Інтерв'юСтрічка новин

“Мені казали, Вова чєсний парєнь”: Литвин про імпічмент Зеленському, прокуратуру й рух у самостійну політику

 

Олександр Литвин для області людина не нова. Він народився в Городищенському районі, на початку 2000-х очолював обласну прокуратуру. На президентських виборах 2019-го саме він організував кампанію Зеленського на Черкащині, пізніше йому запропонували крісло голови ОДА. А вже цього року – разом зі своєю новоствореною ГО “Ошукані українці” він виступив з ініціативою імпічменту президента, заборони партії “Слуга народу” і не тільки. “18000” отримали нагоду поспілкуватися із паном Литвином і дізнатися суть таких трансформацій подій. 

На зустріч колишній слідчий прокурор і керівник відомства приходить рівно на 5 хвилин раніше. Без “шпаргалок”. Протягом години нашої розмови дуже розлого роздумує щодо ситуації з прокуратурою, об’ємно відповідає про діяльність “ошуканих”, але обережно щодо свого майбутнього в політиці. Крізь потік думок читаються дві головні – “прокуратура вже не та”, а “країну захоплюють олігархи”.

литвин

“Прокурори не процесуальні керівники, а процесуальні пастухи”, – про недовіру відомству та перспективи змін

– Насамперед область Вас знає як обласного прокурора на початку 2000-х. Як оцінюєте теперішню реформу прокуратури, у чому проблема цього органу? 

– Я з Вами повністю погоджуюся щодо довіри. Коли я працював прокурором області, прокуратура – це була організація, куди міг звернутися простий громадянин, отримати не просто консультацію, а допомогу. У прокуратури була функція загального нагляду, вона могла зреагувати на будь-яке порушення закону будь-яким державним органом, будь-якою установою. Прокуратура мала функцію слідства. Особливо резонансні й важливі справи розслідувала прокуратура. Сьогодні – створили велику кількість правоохоронних органів, які між собою зовсім не координують діяльність. І її не координує ні Офіс Президента, ні Кабмін, ні РНБО, ні, власне, Генпрокуратура. 

У масштабах області я не чув навіть, щоб губернатор чи прокурор області зініціював проведення якоїсь розширеної наради координаційної, щоб ми могли зрозуміти стан злочинності в масштабах нашої області. 

Я точно знаю, що в 2018 році колишньому прокурору Луценку управління статистики Генпрокуратури підготували звіт про стан злочинності в Україні, стан розкриття злочинів. Я знаю достовірно, що тоді Луценко сказав заховати всі ці дані й нікому не показувати. Ніхто сьогодні не аналізує, не узагальнює, що сьогодні робиться зі злочинністю в державі й нашій області. Прокуратура тільки здійснює процесуальне керівництво – складається враження, що прокурори не процесуальні керівники, а процесуальні пастухи, які за Кримінально-процесуальним кодексом мають великий вплив і великі повноваження, але люди цього не відчувають. 

Більше того – нині з усієї Україні зібрали аудиторів, щоб провести аудит Черкаської міської ради. В нашій області Держаудитслужба налічує 50-60 ревізорів, які мають тисячі піднаглядних об’єктів. Коли ревізор добереться до об’єкту своєї перевірки, якщо в нього таке навантаження? Тобто сьогодні десь безконтрольно розподіляються бюджетні кошти, та своєчасного реагування на це органів контролю немає. Держава позбавила прокуратуру цієї функції і водночас не створила іншого органу, який повинен відповідати й забезпечувати законність під час витрачання бюджетних коштів. 

– Чи можна відновити довіру до прокуратури?

– Потрібно, щоб прокурор як процесуальний керівник брав у свої руки розслідування резонансних злочинів, які викликають інтерес суспільства. Із одного боку – прокурор процесуальний керівник і люди не бачать його ролі в процесі. Але є процесуальний керівник, є справа. Критерієм оцінки справи має бути не оголошення підозри, а вирок суду. Тому що це ланцюг: порушення справи, розслідування, оголошення підозри, обвинувальний висновок, вирок суду. Сьогодні для того, щоб справу довести до суду й отримати вирок, має бути проведений ланцюг узгоджених дій між прокуратурою, слідчими, ревізорами, оперативниками. І цю роботу ніхто не контролює. Когось поліція ловить, когось ДБР, а НАБУ ловить всіх і нікого не може зловити.

