Дронові, а, подекуди, й ракетні атаки, стали звичними подіями для жителів Черкащини за більш ніж три роки повномасштабного вторгнення. Інформація про наслідки сприймається, як звичні новини інфополя регіону.
За цей час медійники синхронізувалися і навчилися разом їздити на “прильоти”. Натомість місцеві телеграм-пабліки навчилися вміло конвертувати ті ж прильоти на нових підписників, подекуди маніпулюючи або ж публікуючи на користь ворогу відео подій. Ми подивилися, як на Черкащині висвітлюють інформацію про результати ворожих атак у медіа і в телеграм-каналах.
Головний ньюзмейкер регіону
Про наслідки ворожих атак на Черкащині першим у регіоні повідомляє голова Черкаської обласної військової адміністрації Ігор Табурець. Найбільш оперативно інформація з’являється на його фейсбук-сторінці або ж у телеграм-каналі.
Одне з повідомлень голови Черкаської ОВА в телеграм-каналі про наслідки обстрілів. Скрин: телеграм-канал Ігоря Табурця
Уже згодом, при влучанні у цивільні об’єкти, про ліквідацію наслідків інформує пресслужба Головного управління Держслужби з надзвичайних ситуацій у Черкаській області, а прокуратура розповідає про хід розслідування інциденту.
“Ми в ОВА в постійній комунікації з медіа області. Про всі рекомендації, які отримуємо від Сил безпеки й оборони щодо медіасфери, оперативно інформуємо їх. Роз’яснюємо. Часом журналісти звертаються за порадою (у контексті безпекової складової) на етапі підготовки своїх публікацій, сюжетів”, – зазначає в коментарі регіональній представниці ІМІ в Черкаській області прессекретарка Табурця Вікторія Курченко.
Нерідко саме передруком лаконічних повідомлень Табурця інформація про наслідки обстрілів в онлайн є-медіа і обмежується.
“Ми висвітлюємо інформацію про прильоти, щойно вона з’являється в офіційному джерелі, насамперед, це соцмережі начальника Черкаської ОВА і міських голів громад. Здебільшого публікуємо звіти від ОВА про атаки БпЛА по області”, – розповідає керівниця відділу новин сайту “18000” Вікторія Нянько.
Час від часу журналісти також виїжджають на місце інциденту, звідки готують вже відео та фотоконтент, додає Вікторія. Подібно працюють і у “Вичерпно”. Головна редакторка “Вичерпно” Анна Романенко говорить, що, за можливості, журналісти виїжджають на місце прильоту.
“Зазвичай звідти публікуємо спочатку коротку новину, відео, а згодом, якщо є важлива інформація, робимо більш розширений репортаж”, – уточнює вона.
Якщо на сайті зазвичай публікують новини про наслідки обстрілів безпосередньо Черкащини, то в соцмережах, наприклад, у телеграмі, часто інформують і про інші регіони. Особливо якщо вони якось впливають на ситуацію в самій області.
“Про прильоти в інших областях ми пишемо, якщо вони все ж стосуються нашої. Наприклад, коли є проблеми з енергопостачанням. Або якщо масштаб наслідків надвичайно великий. Так було, коли ракета влучила по ТРЦ у Кременчуку”, – зазначає Вікторія Нянько.
Обмеження – норма під час війни
Журналістка телеканалу “Інтер” Ірина Васюра регулярно виїздить фіксувати наслідки обстрілів. Якщо онлайн-медіа можуть обійтися готовими фото офіційних служб, із телеканалами це так не працює. Ірина зазначає, що на місце обстрілів виїжджає без засобів захисту, оскільки нині телеканал ставиться до цього лояльніше і не вимагає, щоб медійники в кадрі завжди були в бронежилеті чи касці.
“Координуємось, зазвичай, з іншими знімальними групами центральних каналів, бо це нормальна практика – обмін інформацією, хто, де, що зміг зняти, що дізнались про дозволи, де можна, де не варто, елементарно навіть про те, як краще доїхати і де запаркуватись”, – говорить телевізійниця.
Ірина Васюра. Фото з фейсбук-сторінки телевізійниці
У своїх сюжетах вона намагається розповісти про масштаби руйнування, кількість постраждалих, терміни розбору завалів, що буде з евакуйованими і відновленням. Якщо якусь із цієї інформації обласна адміністрація просить не висвітлювати – журналістка ставиться до цього лояльно і прислуховується.
“З перешкоджаннями не стикались, бо не лізу туди, куди просять не лізти. Якщо умовно це приліт в об’єкт критичної інфраструктури і є заборона на зйомки наслідків – сприймаю це як доконаний факт, адже під час війни певні обмеження стають нормою”, – резюмує Ірина.
Як на прильотах працює команда Суспільне Черкаси
Фактично на кожен приліт у регіоні виїжджає команда Суспільне Черкаси. У редакції розроблена ціла система, за якою вони висвітлюють наслідки обстрілів. Так, на місце інциденту виїжджають журналісти, якщо є суттєві пошкодження будинків, пожежа або ж поранені. У такому разі на місце їде знімальна група і представник від діджитал-відділу.
“Якщо в атакованому місті є наш гіперлокальний кореспондент – він оперативно включається в роботу. З місця події насамперед ставимо короткі новини в соцмережі, – розповідає шеф-редакторка центрального хабу Суспільного і Суспільне Черкаси Ніна Волощук. – Потім кореспондент оперативно передає у ньюзрум відзняте на телефон відео, його монтуємо для ютубу. А після повернення знімальної групи готуємо вже розширений репортаж з історіями постраждалих. У більшості випадків також вмикаємося з місця події в новини на Першому та в ефір «Суспільне. Студія»”.
