Повітря змін. Як війна впливає на вимірювання якості повітря в Черкасах

Трохи більше місяця тому, 24 червня, Україна отримала статус кандидата на членство у Європейському Союзі. Це, без сумніву, історичне рішення було ухвалено на фоні повномасштабного вторгнення військ російської федерації в Україну і слугувало визнанням того поступу, який робить весь український народ, боронячи загальноєвропейські цінності, зокрема, державний суверенітет, право нації на самовизначення, незалежність, демократію та багато іншого, що у нас намагається відібрати агресор. 

Втім європейські цінності – це не лише безпредметні, але відчутні почуття та статуси, а цілком конкретні вимоги до якості життя і безпеки своїх громадян. Зокрема, тут і право на чисте довкілля, складовою якого є незабруднене повітря. Очевидним є той факт, що наш теперішній європейський статус у багатьох сферах є своєрідним авансом та кредитом, забезпеченням якого виступають успіхи наших Збройних Сил і відвагою воїнів. Проте після їхньої звитяги на полі бою і відновлення суверенітету нашої держави, на всій її території реалізацією цього статусу та імплементацією європейських норм займатимуться вже пересічні чиновники та політики. Як у Києві, так і на місцях. Стосується це і екології, зі станом якої у нас ще до 24-го лютого було все далеко від європейського ідеалу.

Історія однієї вимоги 

Ще підписавши Угоду про асоціацію з ЄС, Україна взяла на себе низку зобов’язань, серед яких екологічні. Мова, зокрема, про директиву 2008/50/ЄС Європейського парламенту та Ради Європи від 21 травня 2008 року про якість атмосферного повітря та чистіше повітря для Європи. Цим документом за мету взято уникнення, попередження та зменшення викидів шкідливих речовин у повітря.

Фото: Лівий берег

Важливим елементом попередження та зменшення викидів є постійний та безперервний  моніторинг якості атмосферного повітря. Тому 14 серпня 2019 року Урядом було ухвалено постанову, за якою визначені порядок дій задля налагодження моніторингу якості повітря та список речовин, рівень яких необхідно контролювати. Відповідно до згаданої постанови територія України поділена на зони (області) та агломерації (міста понад 250 тис. населення). У кожній зоні та агломерації вже визначений орган управління якістю атмосферного повітря.

Наступний крок – це те, що кожна зона та агломерація до 1 липня  2021 року повинна була затвердити програму державного моніторингу в галузі охорони атмосферного повітря. На рівні Черкащини та рівні міста Черкаси такі програми було ухвалено. Зокрема, в обласному центрі її, хоч і з затримкою дедлайну, втім було проголосовано на початку цього року. А от практична реалізація програм “забуксувала” через війну.

Однією з основних цілей директиви є впровадження та розбудова системи моніторингу якості атмосферного повітря, до даних з якої є доступ кожного українця та українки в режимі реального часу. Для цього необхідно встановлювати сучасні автоматизовані пости моніторингу. 

Саме такі станції мають у зоні своєї дії фіксувати в атмосфері забруднювальні речовини, зокрема пил (ТЧ 2,5 та ТЧ 10), озон, діоксид вуглецю, діоксид сірки, оксиди азоту, формальдегід, бензопірен, свинець та низку інших. 

Ключова роль у розбудові мережі покладена саме на плечі органів місцевого самоврядування, зокрема мова про фінансування її придбання та встановлення. 

У 2021 році ситуація могла якісно змінитися, відповідні видатки передбачалися як на обласному, так і на місцевому рівнях, зокрема в обласному центрі – Черкасах. У планах обласних чиновників було встановлення трьох стаціонарних пунктів в області. Черкаські владці передбачили кошти на придбання та розміщення двох у межах Черкас.   

Черкаська міська рада. Фото “18000”

Їхньою закупівлею займався департамент житлово-комунального комплексу місцевої ради. Наприкінці року вдалося визначити переможця, який за майже 2 млн гривень мав встановити до кінця року необхідне обладнання. 

– Угода була укладена, втім, відповідно до постанови 590, ми не маємо права фінансувати відповідні капітальні видатки. Також ми не знаємо, чи зміниться ціна у тих підприємців, які перемогли у торгах, – розповідає начальник управління екології департаменту житлово-комунального комплексу Володимир Гусаченко.