У часи, коли я працював прокурором області, біля прокуратури не стояла така кількість іномарок, на яких прокурори навіть не соромляться їздити. Вони живуть у таких будинках, у яких раніше не мали права жити. Змінилася і мораль, і чистота прокурора, яка була раніше. Я вважаю, що має бути  моральний образ, якому повинен відповідати прокурор. Якщо ти пішов служити людям, то, будь ласка, живи скромніше, коли люди ледве зводять кінці з кінцями. Чого ти тоді пішов прокурором? Іди в бізнес. 

– В останні роки прокуратура вручала підозри не одному посадовцю Черкаської міської ради. І навіть міському голові. Ваше ставлення до цих справ?

– Давати оцінку діяльності прокуратурі по кількості вручених підозр – хибно. Людину винною може визнати тільки суд. Підозра – намагання показати свою роботу. Якщо по цих підозрах немає обвинувальних вироків і висновків суду, значить щось із тими підозрами не все так, як про це заявляли керівники тих правоохоронних органів, які оголошували ці підозри.  

– За Ваші 4 роки керування прокуратурою, чи пригадаєте скільком посадовцям черкаської мерії вручали підозри?

– Все-таки пройшло багато років…

– Чи були такі взагалі?

– Були претензії до діяльності міського голови (Анатолій Волошин, – ред.). Пам’ятаю, що прокуратура відсторонювала його тоді від посади. Тобто за підозрою мають бути наслідки – відсторонення від посади, обрання міри запобіжного заходу і скерування справи до суду. Який сенс сьогодні оголошувати підозри, якщо немає іншого кроку? Сьогодні ця робота не координується з боку Офісу Президента. 

Давайте відверто: нинішній Генпрокурор – це науковець. Якщо мене пошлють прочитати лекцію студентам, я, безумовно якось її прочитаю. Але зрозуміло, що спеціаліст із цієї сфери зробить це краще. Сьогодні науковця, людину без практики й досвіду призначили Генпрокурором. Не буде тут позитивних наслідків. 

Найгірше – сьогодні ніхто не координує діяльність правоохоронних органів. Пам’ятаю, як на співбесіді в Офісі президента мені хтось із молодих і креативних сказав: “Шо, Президент буде збирать всіх і наряди давати прокуророві?”. Якщо ти хочеш навести в країні порядок, то так. Йдеться тільки про координацію діяльності. Є певні проблеми: і в економіці, і в суспільстві, і з коронавірусом. Хтось же повинен скоординувати роботу правоохоронних органів. Бо сьогодні всі займаються всім і одразу, але хто і чим займається – невідомо.

– Попри високу посаду – Ви не були публічною людиною. Чому виходите на авансцену громадської діяльності?

– Щоб відповісти на це запитання, потрібно зрозуміти, яку державу ми побудували за 29 років. Ми побудували олігархічну державу. Олігархам  належать фабрики, заводи, банки, енергетика й усі інші сфери. І коли Зеленський заявив про свої президентські амбіції, я це сприйняв із великим позитивом. Я повірив, що людина, далека від політики й олігархів, наведе в країні порядок. Справді, я організував вибори Президента України в Черкаській області. Згодом, правда, одне з черкаських інтернет-видань написало, що 73% Президенту в нашій області зробив Голобородько. Але я хочу відповісти, що це зробили живі люди, довірені особи, члени комісій.  Наприклад, у першому й другому турах президентських виборів роботу дільничних виборчих комісій забезпечили  майже 15 тисяч жителів області. 

І я все чекав, коли ж у державі розпочнеться аудит, коли ж почнуть садити корупціонерів, коли ж люди відчують обіцяний ним достаток. Цього всього не відчув. Я зібрав однодумців і запитав, що ми будемо робити. Разом дійшли до висновку, що усім діям партії “Слуга народу” треба дати юридичну оцінку. І ми створили громадську організацію.