Відеоновини редакція публікує лише про влучання на Черкащині. Проте місцеві команди Суспільного в усіх областях забирають на свої сторінки у соцмережах важливі короткі новини й з інших регіонів, тому оперативна інформація про російські атаки доступна скрізь, додає Ніна Волощук.
Прильоти і правила висвітлення для журналістів
Висвітлюючи прильоти, черкаські медійники намагаються робити це обережно, аби не завдати шкоди героям, а також не опублікувати чутливу інформацію.
“Головне правило, як і у більшості свідомих журналістів, не нашкодити, – зазначає журналістка телеканалу “Інтер” Ірина Васюра. – Інформація – лише з офіційних джерел із дотриманням усіх рекомендацій щодо зйомок локацій місця прильоту тощо”.
Не менш важливою є і безпека самих медійників, доповнює її шеф-редакторка центрального хабу Суспільного Ніна Волощук. На місце влучання знімальна група вирушає лише після відбою тривоги. Якщо ж вкотре тривога, а група вже там, то люди шукають найближче укриття.
“Вичерпно” під час висвітлення наслідків обстрілів керується трьома правилами.
“По-перше, не публікуємо в перші години після прильоту. По-друге, фото й відеоматеріали викладаємо так, щоб не було видно локації поблизу, якщо ця інформація становить інформаційну цінність для ворога. Третє – публікуємо інформацію з офіційних джерел, від очевидців – перевіряємо”, – зазначає головна редакторка сайту Анна Романенко.
Що не так із публікаціями в телеграм-каналах?
Якщо медіа намагаються особливо прискіпливо висвітлювати наслідки влучань, з телеграм-каналами часто – зовсім інакше. Фактично всі медійники, з якими ми поспілкувалися під час підготовки матеріалу, скаржилися на те, що пабліки часто не дотримуються рекомендацій Сил оборони та маніпулюють.
Так, одним із прикладів таких пабліків є “Черкаське небо”. За лічені місяці він виріс із кількох сотень до більше 24 тисяч підписників. Після однієї з атак паблік повідомив про те, що в області нібито є загиблі. Це виявилося неправдою. Проте паблік цієї інформації так і не видалив, а також не перепросив перед аудиторією за неправду.
Приклад маніпуляції телеграм-пабліка “Черкаське небо”
“Спочатку нагнати паніки, а потім – підписників. От вам ще один чудовий приклад того, як маніпулюють людськими емоціями, а потім продають рекламку за гроші з того, що люди не вміють критично мислити і дуже хочуть побільше жестяка в інтернеті, – коментує повідомлення пабліка у фейсбуці журналістка Суспільне Черкас Анна Іщенко. – Звісно ж, травмований дійсно є. Але коли я туди приїхала і подивилась, що відбувається, то всі ці повідомлення виявились неправдою. Тому споживайте інформацію з перевірених джерел і не будьте інструментом поширення дезінформації”.
Ще один паблік, який часом порушує правила висвітлення наслідків обстрілів – “Труха Черкаси”. Наразі це один із найпопулярніших пабліків регіону – він налічує більше 122 тисяч підписників. Часто в ньому з’являються відео з місць прильотів. Хоч “Труха” і заблюрює частину відео, це не заважає йому згодом “мігрувати” у ворожі пабліки, у яких росіяни хваляться результатами роботи шахедів.
“Уже традиційно трухоподобні контентмейкери біжать поперед батька в пекло і несуть в маси дезінформацію. Запит на це є, – ділиться думками журналіст “18000”, співзасновник медіа Сергій Макаренко. – Телеграм популяризувався якраз за рахунок оперативної подачі інформації, що є вкрай важливим під час війни. Втім в угоду оперативності страждає достовірність. Але споживачів контенту це мало обходить. Тож, телеграм-канали й далі продають людям “драму” й “смерть”, паразитуючи на людському горі”.
Він констатує: якісні медіа собі таке дозволити не можуть, від чого програють конкуренцію анонімним паблікам. Водночас, на переконання Сергія, ситуація з телеграм-каналами є і результатом подекуди занадто повільної роботи офіційних служб, передавання інформації від яких затримується через їхні внутрішні “правила”, обмеження та бюрократію.
“У наш час інформаційного вакууму не існує, а тому “порожнечу” за тривалої (а це може бути навіть кілька хвилин) відсутності офіційної інформації (на яку насамперед орієнтуються адекватні медіа), заповнює оперативна та “кривава” дезінформація від анонімів, яким люди охоче вірять. Адже запит на гірший сценарій, смерть і те саме “власті скривают” буде завжди”, – резюмує Сергій.
Про проблеми з регулюванням роботи телеграм-пабліків говорить і прессекретарка голови Черкаської ОВА.
“З телеграм-каналами ситуація складніша. Це комплексна проблема, не лише нашої області. Фактично нерегульована сфера. Вони часто є джерелом не інформації, а маніпуляцій, фейків, псевдосенсацій для накручування собі підписників (для вищого цінника на рекламу). І дуже зрідка адміни йдуть на контакт”, – каже Вікторія Курченко.
Тож, черкаські онлайн-медіа відповідально ставляться до висвітлення інформації про наслідки ворожих атак у регіоні. Водночас подібного не можна сказати про анонімні телеграм пабліки, які часто конвертують запит аудиторії на “шокуючі подробиці” на збільшення аудиторії та продаж реклами дорожче.
Як цьому зарадити? Комплексних рішень поки немає. Проте є просте рішення для вас. Відпишіться від хайпожерських пабліків, якщо ви досі цього не зробили, і читайте якісні новини.
Єлєна Щепак, регіональна представниця Інституту масової інформації в Черкаській області
