. Брав участь в обороні Новоросійська, відвойовував Таманський півостровів. 

У 1944-му з Сиваського плацдарму командир кулеметної обслуги Атамановський разом зі своїм підрозділом пішов у наступ для відвоювання Криму. Брав участь в штурмі Сапун-гори, що прикривала Севастополь. Потім перемістився до країн Балтики і вів бої дії на території Литви та Латвії. 

Похований на військовому кладовищі в місті Скуодас республіки Литви.

Вулиця Вернигори

Вулиця Вернигори

Вулиця Вернигори

Петро Вернигора – Герой Радянського Союзу. Командир батареї 1817 самохідного артилерійського полку 52-ї армії 2-го Українського фронту, лейтенант.

Народився в родині службовця. У Червоній Армії з 1939 року. В 1942 році закінчив Ташкентське училище самохідної артилерії. У той же рік потрапив на фронти Другої світової війни. 

Лейтенант Вернигора звільняв Старий Оскол, Охтирку та інші населені пункти Бєлгородської та Сумської областей. Брав участь у Курській битві. Потім брав участь в боях за міста Полтавщини: Миргород і Хорол. Наприкінці вересня 1943 року Вернигора вийшов до річки Дніпро, де в районі Канева Черкаської області був захоплений плацдарм на західному березі Дніпра.

У ніч з 16 на 17 листопада 1943 року командир самохідної батареї артилерійського полку ввірвався в опорний пункт ворога – село Геронимівка. За кілька днів вдалося зайняти станцію Черкаси. В цьому бою Петро Вернигора загинув, але встиг знищити кілька танків, мінометів, протитанкових гармат, кулеметів, машин і живу силу.  

Вулиця Грузиненка

Вулиця Грузиненка

Вулиця Грузиненка

Учасник Другої світової війни, повний кавалер Ордену Слави – Андрій Грузиненко. Народився в селі Дахнівка, що нині в межах Черкас, працював ковалем у колгоспі.

Воював на Західному, Брянському, 1-му Українському фронтах на посадах навідника і командира артилерійської гармати. Брав участь в Орловській, Проскурівсько-Чернівецькій, Львівсько-Сандомирській, Сандомирско-Сілезькій, Нижньосілезькій, Верхньосілезькій і Берлінській наступальних операціях.

Андрій Грузиненко загинув у бою в районі міста Луккенвальде 22 квітня 1945 року. Його поховали у братській могилі в населеному пункті Доббріко в Німеччині.

Вулиця Зінченка

Вулиця Зінченка

Вулиця Зінченка

Федір Зінченко – учасник Другої світової війни, Герой Радянського Союзу. Народився в селі Ставсково, нині – росія, у селянській родині. Українець.

На фронтах з 1942 року. Був командиром 756-го стрілецького полку. Його полк 24 квітня 1945 року першим вийшов на околицю Берліна. За кілька днів бійці полку дістались рейхстагу, над яким закріпили прапор перемоги. Зінченка призначили першим комендантом рейхстагу.

Із 1950 року Федій Зінченко був у відставці. Жив у Золотоноші, а згодом переїхав у Черкаси. Помер 15 жовтня 1991 року.

Вулиця Івана Кожедуба

Вулиця Івана Кожедуба

Вулиця Івана Кожедуба

Іван Кожедуб – український пілот винищувача, на його рахунку 64 повітряні перемоги. Маршал авіації. Тричі Герой СРСР – єдиний українець із трьома золотими зірками Героя СРСР.  

Вулиця капітана Пилипенка

Вулиця капітана Пилипенка

Вулиця капітана Пилипенка

Командир батальйону 933-го стрілецького полку, учасник форсування Дніпра під час Другої світової війни – Михайло Пилипенко. 

Командував стрілецьким батальйоном, який форсував Дніпро 13 листопада 1943 року в районі села Свидівок. У боях за Черкаси батальйон під командуванням Пилипенка знищив 11 танків, близько 400 німців. У травні 1944 року воїна не стало під час боїв у Румунії.

Вулиця Лазарєва

Вулиця Лазарєва

Вулиця Лазарєва

Федір Лазарєв – радянський офіцер, Герой Радянського Союзу. В роки радянсько-німецької війни – командир танка 378-го танкового батальйону. 

На підступах до Черкас рота під командуванням молодшого лейтенанта відбила кілька контратак. Лазарєв повів подальший наступ на Черкаси. У вуличних боях його танк від прямих влучень німецьких снарядів отримав пошкодження та загорівся. Він загинув разом з екіпажем.