Про імпічмент Президенту, заборону партії й те, як черкащан не запитали

– Коли вперше відчули себе “ошуканим”?

– Давайте скажемо чесно: кожен із нас у житті був неодноразово ошуканим, різними людьми і різними процесами. Мабуть, вперше відчув себе ошуканим, коли отримав майнові сертифікати. Їх давали на зорі нашої держави. Ми їх сприйняли за непотрібні папірці й повикидали. Потім – на основі цих сертифікатів люди, яких сьогодні називають олігархами, отримали у власність заводи, комбінати тощо. Тоді я відчув, що цей процес був завчасно спланованим: одні отримали великі дивіденди, інші лишилися ошуканими. 

– А ошуканим Зеленським коли?

– По-чесному, ближче до осені. Коли я побачив, як організовують роботу, проводять кадрову політику, відбувається партійне будівництво “Слуги народу”. Сьогодні, наприклад,  в “Слузі народу” призначили голову регіональної партійної організації Олександра Завітневича, звернулися до людей, що приходьте, давайте своїх кандидатів на посади голів міст, голів ОТГ, депутатів рад. Тобто як-не-як ведеться діяльність так, як передбачає Статут партії. Давайте повернемося на рік назад: тоді в нас на вулиці Пастерівській був зареєстрований осередок партії “СН”. Очолювали його люди, наближені до “95 кварталу”, які, мабуть, наші Черкаси бачили тільки на карті. Водночас, відповідно до Статуту, один член партії може брати участь у роботі лише одного осередку, а той же Трофімов (перший заступник керівника ОП, – ред.) брав участь у роботі одразу чотири, один із яких очолював.

Чого я й хочу добитися в судах – довести фіктивність діяльності партійного офісу на Пастерівській і партії “Слуга народу” в цілому. Із того часу, як ми подали позови партія “Слуга народу”, аби знищити сліди, ліквідувала всі свої осередки  

Рік тому черкаський осередок мав би здійснювати ту діяльність, яку сьогодні здійснює Завітневич. Якби трохи більше року тому ця ж партія звернулася до людей: “люди, кого ви хочете бачити депутатами Верховної Ради/у місті/на округах?”, ми мали б якісно інший парламент і народних депутатів. Верховна Рада сьогодні – це “95 квартал”, їхні друзі й невеличкий відсоток людей, які брали участь у виборчій кампанії Володимира Зеленського. Тобто Зеленський сам себе висунув кандидатом у Президенти – тому що З’їзду з його висування на цю посаду теж не було, такого як передбачає Статут партії. Зібрали хлопців і дівчат невідомо яких. Володимир Зеленський поїв із ними піци й оголосив себе кандидатом у Президенти. Вибачте, але партійне будівництво – це складний, паперовий, організаційний процес.

Я особисто тоді підходив до голови партії Баканова й просив: “Ви ж, коли будете готувати З’їзд по висуненню кандидата в Президенти, Ви ж не забудьте Черкаси, наших делегатів”. А може б, я на З’їзді висунув кандидатом у Президенти Баканова чи Разумкова. Уявимо: якби партія “СН” тоді вела партійне будівництво так, як зараз, у нас би була інша Верховна Рада, інший Кабмін, інші закони, інша ситуація в державі. 

– Ви вимагали зобов’язати Міністерство юстиції звернутись до адміністративного суду із позовом про заборону діяльності політичної партії «Слуга Народу». Які успіхи у цій справі?

– Цей позов був призначений до розгляду в спрощеному порядку, але ми вимагали публічного розгляду. Суддя відмовив. Термін на розгляд цього позову визначений у місяць. Він пролежав майже пів року. Коли звернулися в Окружний адмінсуд про заборону партії Шарія, ми підняли “кіпіш” і сказали: “якщо ви партію Шарія забороняєте – забороняйте, але винесіть рішення по нашому позову”. Тоді суддя відмовила в задоволенні нашого позову й ми подали апеляцію. 

