Батогом чи вареником: як у світі мотивують сортувати

Поводження зі сміттям — важлива складова питання проблем екології, що вже декілька років на часі. Кожна країна обирає свій шлях, вони можуть кардинально різнитися, але весь світ рухається в одному напрямку — зменшити кількість полігонів та збільшити відсоток рециклінгу (переробки). 

На шляху до великої мети сміття потрібно сортувати і переробляти. І у кожної країни свої заходи мотивації людей до ретельного сортування.

  • Так, наприклад, берлінські підлітки збирають сміття і здають його на вторинну переробку, отримуючи за це фінансову винагороду.
  • Влада Нідерландів видає громадянам, які активно беруть участь у програмі роздільного збирання сміття, спеціальні купони екологічної лояльності. Такі купони забезпечують пільги на оплату житла та комунальні послуги.
  • У Бразилії застосовують один з найоригінальніших способів мотивації населення до сортування. Тут відсортовані відходи місцева влада обмінює на пакунки з їжею.

І це лише декілька прикладів для розігріву. Давайте далі розбиратися: все-таки батогом чи вареником?

Німеччина 

Країна займає перше місце з переробки сміття. Майже 66% відходів йде на переробку, а з 2005 року кількість полігонів зменшилась вдвічі. Досвід Німеччини показує, що ефективне управління в області утилізації має кілька складових.

Перш за все, це розвинута інфраструктура: контейнери для різних видів сміття, місцеві управляючі компанії, конкуренція на ринку збору та утилізації. Кожне домогосподарство має від трьох до восьми різнокольорових контейнерів.

Не менш важливу роль відіграє екологічна свідомість громадян та навичка ретельного сортування сміття вдома, що в підсумку здешевлює утилізацію та впливає на вартість комунальних витрат по вивозу сміття.

Якщо хоча б одна квартира в багатоповерхівці не сортує сміття, весь будинок сплачує збільшену вартість, яку порівну розподіляють між усіма власниками.

Швейцарія

Майже класичний приклад системи збору та переробки відходів у Швейцарії. Кожен пакет несортованого сміття коштуватиме його власнику кілька франків, а за несплачені штрафи швейцарець заплатить десятки тисяч франків.

Швеція

Сортування сміття у Швеції є добровільною справою. Уряд країни регулярно проводить інформаційні кампанії, спрямовані на популяризацію ідей роздільного збору відходів. І цього достатньо, щоб люди сортували сміття.

Данія

Сортування відходів у Данії теж добровільне, штрафів за неправильне поводження зі сміттям не передбачено. Втім більшість населення без примусу і контролю роздільно збирають відходи. А плюшки все-таки є.

У супермаркетах розміщені контейнери для прийому скляних пляшок, а отриманні гроші можна перерахувати на благодійність або забрати собі. В середньому за один раз на пляшках заробляють 35 данських крон — 160 гривень. Фандомати (автомати по прийому PET-пляшок), розміщенні в супермаркетах, видають чек. На касі його можна обміняти на готівку або використати як купон на знижку. Решту сміття данці відвозять самостійно на пункт прийому сміття.

В Данії популярні комісійні магазини. Старий одяг, взуття, іграшки чи будь-які непотрібні речі данці не викидають на смітник. Вони віддають їх у благодійні магазини, де ці речі сортують, ремонтують та продають. Один із таких магазинів вторинного використання побутових речей приносить прибуток близько 1 млн крон в рік (понад 4 млн грн). До того ж, комісійні магазини – це ще соціальний простір для волонтерства та спілкування, де здебільшого працюють пенсіонери.

Фінляндія

Скрупульозні фіни дуже уважно і відповідально сортують вторсировину. Цьому сприяє продумане економічне стимулювання.

  • Якщо власник житла правильно сортує сміття і не виробляє його занадто багато, держава надає пільги на оплату житла та комунальних послуг.
  • Як і в багатьох країнах Євросоюзу, у Фінляндії існує система заставної вартості пакування. Тобто, купуючи продукт, ви оплачуєте не лише за товар, а ще й за тару (найчастіше це металеві банки або скляні пляшки). Ця сума фіксована і, повернувши використану пляшку у магазин, ви отримаєте її назад.
  • Всі інші відходи, що не мають заставної вартості ви можете здати у так звані drop-off центри, які знаходяться у великих мережевих супермаркетах.

