Доросле пекло чи дитячі пустощі: загадкове травмування дитини у Черкасах

Близько 15 години дня 30 серпня черкащанка Вікторія Лясова у супроводі слідчого Головного управління Національної поліції у Черкаській області піднялася на другий поверх Черкаського будинку правосуддя. Тут, у Соснівському районному суді Черкас, мало розпочатися засідання із обрання їй запобіжного заходу.

Доставити Лясову до суду слідчі мали ще у 2017 році, коли суддя навіть видавав ухвалу про її розшук та затримання з метою приводу на судове засідання. Лясову обвинувачували у завданні легких тілесних ушкоджень та пограбуванні сусіда. Проте до суду тоді доставити Лясову так і не спромоглися. За версією причетних до тих подій прокурорів та поліцейських, вони раз у раз, із року в рік відбирали у обвинуваченої письмові зобов’язання таки постати перед судом, але до служителів Феміди вона так і не з’являлась.

Проте цього понеділка слідчі від Лясової не відходили ні на крок. Хоч вона і була без кайданок, втім очевидною була картина “оперативного” супроводу. Причина такої уваги – у п’яти кілометрах від залу суду – у реанімаційному відділені Черкаської обласної дитячої лікарні у термінальному стані перебуває внук Лясової, а її саму тепер підозрюють у ненаданні медичної допомоги та залишенні малолітнього у небезпеці.

За версією підозрюваної, а тепер і вже слідства, мав місце нещасний випадок, що став найбільш резонансною подією для обласного центру останніх років, що сколихнув чи не всю Україну. У цьому матеріалі ми спробуємо відтворити хронологію подій та розібратися, що трапилося. Ми з повагою ставимося до почуттів рідних хлопчика, який нині перебуває у вкрай важкому стані. Також ми усвідомлюємо таємницю приватного та сімейного життя родини у цій ситуації. Однак переконані, що суспільна вага цієї історії, її початок та розгортання змушує нас відтворити її задля засвоєння уроку, у тому числі, представниками засобів масової інформації, правоохоронних органів, лікарів та пересічних громадян.

Початок історії. Травмування. Ймовірно, неділя, 22 серпня 2021 року. Версія підозрюваної та наразі основна версія слідства.

У достеменно невстановленому місці та спосіб, ймовірно, через падіння з купи цегли, малолітній черкасець, 7-річний учень другого класу місцевої загальноосвітньої школи Андрій отримує травму у вигляді забою голови, що переростає у гематову та набряк мозку. Він стає кволим, втрачає апетит, його стан поступово погіршується.

Продовження історії. Госпіталізація потерпілого. Вівторок, 24 серпня. 

У святковий вечір Дня Незалежності одна з реанімаційних бригад центру екстреної медичної допомоги приймає виклик та прибуває в приватний будинок у центрі Черкас, де виявляє травмованого хлопчика. Виклик здійснила його бабуся, яка розповіла лікарям, що дитина у безсвідомому стані та вже кілька днів нічого не їсть, лише п’є воду, а до цього поводилася кволо.

У день виклику хлопчик нібито зранку заснув та не прокидався, що змусило родичку зателефонувати лікарям ближче до вечора.  Виклик надійшов о 18.58. Це згодом журналістам розповів директор станції екстреної медичної допомоги Ігор Фесун. З його слів,  прибувши за місцем виклику медики справді виявили непритомну дитину з низкою тілесних ушкоджень, про які їм попередньо не повідомлялось. Реаніматологи акцентували увагу саме на зафіксованій гематомі і невдовзі доставили дитину до обласної дитячої лікарні.

Публічний розголос. П’ятниця, 27 серпня.

Ввечері 27-го серпня інформація про хлопчика у лікарні набула розголосу. Скандалу новині додавав характер травм хлопчика – у нього, окрім черепно-мозкової травми, діагностували також кілька рваних ран та низку шрамів і поранень різної давності, пізніше у коментарях ЗМІ лікарі назвуть їх “дефектами” шкіри.