У плани реалізації проєкту втрутився агресор і відповідно реалізація умов підписаного між постачальниками договору не відбулася. Таким чином у Черкасах і досі відсутня відповідна система онлайн-моніторингу. Схожа ситуація і по всій області.

– На сьогодні кошти на фінансування відповідних видатків відсутні, програма спостереження за станом атмосферного повітря розроблена і затверджена у 2021 році, до її реалізації ми плануємо повернутися після перемоги, – запевняє очільник управління екології та природних ресурсів Черкаської обласної військової адміністрації Сергій Старунов.

Як усе працює зараз?

Віталій Постригань

На сьогодні спостереженням за станом атмосферного повітря, як і раніше, займається обласний гідрометцентр. Результатами власних досліджень синоптики діляться щовівторка, викладаючи підсумки замірів на власній сторінці у соціальній мережі. На сьогодні передбачене проведення фонових замірів мануальним способом – тобто працівник гідрометцентру спочатку бере відповідні проби, а потім проводить їхні заміри. Це відповідає чинним урядовим вимогам. 

– Ми проводимо фоновий моніторинг, щовівторка ви можете побачити цю інформацію за тиждень, ми її також відправляємо у Міністерство довкілля, щомісячно відповідна інформація відправляється на обласну військову адміністрацію, в поліцію та іншим, кому це потрібно і кому це визначено чинними документами. У нас є набір речовин, які ми контролюємо, це 18 речовин, – розповідає в коментарі “18000” очільник обласного гідрометцентру Віталій Постригань. – Питання нашого фонового спостереження чітко врегульовано і по кількості – 4 рази на добу, і по речовинах. 

За словами депутата міської ради Сергія Шмиголя, для концепції фонового моніторингу замірів гідрометцентру справді достатньо. 

– Але для нас як для людей, які живуть в інформаційному середовищі, важливо мати миттєве розуміння картини якості повітря у місті і оперативно на це реагувати. В Києві, Дніпрі та ще у кількох містах налагоджена відповідна система онлайн-моніторингу. У Черкасах цю інформацію можна дізнатися хіба що завдяки волонтерській ініціативі saveecobot, – додає Сергій Шмиголь. 

Сервіс Saveecobot

Саме Сергій Шмиголь свого часу був одним із ключових лобістів спрямування коштів з місцевого бюджету на придбання відповідного обладнання. Всього, за його словами, для покриття міста необхідною кількістю вимірювальних постів з належною кількістю доступних для аналізу речовин у повітрі необхідно близько 50 млн гривень. 

Час подумати

Очевидним є той факт, що у межах обмеженого військовим часом фінансового ресурсу віднайти подібні кошти у загальних скарбницях малореалістично. Втім як показує історія, і у більш спокійний та стабільний час місцеві владці не поспішали реалізовувати екологічні директиви та настанови, закріплені євроінтеграційними документами.

Припускаємо, що більшість з них не бачать належного економічного чи соціального ефекту від відповідних, без сумніву, вагомих капітальних інвестицій. Питання екології та превентивних дій на випередження суттєвих проблем вже багато років не є актуальними для чиновників та політиків, відповідно не мають вони запиту і у широких верств суспільства.

Протилежна ситуація у європейського співтовариства, інтеграція з яким є бажаною для мільйонів українців. За західним українським кордоном добре розуміють, що перманентний контроль і упередження проблеми є значно ефективнішою дією, аніж реагування на неї постфактум, зокрема якщо мова йде про найвагомішу цінність у намисті загальноєвропейських чеснот – людське життя. І допоки наші війська відбивають агресію ворога на фронті, посадовці у тилу мають час на прийняття для себе необхідності і неминучості імплементації тих директив, які вимагає від нас як держави той чи той статус, зокрема і майбутнього члена Європейського Союзу.  

Текст підготував Артур Чемирис


Матеріал підготовлено у межах конкурсу «Екологічні хроніки: як вторгнення РФ впливає на довкілля України», який реалізується ГО «Інтерньюз-Україна» за фінансової підтримки Journalismfund.eu

коментарі

Залиште свій коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.