Сьогодні ми заявили 24 позови до всіх адміністративних судів України, два провадження відкрито, 12 проваджень відкрито в апеляційних судах. Крім того, ми оскаржили законність проведення і ухвалених рішень всіх з’їздів партії “Слуга народу”. 

Організація проведення З’їзду – дуже непростий процес: проведення конференцій, обрання делегатів. Але якщо цього не зробити, то постає запитання “а що то все було?” Що було в липні 2019 року, коли з’їхалися у Київ зокрема й керівники зі своїми штабами, нам призначили статус делегатів, ми дружно підняли руки й затвердили цих кандидатів, які стали народними депутатами. Є Статут партії, який чітко визначає, у якому порядку проводиться партійне будівництво. А все, про що ми говорили – юридичні факти, які є предметом розгляду в українських судах. Рано чи пізно ми дійдемо до апеляції, касації, до того судового процесу, на який голові партії “Слуга народу” Олександру Корнієнку потрібно буде принести всі партійні талмуди – і показати нам, зокрема й де ж цей партійний осередок, який значився в офісі на вулиці Пастерівській. Чому вони визначили саме таких кандидатів для представництва у ВР, а не тих, яких хотіла громада. На всі ці запитання їм доведеться відповісти. Ми терплячі. 

Також ми внесли 424 нардепам проект подання про початок процедури імпічменту Президентові України. Вперше в історії України громадська організація “Ошукані українці” підготувала юридичний документ, який до цього ніхто не готував. Депутати розглянули, написали, що взяли до відома. Та сміливих досі не знайшлося, жодного. 

У наших непростих судових баталіях ми почали отримувати перші позитивні зрушення. Кілька тижнів тому Шевченківський суд Києва зобов’язав Державне бюро розслідувань відкрити провадження проти попередніх керівників партії “СН” – Івана Баканова й Сергія Трофімова. Саме вони займалися розбудовою партії. Ми поступово підбираємося до питання імпічменту. Якщо суд вважає, що варто розглядати справу щодо Баканова й Трофімова, то чому не можна досліджувати ці питання щодо Зеленського?

– Розкажіть про команду детальніше, бо на сторінці ГО здебільшого лише Ваше прізвище?

– У нас запроваджена електронна реєстрація членів. Реєструються і з інших регіонів. Нині йдеться про кількасот людей. Люди звертаються, читають, обговорюють нашу судову тяганину: одні підтримують, інші критикують, але процес цей іде. Кістяк ГО – люди, які брали участь у президентських та парламентських виборах на Черкащині минулого року. 

– У чому суть об’єднання, крім боротьби зі “слугами народу”?

– Задумка створення ГО – захист інтересів громадян. Держава втратила індульгенцію на забезпечення перевірок. Наприклад, наших громад. Ми розпочали громадський аудит. І в наших планах – провести такі аудити по всіх обласних і міських радах. Ми спрямували відповідні запити, але скажу чесно: такий об’єм роботи зараз ми точно не встигнемо провести. Але ми зробимо аудит Черкаської міської ради і кількох ОТГ нашої області. І донесемо це до жителів. Мене цікавлять прості життєві запитання. Наприклад, скільки людей перебувають на квартирній черзі Черкас, скільки квартир у нових будинках віддають на цю загальну чергу (а місто ж усе забудоване), скільки земельних ділянок отримали жителі тощо. Усі запитання, цікаві людям, відповідей на які немає у відкритому доступі. 

– У керівництві ГО поруч із вами Наталія Д’яченко. Вона балотувалася до парламенту від “Слуг народу” по 198 округу, але не пройшла. Чому вона почала вважати себе “ошуканою”?

– Я підтримував Наташу на цих виборах. Після виборів ми два місяці провели в судах, наші юристи й адвокати. Ми дійшли до Великої палати Верховного суду. Вперше в історії України народний депутат (Сергій Рудик – ред.) прийшов у ВР, зачитав присягу й не став народним депутатом. Усі наші виграні судові процеси стали підставою для відправки у відставку складу ЦВК. Цю перемогу чомусь приписав собі колишній голова ОП Андрій Богдан. В одному з інтерв’ю він вказав, що забезпечив Президенту оновлення складу ЦВК. Ні, це оці звичайні хлопці й дівчата з Черкас. 