Спершу Лазарева поховали у братській могилі на розі Шевченка та Смілянської, а в 1967 році останки перенесли на Пагорб Слави.

Вулиця Лук’янова

Вулиця Лук'янова

Вулиця Лук’янова

Олексій Лук’янов визволяв Черкаси у 1943 році. Командир бригади 1-го Білоруського фронту.

Бригада під його командуванням пройшла 800 км по Білорусі, Польщі та Німеччині. За вміле керівництво в боях за Одер в районі Франкфурта отримав звання Героя Радянського Союзу. Після війни жив у Черкасах. Похований на Алеї Слави.

Вулиця Луценка

Вулиця Луценка

Вулиця Луценка

Полковник, Герой Радянського Союзу Онуфрій Луценко командував 929-го стрілецьким полком. Народився в селі Сухий Ташлик, що нині на Кіровоградщині.

Війну зустрів у Молдові. Брав участь у боях під Дем’янськом і Старою Русою, на Курській дузі, відвойовував лівобережну Україну. Стрілецький полк брав участь у Корсунь-Шевченківській битві, відвойовував Городище, Цвіткове і низку інших населених пунктів.

Полк під командуванням Луценка 5 березня 1944 року вийшов у тил противника в районі села Кобиляки на Звенигородщині. Разом із 936-м стрілецьким полком вони відбили Софіївку і Чорну Кам’янку, прорвавши оборону противника до 20 кілометрів. За три дні повернули села Іваньки, Полковниче, Поминник, Краснопілка, станцію Поташ і підійшли до Умані. Просуваючись вперед, полк першим в дивізії форсував Південний Буг, вийшов до Дністра. Під впливом авіації противника Луценко захопив плацдарм, забезпечив переправу всіх частин дивізії і вступив на землю Молдови.

Із жовтня 1945 року полковник Луценко – у відставці. Жив у Черкасах, помер 19 березня 1977 року.

Вулиця Молоткова

Вулиця Молоткова

Вулиця Молоткова

Володимир Молотков – лейтенант, Герой Радянського Союзу. В роки Другої світової війни – командир взводу управління артилерійської батареї 849-го артилерійського полку.

Разом із загоном бійців 12 грудня 1943 року Молотков зумів пробратися у тил ворога і звідти скоординувати артилерійський вогонь радянських батарей. Так знищили кілька вогневих точок німців. Однак ворог вирахував військових і скерував на них вогонь мінометів. Після цього розпочався рукопашний бій, під час якого лейтенанта Молоткова смертельно поранили.

Спершу його поховали у братській могилі на розі Шевченка та Смілянської. У 1967 році останки перенесли на Пагорб Слави.

Вулиця Онопрієнка

Вулиця Онопрієнка

Вулиця Онопрієнка

Старший сержант Іван Онопрієнко – Герой Радянського Союзу, в роки Другої світової війни навідник гармати 130-го окремого винищувального протитанкового артилерійського дивізіону.

У боях за Черкаси 18 листопада 1943 року разом з обслугою гармати знищив чотири ворожі танки. 22 листопада на вогневу позицію, де була розміщена артилерійська гармата Онопрієнка, рушило 17 ворожих танків. Іван Онопрієнко снарядами підбив чотири. 

Загинув 1 грудня. Спершу похований у братській могилі біля Черкаського цукрорафінадного заводу. Згодом його останки перенесли на Пагорб Слави. 

Також читайте. Невідомі факти про річковий порт: як зародилося та розвивалося судноплавство у Черкасах.

Вулиця Поднєвича

Вулиця Поднєвича

Вулиця Поднєвича

Валентин Поднєвич – старший лейтенант, Герой Радянського Союзу. Був командиром батареї 849-го артилерійського полку. 

Біля хутора Кирилівка неподалік Черкас 2 грудня 1943 року позиції батареї атакували десять танків. Підпустивши ворога на сто метрів, артилеристи відкрили вогонь. Втративши три танки, ворог відступив. 3 грудня спалили ще дві самохідні гармати і танк, близько пів сотні ворожих солдатів.

4 грудня в бою батарея Поднєвича знищила три танки і самохідну гармату. Командир був важко поранений в плече і голову, але продовжував керувати підрозділом. 5 грудня офіцер загинув у бою. 

Валентина Поднєвича поховали у хуторі Кирилівка. Пізніше перепоховали в Черкасах на Пагорбі Слави.

