Розвертаємо багатоповерхівку обличчям до людини

Кожна людина більшу частину свого життя проводить на роботі та вдома. Новітній стиль життя все частіше дозволяє працювати дистанційно з дому. Тому дуже важливо, коли оселя комфортна, якісна і задовольняє всі потреби власника. 

Якість житла в нових багатоквартирних будинках бажає кращого. Ми вирішили дослідити критерії, за якими будують нові житлові комплекси в Європі та хочемо поділитися з вами. Розглянемо нові тенденції на прикладах типових житлових комплексів Німеччини, Данії, Нідерландів. В деяких містах України вже є позитивний досвід якісної житлової забудови, про неї розкажемо на прикладах ЖК “Respublika” в Києві та ЖК “Villa Magnolia” у Львові.

Загальні тенденції

Після століття індустріалізації з її хмарочосами, автомобільними естакадами та магістралями, сьогодні пріоритет в місті повертають ЛЮДИНІ. Сучасні урбаністи та містобудівельники, переосмисливши концепцію міст, дійшли висновку: людина почуває себе набагато затишніше на вузьких вулицях з магазинами та кафе, ніж на шумних магістралях. Людині комфортніше жити в 3-6 поверхових будинках, ніж в хмарочосах. 

За сучасними світовими стандартами міське житло:

  1. Співмасштабне до людини
  2. Інклюзивне доступне та безбар’єрне для всіх груп населення
  3. Безпечне
  4. Енергоефективне
  5. Без автівок в дворах
  6. Відкрите для комунікації 
  7. Зелене
  8. Естетичне

Давайте розбиратися з кожним пунктом окремо. 

Співмасштабність до людини та архітектура

Як у Європі.  Численні дослідження показують, що людина почувається природньо в середовищі, яке співмасштабне їй. Висотні будинки на 16 поверхів і вище лише пригнічують та дають відчуття перебування в мурашнику. 

Останні десятиріччя в Європі набирає популярності низькоповерхове житло (3-6 поверхів) з якісним благоустроєм. Така оселя мало чим відрізняється від заміського котеджу, але дає свої переваги життя в місті. Урбанізація переселяє людей в міста, тому людина повинна мати можливість відновлювати сили і відпочивати вдома.

Як уже є в Україні. Сучасні тенденції поступово приходять в Україну. Проект ЖК “Villa Magnolia” львівського архітектурного бюро Братів Біляєвих був позитивно оцінений архітекторами в Україні та за кордоном. Це комплекс будівель низької поверховості (2-5 поверхів) з виразною архітектурою, затишними терасами, підземним паркінгом та зонами відпочинку для мешканців.

В ЖК “Respublika”, що в Києві, максимальна поверховість 9 поверхів. Для столиці на фоні 25 поверхової забудови ця цифра дуже пристойна. Сам комплекс складається з чотирьох груп житлових багатоповерхових будинків з центральною ком’юніті зоною. Будинки розташовані у вигляді квітки з пелюстками, якщо дивитися зверху. Дуже нетипова концептуальна забудова. Кожна “пелюстка” має свій закритий двір з якісним ландшафтним дизайном та дитячими майданчиками. Архітектура доволі лаконічна та яскрава.

Інклюзивність простору або доступність та безбар’єрність 

Як у Європі. Кожна людина має право вільно пересуватись містом, а тим паче вдома. Якісним простір можна вважати, коли ним зручно користуватись одночасно всім: людям з вадами зору, слуху, рухового апарату, людям похилого віку, батькам з маленькими дітьми тощо. Навіть такі нюанси як розмір, колір та технологія укладання тротуарної плитки мають значення. Адже в мілкій плитці з широкими швами можуть застрягати підбори, візок з дитиною постійно трясе, можна елементарно перечепитись за край плитки, що виступає. 

Особливу увагу приділяють під’їздам: вхід опускають максимально низько, щоб не було потреби в пандусах. 

Думають про навігацію, щоб мешканцям та гостям було легко орієнтуватись у просторі.

Віддають перевагу дворам без машин, тому все покриття одного рівня і не треба постійно опускатись з бордюр, що для людей похилого віку може бути складно. 

Як уже є в Україні. Поступово європейський досвід інтегрується в Україну. Навіть сучасні державні будівельні стандарти змінюються і стають все більш людино-орієнтованими. Так, нещодавно були затверджені норми: вхід в під’їзд може мати максимум одну сходинку. Прогресивні забудовники вже думають про людей.