Японія

Кожен муніципалітет в Японії самостійно визначає кількість категорій для сортування. Наприклад, жителі японського міста Камікацу сортують сміття на 34 фракції та самостійно приносять розсортовані відходи в центр переробки.

Якщо ви вирішили переїхати до Японії, першочергово маєте прийти в муніципальний офіс та зареєструватися як резидент. Там ви отримаєте детальний протокол вивезення сміття для вашого району.

Після первинного сортування сміття вдома, японці за графіком виносять у прозорих пакетах конкретну фракцію. Сміттєві пакети мають різні розміри й кольорові відтінки, в залежності від категорії. Машина, що приїжджає за сміттям не забере його, якщо в пакеті буде не той вид, що в цей день мають вивозити.

Якщо залишити пакет із невідсортованим сміттям, на нього наклеють попередження. Наступний крок – штраф. Спроба «по-партизанськи» викинути на вулицю великогабаритний мотлох в Японії загрожує штрафом у кілька тисяч ієн.

Австрія

В Австрії працює серйозна система штрафів. Наприклад, за незаконно викинуте сміття стягується штраф у розмірі до 36 000 євро або два роки позбавлення волі.

Польща

У Польщі визначено два тарифи на вивіз сміття: для невідсортованого вартість за послугу на 20% більше. А за регулярну відмову від сортування відходів нараховують штраф.

Отже, країни зовсім по-різному впливають на мотивацію сортувати сміття: від активної роз’яснювальної роботи, виховання з дитинства відповідального ставлення до планети до жорстких покарань у вигляді штрафів і позбавлення волі.

А як сортують в Україні?

З 1 січня 2018 року Україна зобов’язалася сортувати все сміття за фракціями, а також розділяти його на: придатне для повторного використання, для захоронення та небезпечне. Про це йдеться у статті 32 Закону України «Про відходи», до якої був доданий відповідний пункт ще у 2012 році.

Але реальний стан речей такий, що правильно сортують сміття в містах, де активно працюють еко-активісти.

Яскравий приклад – Львів. У 2020 році стартував пілотний проєкт по збору органічних відходів, на який мерія виділила близько 17 млн. грн. Перевізник придбав і встановив в будинках ОСББ перші 10 контейнерів, за рахунок чого ОСББ почали економити близько 2 тисяч гривень на місяць. Кількість контейнерів поступово збільшували, органіку вивозили на компостувальну станцію, а компост роздавали охочим. Сьогодні масштаби виросли: Львівська міська рада уклала договір на продаж компосту. 

Щодо ситуації в Черкасах

У нас немає затвердженої програми та потужної інформаційної кампанії, щоб або мотивувати, або змусити містян сортувати сміття.

Але не можна не зазначити, що з кожним роком до сортування долучаються все більше свідомих містян.

ОСББ в Черкасах мотивують своїх жителів сортувати сміття, здають вторсировину, а на зароблені гроші облаштовують прибудинкову територію. Ось декілька прикладів.

ОСББ «Гагаріна 85,87» декілька років тому організували збір ПЕТ-пляшок, кранів і труб, що залишились після заміни на нові. На отримані кошти за відсортоване сміття придбали дві пісочниці для дітей та лавки для облаштування зони відпочинку.

ОСББ «Гагаріна 39» також сортує сміття: збирають папір, метал, ПЕТ-пляшки. На зароблені гроші вже придбали лавки, рослини, елементи для дитячого майданчика. 

ОСББ «Гагаріна 49» придбало елементи для дитячого майданчика, які незабаром будуть встановлені.

Активна молодь IT-компанії «MEV» розмістила в офісі контейнери для роздільного збору: скло, пластик, папір, органіка.

Давайте пам’ятати, що найкращі зміни починаються саме з нас!

коментарі

Залиште свій коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.