У цих судових позовах ми вимагали перерахунку про 111 дільницях. ЦВК дозволила провести перерахунок тільки по 23 дільницях. Після перерахунку різниця між Рудиком і Д’яченко зменшилася на майже 300 голосів. Я переконаний: якби нова ЦВК підтримала нас у перерахунку частини голосів на всіх 111 дільницях, перемогу на окрузі здобула б Д’яченко Наталія. І як їй не вважати себе ошуканою, якщо ми знали, що вона перемогла, але ЦВК стала на бік нині депутата Рудика?

Не виключаю, що Рудик провів певні перемовини, ми знаємо, до якої політичної сили він нині примкнув (“За майбутнє” – партія, яку пов’язують із Коломойським, – ред.) – і далі руху цим процесам не дали. 

– На сайті вашої ГО вказано, що вона не співпрацює з жодними політичними силами. Водночас ви реєструєте партію з такою ж назвою. Поясніть дисонанс.

– Законодавчо ГО має більше шансів захистити інтереси громадян, аніж політична партія. Політичну партію створюють уже для участі в певному політичному процесі. Але маючи свою політичну партію немає змоги провести той же громадський аудит, захистити інтереси громадян. Ми також вивчали питання медреформи, там теж багато юридичної роботи. Опорні лікарні не відповідають вимогам постанови Кабміну, якою їх затвердили. 

Аби мати змогу захистити інтереси людей, ми спочатку створили громадську організацію, потім партію. Назва одна – аби не втратити наші напрацювання як ГО, донести, що це саме ми робили. 

Ми ще в січні створили громадську організацію, почали працювати. А в процесі громадської діяльності зрозуміли, що якщо в нас не буде власної політичної партії, – доведеться йти до когось в найми. Ми бідні, нас мало, але ми горді, то все-таки вирішили, що хай краще буде маленька, але своя партія. 

– У місті чимало зовнішньої реклами “Ошуканих українців”. Це партії чи громадської організації?

– Це реклама ГО. Фінансування і партії, і громадської організації здійснюю я особисто. Можливо, мені допомагають кілька моїх знайомих і друзів. Мене запитують, хто зі мною із авторитетних людей. Та немає поки. Це прості молоді українці, політологи, юристи, яких я запалив ідеєю. Якщо нас ошукали, то треба  відстояти свою честь і гідність. 

– Від яких ошуканих ви робите заяви: політичних чи ГО?

– Як тільки розпочнеться виборчий процес, ми робитимемо заяви від політичної партії. Сьогодні – від громадської організації. Яку сферу не зачепи – роботи для громадської організації вистачає. 

Наприклад, ми заявили кілька позовів у масштабах Шполянської ОТГ. Там місцеві олігархи пішли шляхом об’єднання до Шполи, всупереч бажанню жителів сіл. І сьогодні вже подані позови, у яких сказано: “Почекайте, нашої думки ніхто не запитав”. А сама процедура відбулася з порушенням закону. 

литвин ошукані

“Якби в мене було більше волосся на голові, воно б ворушилося”: про наради в ОП й крок у самостійну політику

– Під час парламентських та президентських виборів частина колишніх співробітників прокуратури (Буджерак, Бобер, Сидоров) у виборчих комісіях представляли “команду Зеленського”. Зокрема, це люди наближені до Володимира Вегери, також був у складі комісії і Ваш син. Хто ініціатор цього, вам відомо?

– Для мене було непростим рішенням забезпечити вибори президента в Черкаській області. Це складний процес: організаційно, фінансово. Складний, коли ти цим безпосередньо не займався. Я маю певний авторитет серед колишніх працівників прокуратури й інших правоохоронних органів. Справді, я просив цих і своєму сину сказав: “давай, іди в комісію”.

Я звертався до всіх і всіх просив. І казав: “Як мені сказали наближені до кандидата (а я особисто з ним ніколи не бачився і не говорив), що  Вова чесний парєнь”.

– Вас розглядали як кандидата на посаду голови Черкаської ОДА? Це було своєрідною подякою за роботу на виборах? 