Наприклад, в ЖК “Respublika” зробили два входи в будинок на різних рівнях, тому ліфт має дві зупинки внизу. Також тут зробили однорівневі двори без бордюрів. У ЖК “Villa Magnolia” організували прозорі входи до під’їздів без сходів та розробили зрозумілу навігацію.

Безпека

Як в Європі. На території житлових комплексів у розвинених країнах Європи паркани та решітки на вікнах перших поверхів трапляються дуже рідко. Безпека досягається завдяки камерам, які розміщені на території та ефективній роботі державної служби охорони (поліції). Якщо навіть якась непорядна людина вчинить акт вандалізму, то її дуже швидко нейтралізують. Таким чином мешканці не мають потреби самостійно захищати свою територію. Часто навіть якщо паркан і є, то він максимально прозорий, низький, озеленений і не замикається, щоб будь-яка людина мала вільний доступ до території. Мова йде про зовнішню огорожу комплексу, всередині між сусідами парканів або взагалі немає, або це зелена огорожа.

Як уже є в Україні. Теденція огороджувати парканами території новобудов зберігається. Навіть якщо забудовник не проти залишити двір відкритим, то самі мешканці ще не готові до такого кроку. Поки що найпрогресивніші забудовники продовжують зводити паркани з пунктами пропуску, але шукають рішення як зробити територію максимально відкритою. Так, у ЖК “Respublika” (Київ) розглядають вільний доступ вдень для пішоходів, а ввечері та вночі лише по картках. ЖК “Villa Magnolia” (Львів) зробили головний вхід в комплекс тимчасово без огорожі, на розгляд мешканців в майбутньому. 

Як вже писали вище, відкриті двори це показник довіри та рівень відчуття безпеки в рідному місті.

Енергоефективність

Як в Європі. Тут вже давно рахують бюджет та піклуються про довкілля, тому всі будинки максимально енергоефективні. Більшість європейських країн, як і Україна, мають достатньо холодні зими і спекотне літо. Тому в країнах, де немає власних природних ресурсів, ще в далеких 70-х роках було ухвалено рішення робити міста максимально енергоефективними та автономними за рахунок низьких тепловтрат та альтернативних видів енергії. Низькі тепловтрати досягаються завдяки герметично утепленим будинкам, яке може досягати 40 см, тоді як в Україні всього 15 см. Також там заборонено користуватись кондиціонерами, що вважається енерговитратним, натомість будівлі забезпечені центральним холодним повітропостачанням. 

У Данії на державному рівні затверджені стандарти зелених покрівель на дахах будинків. Це зумовлено зміною клімату та збільшенням опадів, через що системи водовідведення не справляються. А ґрунт з дренажем на дахах затримує воду, яка потім зволожує насадження.

Як уже є в Україні. Для України такий прагматичний підхід все ще новий, але прикладів якісної енергоефективної забудови достатньо. Таке явище, як центральне холодне повітропостачання нам поки що не відоме по причині високої вартості. Сподіваємось, що скоро ситуація зміниться, а поки забудовники борються із засміченням фасадів кондиціонерами. Найдієвіший спосіб уніфіковане розміщення решіток під кондиціонери. 

Двір без машин

Як в Європі. У дворі типового житлового комплексу ви не побачите машин, більше того там навіть немає проїздів для них. Цей простір повністю відданий мешканцям для їхнього відпочинку. За потреби пожежні машини можуть проїхати і по газону. Питання паркування вирішується влаштуванням підземного паркінгу, наземної багатоповерхової парковки чи одноповерхової, але обов’язково винесеної за територію комплексу. Взагалі сучасна тенденція в Європі відмова від індивідуального транспорту на користь велосипедів, громадського транспорту та каршерингу. Тому в проєктах намагаються максимально скоротити місця під паркінг для авто і навпаки робити велопарковки під підїздами.

Як уже є в Україні. Для України підземні паркінги стають вже більш звичним явищем. Хоча запаркований внутрішній простір комплексів все ще є нормою, на жаль. Прогресивні забудовники проєктують підземні паркінги як в ЖК “Villa Magnolia” або ж виносять наземний паркінг назовні, залишаючи внутрішні двори вільними від машин, як у ЖК “Respublika”. До того ж чудовим рішенням є додати на парковку зелень, щоб створити додаткову тінь і мати вид на крони дерев, а не на автомобілі з вікон мешканців будинку.

