Завжди напередодні виборів я пишу подібні пости). Вірю, що процес вибору може бути раціональним і грунтуватись на конкретних критеріях, а не на “голосуй серцем”, “цього я хоч знаю” чи “цей нам лавку поставив”. Не претендую на істину, просто викладаю хід думок, який може полегшити вам вибір, якщо ви ставитеся до цього серйозно.
Отже, перше, що важливо розуміти, що виборча система змінилася. Що в Києві, що в Черкасах, що в моїй сільській ОТГ – скрізь, де кількість виборців більша за 10 тисяч – тепер кандидати в депутати можуть бути виключно від партій. Округів стало менше (в Черкасах їх 6, в Руськополянській ОТГ – 3). А найголовніше – виборцям дали можливість обирати не лише партію, але і конкретного кандидата. Тому перше, що варто зробити – ознайомитись із тим, який вигляд матиме бюлетень. Цю інформацію досить легко знайти в інтернеті, наприклад можна зробити це за допомогою відео, підготовленого ГМ ОПОРА.
Також важливо пам’ятати, що бюлетенів буде аж чотири, бо ми одночасно обираємо всю місцеву владу: обласну, районну, міську або сільську ради і міського/сільського голову. Тож якщо ви не прихильник спонтанного вибору у кабінці для голосування, вам доведеться проробити неабияку пошукову роботу, щоб знайти:
Який виборчий округ у вас по місту/громаді? Який по області? Який по району?
Які партії висунули свої списки по цим округам?
Яких саме кандидатів висунули ці партії?
Це можна зробити на сайті ЦВК або на сайтах самих місцевих рад. Дійте за алгоритмом:
1 – рівень ради (обласна, районна чи міська),
2 – номер вашого округу,
3 – списки партій в окрузі.
Тепер важливо визначити принцип вибору. Адже вивчити всі біографії та програми – нереально, бо це – десятки партій і сотні людей. Тому потрібно обмежити спектр вибору до прийнятних розмірів. І тут може бути багато варіантів.
Ви – принциповий і фанатичний прихильник котроїсь із партій. Європейська Солідарність, Слуга Народу або Голос – ви сліпо довіряєте всеукраїнським лідерам і не розбираєтесь в місцевій політиці. Тод все просто: ви ставите галочку навпроти назви партії на всіх рівнях, та й по тому! Однак, якщо зародки критичного мислення все-таки присутні, то ви розумієте, що у вашій міській раді сидітимуть не Порошенко чи Зеленський, а якісь інші люди, які переслідують свої цілі та керуються своїми принципами, які далеко не завжди збігаються із генеральною лінією партії.
Ви – пристрасний прихильник кандидата/тки в міські/сільські голови. Знаєте чому хочете, щоб саме ця людина посіла місце на чолі вашої громади. Вивчили і біографію, і програму, сходили на зустріч особисто і саме він/вона викликає у вас довіру і надію. Тоді варто підтримати його/її і одночасно партію, яку він або вона веде за собою в раду. Бо обираючи мера з однієї партії, а депутатів – з іншої, ви робите “медвежу послугу”. Жоден голова не здатен реалізувати свої програмні пункти без більшості в місцевій раді. Та пам`ятайте: свита робить короля. І часто поглянувши на список тих, кого веде за собою лідер, можна зробити висновок про його справжню мету.
Ви не вірите жодним партіям, вважаєте їх усі – формальністю та тимчасовими проєктами. Вас не смущає, що один і той самий кандидат може йти кожні вибори під різними прапорами – аби людина була хароша. Тоді в списках ви дивитесь саме на прізвища: там цілком може виявитись ваш однокласник, сусід або навіть родич. Тобто людина, яку ви добре знаєте і поважаєте, а головне – завжди зможете з нею особисто поспілкуватися. Можете обирати таку людину – ставте номер, під яким він значиться у списку кандидатів і (обов`язково!) галочку за ту партію, яка його висунула. Пам’ятайте однак, що нині діятиме так званий “імперативний мандат”, і свобода дій кожного окремого депутата – під великим питанням! Адже керувати всім фактично будуть очільники обласних осередків – вони зможуть відібрати мандат у “неугодних”, якщо буде потреба, то замінити їх на лояльніших. Тому приглядіться до лідерів обласних організацій – саме вони зможуть “смикати за мотузки” в потрібний момент.
