Цвітіння Дніпра: як та чому річка щороку фарбується в зелений

Здається, кожен гість прибережних зон головної річки України, натрапляв на зелену плівку, якою теплого сезону вкривається Дніпро. Це явище загальновідоме як “цвітіння” води. А втім, мало хто знає, які чинники виникнення та вплив на довкілля має квітучий феномен, а найголовніше, – як до цього причетна наша екологічна безвідповідальність?

Що таке процес “цвітіння” води?

Якщо коротко – це активне розмноження синьо-зелених водоростей (ціанобактерій), які присутні в річках та озерах. Тобто, за певних умов рослинні організми можуть стати рясними в теплих, неглибоких поверхневих водах, які, до того ж, отримують багато сонячного світла та не справляються з природним самоочищенням. Коли це відбувається, водорості, здебільшого, утворюють нальоти, які знебарвлюють воду, або створюють плаваючі килимки чи накип на поверхні води.

Такий плин подій може бути не лише у водоймах і ємностях на дачних ділянках, але і в річках, озерах, морях та океанах. Під час “цвітіння” екологічні  та смакові якості води значно погіршуються, а її запах набуває неприємного відтінку. За даними МОЗ пласт води, що “цвіте”, може досягати 10–15 см завтовшки.

Але чимало токсинів цих «квітучих» бактерій можуть плавати в усій товщі води. Адже відбувається процес саморозкладу, завдяки якому у воду потрапляють метан, сірководень, аміак, інші токсичні речовині та забирають кисень в інших мікроорганізмів. Внаслідок цього може масово гинути риба.

Чому виникає “цвітіння”?

Як би прикро не було констатовувати факт, але пальму першості серед проблем для природи нашої планети вже котре століття поспіль отримує неосмислена діяльність людини. Погіршення стану водних ресурсів – не виняток. “Цвітіння” води виникає там, де людина безвідповідально експлуатує водні об’єкти, порушуючи баланс екосистеми.

Саме через людей у водойму потрапляє велика кількість органічних, біогенних та фосфатовмісних речовин. Варто вказати, бодай, на масовість використання синтетичних мийних засобів, які потім стікають у водойми. А відсутність очисних споруд у місті призводить до того, що всі відходи від водоканалів Черкас без фільтрації потрапляють безпосередньо у води Дніпра. Крім цього, варто, певно, нагадати про поширені забудови прибережних смуг дачними об’єктами без проєктних рішень, викиди з яких самопливом потрапляють у річку.

Зрештою, стрімке погіршення хімічного балансу річки призводить до неконтрольованого розмноження водоростей, які забарвлюють воду в болотяно-зелений колір та несуть шкоду для людей, які споживають забруднену воду, рибу, молюсків із таких водойм та просто купаються в них. Це не єдина, проте одна з найважливіших причин циклічного феномену “озеленення” водойм.

До того ж, фахівці наголошують, що на поширення ціанобактерій у водах впливають також метеокліматичні умови (тобто, швидкість вітру, температура, інтенсивність сонячного випромінювання, опади), гідрологічні (прозорість води, мала швидкість течії) та біологічні (наприклад, водяна рослинність). Що дає змогу визначити “цвітіння” як процес, який залежить від сукупності багатьох чинників.

Чому саме Дніпро?

Дніпро має статус головної річки України, адже за даними Укргідроенерго він є не лише  найдовшою річкою країни, але й найбільшим резервом питної води (із нього надходить близько 60% українського водозабору) для вагомої частини населення держави, зокрема регіонів, що простягаються з півночі на південь.

Також Дніпро має унікальну екосистему, яку від середини минулого століття активно трансформовували, створюючи штучні зміни гідрологічного режиму річки. Якщо простіше – формували каскад водосховищ, що став однією з причин цвітіння Дніпра. Адже зарегулювання річки призвело до зменшення її проточності та швидкості течії, а це, відповідно, збільшує прогрівання води. Оскільки саме в таких умовах синьо-зелені водорості вільно себе почувають, неможливо ігнорувати забудову вод дамбами, як однієї з умов поширення “зеленого килима” вздовж усіх басейнів річки.