Першим про малолітнього пацієнта обласної лікарні і його стан на своїй сторінці у фейсбуці заявив колишній народний депутат, а зараз обранець Черкаської обласної ради Олег Петренко. Згодом він кілька разів редагував свій допис, втім суть залишилась незмінною – хлопчик став жертвою агресії тварин, а також дорослих. У характерній для себе емоційній манері депутат ситуацію назвав “пеклом” та писав про “тортури”, які пережив хлопчик.

«У нього – страшна гематома головного мозку. Судячи з пролежнів, кілька днів він був без свідомості. Відірвані губи і погризені тваринами вуха,сліди затушених цигарок на тілі…», — писав Петренко.

Двір, де стався трагічний інцидент

Оперативно інформацію підхопило кілька місцевих ЗМІ. Їхні публікації були доповнені офіційним коментарем головного лікаря обласної дитячої лікарні Миколи Кондрацького. Сумніватися у словах депутата авторитетний лікар не змусив. Він підтвердив характер травм, описаних депутатом, навіть доповнивши їх не менш шокуючими подробицями: про нібито відсутні частини окремих органів. Медик також уточнив і природу походження окремих пошкоджень – укуси собак. Все ж найбільш критичною була саме черепно-мозкова травма та гематома, це і спричинило теперішній термінальний стан хлопця.

Медіа подали новину саме з акцентом на тваринах. Це має своє пояснення. У 2015 році родина, у якій трапилось нещастя, уже фігурувала у засобах масової інформації через інцидент з собаками. Їхні алабаї напали та покусали випадкову перехожу. Тоді подія також викликала неабиякий інтерес, а за сім’єю закріпилася у місті слава саме власників цих скандальних псів, яких у них згодом вилучили. Водночас ніякої відповідальності за дії тварин Лясові не понесли, чого не можна сказати про інші кримінальні діяння. Про це згодом.

Ніяких коментарів правоохоронці у перший день публічного обговорення так і не надали. Хоч за коментарями представники ЗМІ зверталися ще у робочий час, втім у поліції повідомили, що потрібно “дізнатися подробиці”, тобто фактично пресслужба не була поінформована про те, що сталося три дні тому.

Можна припустити, що подія на той момент не перебувала на особливому контролі з боку правоохоронців і надавати їй розголосу з їхнього боку не планувалося.

Субота, 28 серпня. Інформаційний дисонанс та підозра бабусі.

Наступного дня історію з травмованим хлопчиком підхопили студії національних каналів та провідні інтернет-ЗМІ. На ранок стан хлопця залишався стабільно тяжким із негативної динамікою. Перший офіційний коментар з боку правоохоронців представникам ЗМІ надійшов близько 11 ранку від Черкаської обласної прокуратури. Там частково підтвердили інформацію, озвучену раніше, та зазначили, що деякі рани на тілі дитини візуально схожі на такі, що могли бути отримані від укусу тварин.

Далі це вже артикулював перший заступник керівника Черкаської окружної прокуратури Артем Шляхов. Він повідомив, що за фактом події відкрито два кримінальних провадження. Перше 25 серпня (на наступний день після госпіталізації) за частиною 1 статті 128 Кримінального кодексу – необережне тяжке або середньої тяжкості тілесне ушкодження (карається громадськими роботами від 150 до 240 годин або виправними роботами на строк до 2 років, або обмеженням волі до 2 років.) Друге – за  ч. 3 ст. 135 ККУ – залишення в небезпеці, що спричинило тяжкі наслідки.  Із можливим покаранням у вигляді позбавленням волі на строк від 3 до 8 років.

У лікарні представники ЗМІ вперше спробували поспілкуватися із бабусею хлопчика. Та категорично відмовлялася від будь-яких коментарів, не кажучи нічого про те, що сталося з її онуком.

Тим часом коментарі медиків стали більш академічними, аніж напередодні. Виявилось, що головний лікар Микола Кондрацький, що до цього ввечері коментував ситуацію і описував характер травм, тільки-но вийшов із відпустки. Його підмінила заступниця Наталія Волчкова. Вона повідомила, що на тілі дитини є також пролежні в районі куприка та тім’я, що не можуть з’явитися “за один день”, а також “дефекти” шкіри. Саме ці дефекти шкіри у перший “публічний” день історії депутат Олег Петренко називав “слідами від гасіння цигарок”. Що це справді за “дефекти” і яка їх природа – має відповісти призначена судово-медична експертиза.

Наступними на інформаційну “арену” у цей же день вийшли працівники Національної поліції. У другій половині дня вони публікують реліз, який для багатьох, зокрема і журналістів, стає відверто несподіваним. Поліцейські, апелюючи до слів бабусі потерпілого, заявляють про те, що дитина травмувалася від падіння з купи цегли, а версія про будь-які укуси тварин не підтверджується. Раніше названі у коментарях лікарів “рвані” рани хлопчика у повідомленні поліцейських перетворились на “подряпини” кінцівок – рук та ніг, втім останнє слово, як зазначили правоохоронці, все ж за експертами. Проте нічого не говорилося у релізі правоохоронців про травми статевого органу, а також обличчя, які об’єктивно неможливо назвати “подряпинами кінцівок”. Також правоохоронці закликали ЗМІ не поширювати недостовірну інформацію про природу травм, у той же час не звертаючи увагу на те, що джерелом такої інформації були офіційні посадовці – лікарі та прокурори. Подібний інформаційний дисонанс з позицією тієї ж прокуратури викликав нову хвилю невдоволення у пересічних користувачів соціальних мереж. Особливо обурював окремий коментар прессекретаря місцевої поліції, даний одному з місцевих інтернет-видань, де вона розповіла про те, що хлопчик нібито “сам розчухав” виявлені у нього рани. Якою була логіка подібних повідомлень — достеменно невідомо.

Вже пізно ввечері 28 серпня Черкаська обласна прокуратура сповістила, що бабусі хлопчика Вікторії Лясовій, яка викликала швидку, але нібито зробила це запізно, оголошена підозра за статтею 135 КК України.

Неділя, 29 серпня 2021 року. Стан стабільно важкий з негативною динамікою. 

У неділю, 29 серпня, єдине, що залишалося журналістам – це ще раз перевіряти синхрони, записані у офіційних осіб, та повідомляти про погіршення стану здоров’я дитини. Вона перебувала у термінальній комі, а окремі органи почали відмовляти.

Ввечері цього дня на каналі ТСН вийшов сюжет, єдиний, у якому наразі є версія подій від батьків хлопчика. Вітчим потерпілого і, відповідно, син тепер вже підозрюваної у ненаданні допомоги – Станіслав Лясов – говорить про те, що мав місце нещасний випадок і дитина не була ніким скалічена та ніким катована. Також він назвав “фейком” інформацію про укуси тварин і гасіння цигарок об тіло дитини. Згодом, посилаючись саме на цей сюжет, батьки хлопчика перестали спілкуватися з представниками інших ЗМІ. Вони заявили, що знімальна група столичного телеканалу “перекрутила” інформацію. Про що саме йдеться, чи був спотворений синхрон саме батька, чи рідні не сподобалась загальна конотація матеріалу, — невідомо.

Зазначимо, що Лясов хоч і не є біологічним батьком потерпілого, втім перебуває у тривалому офіційному шлюбі з його матір’ю та має з нею спільну трирічну доньку.

Понеділок, 30 серпня. Суд, спроба №1.

У понеділок хлопець продовжує перебувати у термінальному стані. У поліції та прокуратурі не розголошують жодних нових деталей, посилаючись на таємницю слідства та чекаючи результатів експертизи.

Разом із тим, близько 15.00, стає відомо, що на цей час призначене засідання із обрання запобіжного заходу Вікторії Лясовій. Розглядати клопотання мала слідча суддя Олена Борейко.

Прибувши до суду, журналісти кількох місцевих онлайн-ЗМІ та телеканалів застали у приміщенні підозрювану, слідчого, а також прокурора місцевої окружної прокуратури. Жодних коментарів учасники процесу не надавали. Підозрювана категорично забороняла її фільмувати, а також не погоджувалася говорити. Прокурори натомість обіцяли прокоментувати ситуацію після обрання запобіжного заходу.

Для початку засідання не вистачало лише судді. Та, побачивши камеру, суддя Олена Борейко не стала заходити до зали суду й повернулася до свого кабінету. За кілька хвилин судова охорона попросила журналістів покинути зал.

Пресі пояснили, що суддя нібито “заборонила” знімати засідання. Через годину в коридор вийшли працівники апарату суду та сказали, що засідання відбудеться наступного дня – у вівторок о 8.30 ранку.  У суді повідомили, що ніякі засідання сьогодні взагалі не призначались. Чому тоді в одній залі суду зібралися слідчий, прокурор, підозрювана та секретар судового засідання, служителі Феміди пояснювати не стали. Наступного дня на офіційній сторінці Соснівського суду у Фейсбук продублювали інформацію, що ніякого засідання насправді нібито не планувалось, а журналісти із стаціонарною відеоапаратурою у “некоректній” формі “вимагали” початку судового засідання.

Вівторок, 31 серпня. Обрання запобіжного заходу

З самого ранку у Соснівському районному суді зібралися десятки журналістів. Такого інформаційного ажіотажу тут не бачили з часів перебування у цих стінах підозрюваних у вбивстві журналіста Василя Сергієнка. На вулиці також зібралася невелика група ініціативних жінок, які вимагали покарання для бабусі потерпілого хлопчика.

Підозрювана прибула на суд завчасно і знову відмовилася від будь-яких коментарів. Також відмовилась вона і від проходження детектора брехні, який їй запропонував представник одного з центральних телеканалів, що намагаються перетворити історію в черговий випуск свого напіврозважального шоу.

Саме засідання розпочалось із невеликим запізненням. У перший “судовий” день Лясова була без захисника та казала про те, що сама буде себе захищати. Уже у вівторок у неї з’явився адвокат із Центру надання безкоштовної вторинної правової допомоги. Засідання розпочалося із розгляду клопотання Лясової про обрання їй запобіжного заходу у закритому режимі. Клопотання Лясова мала надрукованим на листочку та повністю його зачитала. Воно було скомпільоване із клопотання прокурорів про обрання їй запобіжного заходу, а також з частин Кримінального процесуального кодексу.

Підсудна посилалася на те, що жертвою є неповнолітня дитина, а також лаконічно просила не допустити розголошення відомостей про особисте та сімейне життя і обставин, які принижують гідність особи. Прокурор та слідчий не заперечували і покладались на розсуд суду.

Перед виходом судді Борейко до нарадчої кімнати до неї звернулися присутні журналісти та, апелюючи до суспільного інтересу та резонансу, попросили не проводити закрите засідання. Але суддя не дослухалась.

Наступні дві з половиною години преса провела під дверима судової зали, очікуючи рішення. Варто зазначити, що саме засідання проходило на підвищених тонах, крики підозрюваної та окремі зауваження прокурора й судді було чутно навіть за закритими дверима.

У підсумку суд відправив Лясову до слідчого ізолятора. Термін тримання її під вартою — 60 днів. Саме такий запобіжний захід і вимагали прокурори Черкаської окружної прокуратури. Крім того, стало відомо, що як докази у засіданні долучалися фотознімки дитини. Можливо, саме вони і стали причиною проведення закритого засідання.

Після засідання прокурор розповів, що на сьогодні вважається  “логічною” і такою, що знаходить “попереднє” підтвердження, версія травмування дитини, озвучена підозрюваною, а саме – травмування на купі цегли. Слідів укусів на тілі так і не виявили, як і опіків. Що ж то за дефекти шкіри округлої форми, будуть з’ясовувати експерти. Експертизу слідство обіцяє завершити у максимально стислі строки. Також прокурор розповів, що знайшли і “теоретичне” місце падіння дитини, а саме купу цегли. Із його слів, цегла знаходиться на подвір’ї підозрюваної. Водночас сама Лясова та її чоловік раніше розповідали журналістам, що хлопчик травмувався за межами їх домоволодіння.

Також  прокурор розповів про докази, якими обґрунтовував ризики перебування Лясової на свободі. Зокрема, звертав увагу, що підозрювана систематично не з’являється до суду в інших кримінальних провадженнях, де вона є обвинуваченою.

Йдеться, як ми коротко писали на початку тексту, про грабіж та побиття у 2013 році. Тоді Лясова разом із сином, теперішнім вітчимом хлопчика, напали та пограбували сусіда, завдавши йому легкі тілесні ушкодження. За версією слідства, син Лясової привласнив золотий ланцюжок потерпілого, за що у 2020 році отримав покарання 4 років позбавлення волі умовно з іспитовим терміном в один рік. Жінка ж побила сусіда і нібито викрала з його сумки 2 тисячі доларів. Вироку їй досі не винесено.

З 2017-го її періодично оголошували розшук з метою приводу до суду. Втім з’явилася перед суддею Лясова лише у серпні 2021 року і то в іншій справі.

Середа, 1 вересня. Час робити висновки.

Нині жодної нової інформації у цій справі немає. Світло на неї могли пролити члени родини потерпілого, втім їхнє небажання щось коментувати є цілком логічним. Насамперед подія набула розголосу саме через ЗМІ та не зовсім коректну інформацію від офіційних джерел — лікарів і правоохоронців. Водночас приводом для скандалу і каталізатором інформаційного вибуху стали персони безпосередніх учасників подій, у світлі їх участі у попередніх кримінальних та напівкримінальних історіях.

Очевидно, що правоохоронці не планували надавати особливого розголосу тому, що сталося, і початково не вбачали криміналу у діях бабусі та були змушені лише “наздоганяти” суспільний резонанс. Лише зараз поступово слідчі починають з’ясовувати, які травми отримав хлопчик, хоч із моменту його госпіталізації пройшов уже тиждень. Чому так трапилось – питання риторичне. Лише можемо зробити припущення, що маємо справу з банальною людською байдужістю, притаманною і правоохоронцям, особливо у день святкування 30-річниці Незалежності та напередодні чергового паломництва хасидів до Умані.

Але через бурхливе обговорення у ЗМІ згодом ситуація вже не контролювалася правоохоронцями середньої ланки і про неї стало відомо як широкому загалу, так і вищому керівництву поліції, що змусило взятися за справу більш інтенсивно. Суперечливість коментарів та прес-релізів породжувала все новий та новий резонанс, що вдалося вгамувати лише за декілька днів, синхронізувавши позиції слідства, прокуратури та лікарів. Безумовно, свій внесок у розвиток та динаміку цієї історії зробили і журналісти, несвідомо вводячи в оману своїх читачів, ретранслюючи некоректні, хоч і офіційні, коментарі. Кожен із учасників історії може та має зробити із неї відповідні висновки.

Разом з тим, головний урок для всіх нас — не залишати своїх близьких та рідних в біді та не займатися самолікуванням, що шкодить здоров’ю та загрожує кримінальною відповідальністю. Потерпілому хочеться побажати одужання, а його близьким витримки.

Артур Чемирис, для сайту «Судовий репортер»

Також новини “18000” є в Telegram і Viber, слідкуйте за нами в Instagram.

Реклама

коментарі

7 Коментарів

  1. Експерти що – непрофесіонали? Якщо дитина падає із купи цегли, вона позбуваються губ, геніталій (вибачте, але вони ж у трусах!), поки “летів”, цегла “прокусила вуха? Чому Олег Петренко, який “поставив на вуха” своїм дописом, зараз мовчить? Моя мама лежала 1,5 місяці з інсультом і ільки тоду з”явилися пролежні. Якщо дитина лежала тиждень, які проежні? А те, що дитина голодна, це теж цегла винна? У цієї бабусі немає серця, тим паче, онук не рідний.

  2. Напишіть про стан дитини!!!!!!! всі новини про “бабусю” ……що з хлопчиком????

    1. На привеликий жаль, дитина померла 😥

  3. “хочеться побажати… його близьким витримки” – це невдалий жарт?!

    Цим нелюдам “витримки” не займати – її результат помираюча дитина!((
    Відколи це тортури і катування стали називатися “самолікуванням”?!

  4. Як почуває себе дитина? Чому немає ніяких новин про стан Андрійка? Дорослі, які довели дитину до гемоглобіну 50 та пролежнів, не говорячи про травми невідомого походження заслуговують на саме жорстке покарання.

  5. Який стан дитини? Як почуває себе Андрійко і які прогнози лікарів?

  6. Доведіть цю справу до кінця! Покарайте цих нелюдів! За всі їх “діяння”.

Залиште свій коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.