А що робить, якщо для вас (як і для мене) важливо все: і партія, і місцевий лідер, і команда? Це найскладніше ситуація) Я раджу виходити з нею так:
По-перше, виявити свої “червоні лінії” щодо партійних брендів. В кожного з нас є принципові питання, які формують наше уявлення про розвиток держави або міста. Наприклад, ставлення до україно-російського конфлікту чи подій Революції Гідності, ринку землі або статусу української мови, участь в знакових подіях місцевого значення, тощо. Наприклад, я розумію, що для мене зовсім неприйнятною голосування за ОПЗЖ через її проросійську політику. Тому я навіть не буду розглядати їхні списки. Туди ж іде і “Наш край” – лайтова версія колишніх регіоналів. Також поза моїми “червоними лініями” партія “За майбутнє”, оскільки в області її очолює Антон Яценко – депутат від Партії Регіонів, який яскраво уособлює ту силу, яка призвела до подій на Майдані та появи “Небесної сотні”. Для мене це – беззастережний маркер корумпованості і зла. Для вас цілком можуть бути зовсім інші параметри, суть в тому, що ви відкидаєте завідома непідходящі варіанти політичних сил.
Пам’ятайте, що за новими правилами кандидати до складу рад можуть бути виключно за партійними списками. Тому багато хто розглядає партії лише як “необхідне зло” або інструмент для отримання мандату і не більше. Та все ж, для кожного з нас є межа компромісів – визначте її і ви.
Тепер оцініть ті партії та кандидатів, які вже були представлені у владі. Це зробити простіше, адже тут ви не мусите вірити обіцянкам, а вже дивитесь на досвід управління громадою. Зважайте, що порівняно з минулим, кожне місто мало набагато більший бюджет – тож природньо, що нинішні міські голови мають набагато кращий вигляд, порівняно з попередниками. Порівнюйте їхню роботу не з тим, що робила попередня влада, а краще між собою. Тут вам на допомогу Гугл (що писали ЗМІ про роботу окремих кандидатів та партій?) та оцінка роботи депутатів від КВУ. Малоімовірно, що ті, хто займався корупцією, ігнорував виборців чи прогулював сесії, стануть кращими в наступній каденції. Відкидайте такі варіанти для себе.
Далі ми приглядаємось до самих кандидатів. І перше питання, яке повинно вас турбувати, це політичне минуле. Для цього є класний онлайн інструмент, створений рухом “Чесно” PolitHUB Вони зібрали велику базу даних (свого часу і мені довелося над нею працювати) і тепер ввівши ПІБ вашого кандидата ви будете знати про його політичну кар’єру.
Також на допомогу вам можуть бути місцеві ЗМІ, які аналізують списки партій. В Черкасах можу порадити 18000.com.ua і навіть не тому, що тут виходить мій блог, а тому, що вони продукують реально годну аналітику виборчого процесу. В якій партії ідуть найбільш “зашкварені” кандидати? Хто напхав повен список підрядників міського бюджету із кримінальними справами? Все можна прочитати тут, введіть в пошук “вибори”. На жаль, по Руськополянський ОТГ такого ніхто не робить :(.
Отже, можна відсіяти партії затятих корупціонерів, вічних політичних “перекотиполе” та екс-прокурорів ;). І ваше поле вибору звузиться до двох-трьох політичних команд. З того, що вам залишилось, мусите обрати. Ризикну передбачити, що навіть у випадку такого суворого відбору вибір у вас ж таки залишиться. І тоді приділіть час вивченню програми партії та біографій не лише кандидатів на голову громади, але і тих, хто значиться у списках по вашому округу. Визначіть кілька пунктів, які для вас є важливими (освіта? молодь? безпека?) і подивіться, як ці пункти розкриті в програмі. Маркери, які вказють, що з кандидатом/партією “щось не так” і голосувати за них не варто:
- вони за все хороше і проти всього поганого;
- вони лише критикують і нічого не пропонують;
- вони не розуміються на проблемах вашої громади;
- вони користуються виключно ярликами і пафосними гаслами;
- вони уникають прямих зустрічей з виборцями або опонетами, дебатів і дискусій.
Не гребуйте нагодою поспілкуватися з кандидатами особисто – приходьте на зустрічі, задавайте питання. І запам`ятайте: НІКОЛИ не просіть в кандидатів матеріальної допомоги! Ні для себе особисто, ні для вашого двора, садочка чи організації. Ці дії попадають під пряму заборону і кваліфікуються як підкуп виборців (а за нього може бути покараний не лише той, хто дає, але і той, хто бере!). Тому не варто підставляти кандидатів своїми наполегливими проханнями поставити вам ігровий майданчик чи вкрутити лампи у під’їзді.
Пам’ятайте: депутат місцевої ради – неоплачувана громадська діяльність, яка вимагає часу і зусиль. Тому якщо ви знайшли людину, яка згодна виконувати ці обов`язки, викликає у вас симпатію, притомно пояснює вам свої мотиви і попередніми діями не довела своїх поганих намірів – варто подякувати їй за цю готовність.
Вдалого всім вибору!