За словами керівниці відділу гідрологічних прогнозів Укргідрометцентру Вікторії Бабенко, ще два роки тому в басейнах головних річок України, а зокрема Дніпра, гідрологи фіксували критично низький рівень води, найнижчий за останні 100 років. Головною причиною таких показників, екологиня назвала відсутність весняного водопілля.

Проте цьогоріч прогнозується зовсім інша ситуація. Як зазначає керівник Черкаського обласного центру з гідрометеорології Віталій Постригань:

Сьогоднішні рівні води у Кременчуцькому водосховищі високі, навіть для нинішнього сезону, але якоїсь небезпеки або загрози населенню чи інфраструктурних об’єктах Черкащини вони не несуть. Оскільки до проектних значень початку підтоплення у м. Черкаси залишається більше одного метра. Проте, збудовані без проектних рішень об’єкти, переважно дачного типу можуть зазнавати якогось впливу води. Однак всім нам слід пам’ятати, що заплава, на яку розливається вода під час водопілля, – це частина території річки й забудовувати її не потрібно.

Віталій Постригань

Можливі шляхи вирішення “зеленої” проблеми

Попри те, що за словами Віталія Постриганя на сьогодні масового “цвітіння” води, тобто розвитку синьо-зелених водоростей, на водоймах Черкащини немає, адже вода ще не достатньо прогрілася, все ж необхідно бути уважними на узбережжі та у воді й у разі виявлення фарбування води йти з пляжу. 

Керівник Черкаського ЦГМ наголошує, що зараз ситуація на водоймах сприятлива для купання, однак робити це можна винятково у спеціально відведених, обладнаних місцях та з дотриманням правил безпеки. Оскільки “озеленення” води може бути небезпечним для здоров’я людини через свою токсичність.

Через побудову каскаду водосховищ Дніпро нині не в змозі самоочиститися у необхідному розмірі, а кількість фосфатів за даними Державної екологічної інспекції України зросла вп’ятеро. Однак  будь-яку екокатастрофу, якщо не вирішити, то принаймні призупинити можливо. 

Зрозуміло, що без сприяння влади розв’язати проблеми подібного масштабу практично нереально. Проте, крім комплексної програми санації Дніпра чи накладання збільшених штрафів за забруднення, як радить голова Держекоінспекції Андрій Мальований, будь-який свідомий житель міста може долучитися до рятування не лише головної річки нашої держави, але й водної галузі України загалом. Розпочати можна з власного екоінформаційного поля, щоб у подальшому перейти до практичного.

До речі, зареєстрована два роки тому на сайті Президента України петиція про заборону фосфатовмісних мийних засобів за кілька місяців змогла набрати дещо більше 3200 підписів, що аргументовано демонструє стан екосвідомості країни значно краще за соціологічні опитування. 

Ба більше, якщо, незалежно від причин, схема розголосу зазнає краху, у такому випадку необхідно впроваджувати систему маленьких кроків, яка, без перебільшень, створює міцний фундамент для майбутніх екосвідомих змін. Та найголовніше, що справді кожна людина може зробити свій внесок в оздоровлення екосистеми Дніпра: варто лише відмовитися від фосфатовмісних побутових засобів у себе вдома. І, якщо попит на них зникне з інфополя бодай частини українців, подібні петиції набуде зовсім іншого значення. 

Підготувала Дарія Прудіус

Вісімнадцять три нулі
Вісімнадцять три нулі
Вісімнадцять три нулі
Вісімнадцять три нулі
Вісімнадцять три нулі
Вісімнадцять три нулі
Вісімнадцять три нулі
Вісімнадцять три нулі
коментарі

Залиште свій коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.