Вулиця сержанта Волкова

Вулиця сержанта Волкова

Вулиця сержанта Волкова

Микола Волков – сержант, учасник Другої світової війни, Герой Радянського Союзу.

До жовтня 1943 року сержант командував кулеметним розрахунком 936-го стрілецького полку Воронезького фронту. Відзначився під час битви за Дніпро.

1 жовтня того ж року Волков під масованим кулеметний і мінометний вогнем противника переправився на рибальському човні через Дніпро на північний захід від Черкас. Відбивши кілька контратак противника, розрахунок Волкова забезпечив успіх переправи через річку всього полку. 17 листопада 1943 року, залишившись єдиним з розрахунку, Волков був важко поранений. Він продовжував вести вогонь, помер від втрати крові. 

Миколу Волкова поховали у братській могилі в Дахнівці. 

Вулиця сержанта Жужоми

Вулиця сержанта Жужоми

Вулиця сержанта Жужоми

Cтарший сержант Микола Жужома у роки німецько-радянської війни командував вогневим взводом 130-го окремого винищувального протитанкового дивізіону. Герой Радянського Союзу.

Воював на Південно-Західному та 2-му Українському фронті. Як командир вогневого взводу 14 листопада 1943 року брав участь у форсуванні Дніпра під Черкасами. 21 листопада, керуючи взводом, перший зайняв околицю міста Черкаси в районі Дахнівки.

Після війни жив та працював у Глухові Сумської області. Помер 24 вересня 1981 року. Його поховали в Глухові на Вознесенському кладовищі.

Вулиця Смаглія

Вулиця Смаглія

Вулиця Смаглія

Черкасець Олексій Смаглій — учасник Другої світової війни, лейтенант, випускник Севастопольського військово-морського училища. Служив на крейсері “Аврора”. 

Брав участь в обороні Ленінграда 1941 року. Командував п’ятою гарматою артилерійської морської батареї спеціального призначення “А”. Завданнями батареї було ураження невидимих цілей за координатами і участь в найближчому бою.

10 вересня 1941 року німці прорвали оборону укріпрайону перед батареєю “Аврора” та очолили її. Олексій Смаглій – спалений живцем 11 вересня 1941 року на позиціях.

Вулиця Спиридона Кириченка

Вулиця Спиридона Кириченка

Вулиця Спиридона Кириченка

Спиридон Кириченко – учасник Другої світової війни. Відзначився під час форсування Дніпра в районі Черкас, почесний громадянин міста. 

Вулиця старшого лейтенанта Битюцького

Вулиця старшого лейтенанта Битюцького

Вулиця старшого лейтенанта Битюцького

Офіцер Петро Битюцький – Герой Радянського Союзу, військовий комісар ескадрильї 66-го штурмового авіаційного полку, політрук. 

Загинув у серпні 1941 року під час оборони Черкас. Прикриваючи відліт своєї ланки, вступив у бій із трьома німецькими льотчиками. Один з літаків він підбив. Коли закінчилися набої, направив на один з літаків свій. Обидва вибухнули в повітрі. Це сталося південно-західніше Черкас.

Петро Битюцький похований на Пагорбі Слави.

Вулиця старшого лейтенанта Маца

Вулиця старшого лейтенанта Маца

Вулиця старшого лейтенанта Маца

Григорій Мац – Герой Радянського Союзу. Командир артилерійської батареї 8-го гвардійського винищувально-протитанкового дивізіону. Відзначився при визволенні Черкас.

Маца поранили 1 грудня 1943 року під Черкасами, певний час його вважали загиблим. Після війни жив у Харкові.

Провулок старшого сержанта Кульбашного

Провулок старшого сержанта Кульбашного

Провулок старшого сержанта Кульбашного

Черкасець Сидір Кульбашний у роки Другої світової війни був командиром кулеметного розрахунку 856-го стрілецького полку. Герой Радянського Союзу.

Старший сержант 4 серпня 1944 року при форсуванні річки Нарев біля села Вулька (Польща) уночі непомітно подолав болотисту місцевість і, коли рота почала форсувати річку, відкрив вогонь по німцях. Рота успішно форсувала річку і увірвалася в траншеї ворога. У цьому бою Кульбашний знищив 20 ворожих солдатів, захопив три кулемети і 15 гвинтівок.

Після війни демобілізований. Жив у Києві. Помер у 1947 році.

Вулиця Тараскова

Вулиця Тараскова

Вулиця Тараскова

Дмитро Тарасков – старшина, Герой Радянського Союзу.