Відкритість до комунікації

Як в Європі. Людина істота соціальна, їй потрібне спілкування. Простір, в якому вона живе, напряму впливає на її поведінку. Життя в мегаполісах зробило її дуже закритою. Часто сусіди, що живуть на одному поверсі не знають одне одного паркани стали вищими, а замки надійнішими. 

Переосмислення ролі людини в місті вплинуло і на проєктування простору. Сучасне житло має об’єднувати, знайомити, створювати атмосферу для спілкування. Тому просторам загального користування приділяють велику увагу. Під’їзди перестали бути темними і холодними, які хочеться скоріше пробігти, ніж пройти. Вони перетворилися на місце зустрічей із прозорими дверима, світлими стінами, диванчиками та столиками для відпочинку. Перші поверхи все частіше облаштовані під потреби мешканців, створені ком’юніті простори: більярд клуби, тренажерні зали, дитячі кімнати, кафе тощо. Відсутність парканів між таунхаусами та терасами, якісний благоустрій теж робить мешканців відкритішими. 

Як уже є в Україні. В Україну поступово приходять сучасні тенденції. Все частіше можна зустріти затишні під’їзди зі скляними дверима замість глухих металевих. В ЖК “Respublika” будують окремий ком’юніті простір із кафе, дитячою кімнатою, зоною тихого та активного відпочинку, якісним благоустроєм. На території комплексу серед зелені розміщено багато навісів та бесідок для спільного використання. 

Благоустрій

Як в Європі. Говорячи про благоустрій, маємо на увазі зони тихого та активного відпочинку для мешканців, дитячі майданчики, озеленення, організацію доріжок, вивозу сміття. В Європі дуже уважно ставляться до проэктування внутрішнього простору житла. Ландшафтний дизайн простий, невичурний, але продуманий та комфортний. Багато зелених насаджень і тіні, мало тротуарної плитки та асфальту. Активно використовують гравій та кору замість відкритих ґрунтів, насаджують легкі в догляді рослини, а саме польові та злакові культури. Дитячі майданчики з натуральних природних матеріалів, мінімум яскравого пластику, більше дерева, піску, води. Влаштовують велопарковки поруч зі входом, проїздів для машин разом з бордюрами немає, весь простір одного рівня. 

Як уже є в Україні. Україна має багато зелених дворів ще з часів Радянського Союзу, тоді теж піклувалися про території. В більшості сьогоднішній благоустрій це асфальтована парковка на весь двір без жодного крупномірного дерева та типовий пластиковий дитячий майданчик. Проте позитивних прецедентів якісного ландшафту стає все більше. 

У ЖК ”Respublika” парковку винесли за територію комплексу, цим самим звільнили місце для ландшафту та місць відпочинку з лавками та бесідками для мешканців. В дворах посадили березові та хвойні рощі, безліч кущів, трави. Доріжки вимостили якісною плиткою, додали рельєфу зеленим зонам, зробили цікавий нестандартний дитячий майданчик. В такому тихому, естетичному дворі хочеться проводити час.

Естетичність

Як в Європі. До будинків мешканці ставляться з повагою. Неважливо чи це унікальна архітектура як “Будинок-хвиля” в Данії, чи стандартний фасад з балкончиками та лоджіями. Там заборонено склити відкриті тераси та балкони, замінювати вікна, добудовувати приміщення. Мешканці доглядають за будинком в тому вигляді, якому він є. Те ж стосується і благоустрою. Саме тому, коли дивишся на фото збудованих комплексів, в яких вже давно живуть люди, відчуття, що дивишся на картинку з пінтересту. 

Як уже є в Україні. Поки що в Україні, навіть в нових комплексах, зберігається тенденція самостійного скління балконів, зміни конфігурації та заміни вікон, клаптикове утеплення фасаду, паркування на газонах. Звичайно, такі дії спотворюють і без того слабеньку архітектуру і це зумовлено кількома факторами. З одного боку, забудовники не враховують потреб мешканців, економлять на матеріалах, ставлять неякісні вікна, двері, сантехніку тощо. З іншого боку, самі мешканці думають лише про власний комфорт та намагаються використати всю площу по максимуму, забуваючи про естетику. 

Поступово Україна вчиться проєктувати і будувати якісне житло, але безумовно нам є чому вчитися у Європи. І вчитися потрібно не лише як будувати, але і як жити в такому просторі. 

Авторка матеріалу — Анастасія Івченко, ГО “Промолодь”, “Черкаський інститут міста

коментарі

Залиште свій коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.