У Черкасах за останні роки зникло кілька мозаїк, що прикрашали міські будівлі. Їх демонтували через різні причини: аварійний стан, утеплення фасадів. Однак жодного з цих творів не відновили.
Більш детально “18000” розповідає про мозаїки Черкас, їхніх авторів в авторському матеріалі.
Дитячий парк
Мозаїка в дитячому парку в Черкасах. Фото: “Дирекція парків”
У дитячому парку, на стіні за сценою, раніше було велике червоне мозаїчне панно зі смальти. Робота мала назву “Скоморохи”. Її автор — Микола Теліженко. У 2018 році мозаїку демонтували, а стіну облицювали плиткою. Подібне ставалося і з іншими панно в Черкасах.
Дружба народів
Мозаїка на палаці культури “Дружба народів”. Фото з фейсбук-сторінки Бориса Юхна
У 2012 році під час ремонту Палацу культури “Дружба народів” з будівлі демонтували мозаїку через її нібито аварійний стан — панно було масивним і частково відокремилося від стіни. Замість нього мали розмістити нове, але цього не зробили. Зараз там — білий фасад і логотип “Черкаси Азот”.
Авторами мозаїки на палаці культури були художник-монументаліст Володимир Селіверстов (автор мозаїки на “Кооператорі”) та Віктор Білик (в деяких джерелах — Бєліков). Її створили у 1980 році.
Художник Віктор Крючков пригадує, що над панно працювало багато людей: “Так, цю мозаїку робив Володя Селіверстов. Але йому допомагали і київські майстри, і наші. Там квадратура була величезна — близько ста квадратних метрів. І це, скажу вам, дуже дорога робота”.
Обласне фізкультурно-спортивне товариство “Україна”
Мозаїка “Спартак”, що була на фасаді фізкультурно-спортивного товариства “Україна”
Ще одне втрачене панно — “Спартак” Олександра Студені. Це — мозаїка із плитки на фасаді обласного фізкультурно-спортивного товариства “Україна”.
Оскільки автори не завжди бути присутніми під час роботи над мозаїкою, то вийшло так, що Олександра Студені не було, коли майстри викладали коня. “Там трохи помилилися — зробили коня коротшим. Якщо, наприклад, планували десь два з половиною метри, а вийшло — два. Але народ не знає точних пропорцій коня — то так і лишили”, — пригадує Віктор Крючков.
Утеплюючи будівлю, стіну зі “Спартаком” закрили шарами утеплювальних матеріалів. У 2023 році Черкаська обласна організація Національної спілки художників України та Черкаська обласна організація Національної спілки архітекторів України написали листи до мера міста з проханням поновити панно. Попри це, утеплення з будівлі так і не демонтували.
Читайте також статтю “18000”: Невідомі факти про річковий порт: як зародилося та розвивалося судноплавство у Черкасах.
Відеоісторії про черкащан, добірки корисностей та залаштунки життя команди “18000” – підписуйся на наш інстаграм