Народився Дмитро Тарасков у Донецькій області. В армії з 1938 року, учасник Другої світової війни з червня 1941 року. В 1943 році став механіком-водієм самохідно-артилерійської установки, був двічі поранений.

У ніч на 17 листопада 1943 року в складі розрахунку раптово для супротивника увірвався в село Геронимівка біля Черкас і завдав ворогу поразки в живій силі та техніці. 20 листопада серед перших у полку досягнув залізничної станції Черкаси, а потім і центра міста.

Після війни Тарасков переїхав жити на Сумщину. Останні роки жив у Черкасах, працював у ПТУ № 20. Помер 20 січня 1981 року.

Вулиця Хоменка

Вулиця Хоменка

Вулиця Хоменка

Гнат Хоменко – Герой Радянського Союзу. Служив механіком-водієм самохідки СУ-122 самохідно-артилерійського полку 52-ї армії 2-го Українського фронту.

Воював на Західному, Воронезькому, Степовому та 2-му Українському фронтах. Товаришував із Петром Вернигорою. У листопаді 1943 року брав участь у звільненні Черкас. В останньому бою за місто та за сусіднє село Геронимівка старший сержант Хоменко загинув. 

Поховали його у селі Геронимівка. 

Провулок Чалова

Провулок Чалова

Провулок Чалова

Герой Радянського Союзу Степан Чалов під час Другої світової війни був механіком-водієм танка 378-го танкового батальйону 173-ї танкової бригади. 

Старший сержант відзначився в боях за місто Черкаси. Танк Чалова одним з перших в’їхав у місто. Екіпаж вогнем і гусеницями знищив 17 кулеметних гнізд, три гармати, танк і до 40 німців.

У вуличних боях 11 грудня 1943 року танк Чалова від ворожих снарядів отримав пошкодження і загорівся. Тоді старший сержант направив танк на ворожу гармату і знищив її. Загинув у цьому бою. 

Останки Степана Чалова перенесли зі скверу на розі вулиці Смілянської і бульвару Шевченка в 1967 році на Пагорб Слави.

Провулок Черняховського

Провулок Черняховського

Провулок Черняховського

Іван Черняховський – радянський воєначальник, двічі Герой Радянського Союзу. Під час німецько-радянської війни – командувач 60-ю армією Воронезького фронту, згодом командувач військами 3-го Білоруського фронту, генерал армії (1944).

Один з чотирьох радянських командувачів фронтами, що загинули у роки війни на фронті. Іван Черняховський родом із села Оксанина – нині Уманщина. 

Вулиця Чиковані

Вулиця Чиковані

Вулиця Чиковані

Старший сержант Вахтанг Чиковані – Герой Радянського Союзу. Народився в Тбілісі, в родині службовця.

Як начальник хімічної служби в складі 294-го стрілецького полку в грудні 1943 року при визволенні Черкас очолив підрозділ піхотинців і штурмом оволодів будівлею Палацу піонерів – опорним пунктом німців. 

У лютому 1944 року Чиковані з групою бійців переправився через річку Рось в районі Стеблева, що біля Корсунь-Шевченківського. Вони вийшли в тил ворога й атакували противника. Група бійців переправилась на протилежний берег, змусивши німців підступати. В цьому бою ворог втратив близько роти солдат, 60 осіб здалися в полон. Так група радянських воїнів звільнила два населені пункти.

У бою за село Водяники Звенигородського району 1 березня 1944 року Вахтанг Чиковані загинув від осколка міни.

Вулиця Якубовського

Вулиця Якубовського

Вулиця Якубовського

Черкасець Ізраїль Якубовський – молодший лейтенант, Герой Радянського Союзу. Був командиром взводу протитанкових рушниць.

У боях брав участь з вересня 1943 року. Воював на Північно-Кавказькому фронті. 10 квітня 1944 року Ізраїль Якубовський загинув у бою під селом Смоліци Могильовської області (Білорусь), де й похований.

Також читайте: Хто створив черкаські мозаїки? Пошуки авторів, дат та назв.

Втомився читати лише сумні новини? Підписуйся на інстаграм “18000” – місце, де ділимося надихаючими історіями черкащан та рекомендаціями від нашої команди

коментарі
1 Коментар
  1. Во 2 мировую были герои которые не за деньги воевали а щас тупо за деньги идут по 200000 получать а бесплатно почему не идут?

Залиште свій коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *