Цей страшний-страшний ГЕНДЕР!

“Если прийдет гендер в Украину, Бог этого терпеть не будет, понимаете, начнется инцест!” – надривно коментує молода жінка в мікрофон журналісту ТСН. Вона прийшла на пікет захищати традиційні сімейні цінності. Видно, що її неабияк лякає перспектива пришестя цього самого «гендеру».

І депутати ВР таки не ратифікують Стамбульську конвенцію (яка насправді спрямована проти насильства), бо в ній це страшне слово фігурує. А гендер же ж лізе, як не в двері, так у вікно.

От і в Черкаській обласній раді теж переполох: лише героїчними стараннями націоналістів було попереджено прийняття програми гендерної рівності, про що гордо заявила фракція «Свободи». «Прикриваючись «правами жінок» ініціатори програми насправді хочуть пропагувати нетрадиційні антиродинні цінності!» – стверджують вони.

Тож абсолютним топом у страшних снах великої кількості релігійних та націоналістичних українців є безневинне, на перший погляд, слово, яке однак має страшну руйнівну силу та може перетворити Україну на Содом і Гоморру.

Саме тому першим ділом я пропоную розібратися, що насправді означає цей темін і розвіяти деякі популярні міфи.

МІФ І: «Гендер придумали, щоб замінити нормальне слово «стать»

«Гендер» і «стать» – не є тотожними поняттями. Стать – це біологічна, анатомічна, фізіологічна відмінність чоловіків та жінок. Попри те, що у всіх нас більш-менш однакова конструкція тіла, однак ми маємо різний набір хромосом, статевих органів, різний гормональний фон та інші природні особливості. Зумовлено це способом розмноження гомо сапієнс і справді є тою природною даністю, яку ми маємо.

Однак дуже помітним є те, що попри природно однакові вторинні статеві органи, представники однієї статі в різні часи і в різних культурах ведуть зовсім відмінний спосіб життя: десь жінки могли бути королевами і розпоряджатися життями тисяч людей, а десь – не мали права навіть сидіти за одним столом з чоловіками. У одних народів спідниця на стегнах – парадна форма мужнього воїна, в інших – ознака «нетрадиційної орієнтації».

Вочевидь існує різниця не лише в природніх ролях, але і в сукупності культурних, правових, релігійних та соціальних правил суспільства. Саме ці соціальні ознаки (або ролі) і позначили словом «гендер».

Отже, воно не заміняє стать, і не претендує на  природні відмінності. А позначає ту різницю між чоловіками та жінками, яка зумовлена не біологією, а соціумом. Хіба це не логічно звучить? Хіба це звучить страшно?

МІФ ІІ: «Гендерна рівність стирає відмінності між чоловіками і жінками»

Чи можна говорити про статеву рівність? Якщо уважно прочитати параграф вище, то зрозуміло, що ні: це все одно, що говорити про права чоловіків народжувати дітей. Воно то можна, але який сенс?

Зовсім інше, якщо ми говоримо про гендерну рівність, тобто про рівні права і можливості вибору своїх соціальних ролей: ким працювати? Як вдягатися? З ким жити? Скільки статевих партнерів мати? Який вести спосіб життя? Якщо ви погоджуєтесь, що все це має вибирати сама людина, то ви – за гендерну рівність. Тоді варто визнати, що країна має забезпечити можливості кожній людині, незалежно від статі, обирати себе.

Якщо ж ви все-таки переконані, що народжуючись з Y-хромосомою та пенісом між ніг, людина автоматично отримує статус воїна, годувальника родини чи повинна все життя нарощувати м`язи, або що спосіб життя жінок визначено в якійсь мудрій книзі (Біблії, Корані чи Торі)… що ж, тоді ви не прихильник гендерної рівності.

Чи погрожує «гендер» стерти відмінності? Я б сказала, що навпаки, гендерна теорія рівності якраз дає найширші можливості для того, щоб проявити себе. Чоловік може бути брутальним татуйованим мачо або няшним ламбер-сексуалом, батьком багатодітної родини або смиренним монахом в Тибеті. І від того він не стає менш «мужчиною», просто обирає ближчу для нього «гендерну роль».

Так само і жінки, для яких гендерна рівність за останні 100 років відкрила незліченну купу можливостей: від голосування на виборах до найвищих постів у будь-якій сфері. Доглядати за дітьми чи керувати корпорацією? Поринути в наукові відкриття чи стати фотомоделлю? НІХТО не має права вирішувати за нас, стверджує гендерна теорія, бо немає «природніх» і «неприродніх» жіночих ролей. Це страшно? Мені – ні.

МІФ ІІІ: «Гендер – це про ЛГБТ і транссексуалів»

Якщо ви дочитали до цього моменту, то певно вже розумієте, що поняття гендеру стосується всіх людей, без виключення. І представників ЛГБТ рівно в тій мірі, що й інших. Певна істерія в інформаційному полі навколо прав людей іншої сексуальної орієнтації набуває ознак епідемії і, очевидно, заглушила справжнє значення гендерної теорії для кожного з нас. Витріть піну з рота, якщо ви затятий гомофоб, і давайте розберемось, чи винен в цьому гендер.

Найпростіший приклад – чоловік гомосексуальної орієнтації, що це означає з точки зору статі? Мені здається, що нічого, оскільки гомосексуалізм ніяк не впливає на природні ознаки мужчини: він так само має повний набір відповідних статевих ознак, при бажанні може зачати дітей.

Однак це впливає на вибір партнера для сексу: цим чоловікам подобаються чоловіки, а не жінки. І тут вже вступає гендер, тобто відношення соціуму до такого вибору: приміром, якщо в Античній Греції і сучасній Данії такого роду стосунки є звичною справою, то в Європі ще у ХХ столітті можна було потрапити за грати, а в деяких країнах шаріату і зараз страчують на смерть. Тож дійсно, ЛГБТ мають безпосередній стосунок до гендеру, оскільки обирають собі таку гендерну роль, яка неоднозначно сприймається суспільством. Але, знову ж таки, це лише одна з гендерних ролей, яка стосується приблизно 10-ї частини людства.

Ще менша частина людства вирішує змінити стать або, маючи чоловічі статеві органи, обирає бути «жінкою». Тоді чому ж при слові гендер кожен другий «гендерофоб» починає думати про смертні гріхи і транссексуалів, а не про 90% інших людей, які так само мають гендерні ролі і потребують свободи у виборі або захисту від насильницького нав`язування? Значит это кому-нибудь нужно (с)

МІФ IV: «Гендер руйнує традиційну родину»

Звісно, що ролі в родині є одними з найважливіших у суспільстві. Хто робить домашні справи? Хто піклується про дітей? Хто заробляє гроші? Хто витрачає гроші? Хто ухвалює важливі рішення? Все це можна прочитати в домострої, спитати у священника, а можна – вирішити самим, в своїй родині.

Гендерна теорія якраз говорить про те, що все це буває по-різному, а не тільки так, як вам розповідають батьки: і чоловік може сидіти в декреті, а жінка може бути «годувальницею». АЛЕ ви в своїй родині можете розподілити обов’язки так, як зручно ВАМ. Чи це є наступом на «традиційну родину»?

Також гендерна теорія допускає, що ви можете не хотіти одружуватись взагалі або мати дітей. Тобто родина вже не є обов`язковою для виживання. Імовірно, саме це насторожує активних переживальщинків за інститут родини. Так, криза сім`ї спостерігається зараз в більшості цивілізованого світу. Та пов`язана вона з об`єктивними чинниками – економічними насамперед. І це та криза, яка, на мою думку, зможе в результаті призвести не до знищення інституту сім`ї, а до суттєвого якісного його поліпшення. Але про це напишу окремо.

МІФ V: «Гендер можна просто виключити з уживання, щоб не дратувати людей»

Це зазвичай пропонують як компроміс, адже супротив терміну «гендер» з боку церковного та націоналістичного лоббі блокує впровадження важливих юридичних документів на рівні країни вцілому, і Черкаської області зокрема. Вважаю це недоцільним з трьох причин:

По-перше, термін вже присутній у законодавчих документах, як внутрішньоукраїнських, так і міжнародних, підписаних нашою державою. А якщо мова йде про юридичні моменти, то тут дуже важлива узгодженість термінів. Тож відмовитися від слова гендер і заміти його на якесь інше, означало б внести плутанину і неузгодженість в законодавство, що ускладнить або й унеможливить його застосування. Якщо ми визначили для себе проєвропейський курс розвитку – повинні відповідати за ці слова та говорити спільною мовою документів.

По-друге, мені загалом здається, м`яко кажучи, дивним боятися слова тільки тому, що навколо нього поширено багато міфів та кривих трактувань. Або тому, що це протирічить чиїйсь релігійній концепції. Це все одно, що відмовитися від вакцин через активність руху «антищеплень». Якщо хтось бачить в цьому світову змову, чи повинні ми, ігноруючи науковий та медичний досвід, також цьому повірити? Думаю, ні, ми маємо просто поширювати знання і просвіту в маси.

По-третє, що для мене особливо огидно, найсильніше цей інформаційний вітер дме з боку «русськаго міра», де православіє і скрєпи благословляють подібні «антигендерні рухи». Гібридна війна зробила інформацію – найголовнішою зброєю, і страшилка про те, що «гендер прийде – розбещення наведе» прекрасно відмежовує нас від європейського світу. Іти на поводу в цих маніпуляторів? Ну ні, звиняйте!

Отже, підсумуємо: «гендер» не заміняє «стать», не означає її зміну або уніфікацію, не закликає відмовитися від родини і не є легалізацією одностатевих шлюбів. Це просто соціологічний термін, що визначає сукупність соціальних факторів, які визначають життя жінок і чоловіків у суспільстві. І боятися його чи боротися з ним – все одно, що боятися дощу чи іншого об`єктивного явища. Головне – не демонізувати, бо не такий страшний той гендер, як його малюють, а країни, що обрали за орієнтир гендерну рівність, є найбільш розвинутими і комфортними у світі.

Інші матеріали автора:

коментарі

Залиште свій коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.