– Для того, щоб залучити 15 тисяч людей, їх треба було зацікавити, запалити ідеєю. Я всім говорив: “Ви хочете розбудувати країну й навести порядок в області?”, “хочете провести аудит і дізнатися, хто і скільки заробив на дорогах?”. Зараз я розумію, що своїми поглядами та ідеями я не вписувався в систему роботи Офісу Президента. Після кількох нарад в ОП скажу, що якби в мене було більше волосся на голові, воно б ворушилося від того, що і як говорять ті “фахівці”. 

Коли засідала конкурсна комісія в ОП і заслуховувала претендентів на посаду голови Черкаської ОДА, кожен мав можливість запропонувати 4 файли для презентації своєї області. Я довго думав, що я можу продемонструвати, які інвестиційні проєкти. Взяв 4 файли: фото дороги Черкаси-Умань, спаленого драмтеатру, знищеного аеропорту й Іллінської церкви. Не сподобалося це чиновникам із Офісу Президента. А я хотів з’ясувати, чому в нашій області найгірші дороги, хто спочатку успішно спалив театр, потім почав його відбудовувати, спочатку за 60 млн, потім за 120, за 180.

– Хто спалив?

– Свої. 

– Пропозиція після призначення Шевченка ще надходила?

– Не надходила і не надійде. У мене інші погляди на розвиток області й громади. Я хочу жити в державі, де панує верховенство права, не хочу, щоб областю управляли олігархи. І за це буду боротися. 

– Думаю, Шевченко вчасно зрозумів, куди він потрапив, що його чекає і які можуть бути наслідки. І подав у відставку. Боднар, я вважаю, впорався із покладеними на нього Офісом Президента обов’язками. Знаковим тут є співбесіда кандидата на посаду губернатора Кіровоградської області. На засіданні Кабміну його запитали, якими будуть перші кроки. Він відповів, що треба розібратися з грошовими потоками. Це він придумав не від себе: перед цим кандидати проходять співбесіду в ОП. Значить, такі завдання йому поставили в Офісі  Президента. От наш екс-голова із таким завданням справився. В інтерв’ю він сказав, що скерував на дороги 5,6 млрд. грн. Це величезні кошти, вдумайтеся – 200 млн. доларів. Мене дивує: недавно розпочався ремонт дороги від повороту на Дубіївку до Черкас. Але ж весною там вже зробили поточний ремонт. Тобто певні кошти туди вже закопали. Хтось же повинен це планувати. Думаю, наслідком цього гучного “Великого будівництва” будуть гучні справи. Сьогодні експертиза дає можливість все перевірити: який матеріал туди закладений, чим він відрізняється від “териконів” знятого матеріалу, які обабіч цієї ж дороги. 

Думаю, Боднар успішно впорався із завданням, освоїв 5,6 млрд гривень – і заслуговує на підвищення. 

– Давайте повернемося до минулих виборів. Які у Вас нині відносини із Зозулею?

– Коли за кілька місяців потрібно було організувати виборчий процес, я приїхав до своїх знайомих і друзів, зокрема – і до Зозулі. Попросив надати приміщення, бо це все кошти, а ніхто ж нічого не дав. Він надав допомогу в організації виборчого процесу. Зараз у нас нормальні робочі стосунки. 

– До “Ошуканих” він не долучався?

– Ні.

– Ваш син лишається помічником народного депутата від “Слуги народу” Олега Арсенюка. Також допомагає Арсенюку і Олег Рой, який значиться в керівництві партії “Ошукані українці”.  Чи немає певного конфлікту інтересів у їхній роботі та боротьбі вашої партії проти “Слуг народу”?

– Він помічник на громадських засадах. Став ним минулої осені, ми тоді ще не створили ГО. Мій син і Олег отримували юридичний досвід, готуючи для нардепа проєкти законів. Це непроста юридична робота. Коли Верховна Рада тільки почала працювати, Арсенюк вніс 8 законопроектів і був найактивнішим серед колег. Зараз – вони участі в цьому не беруть, у них вистачає роботи в громадській організації “Ошукані українці”. 

– Чому вони не вийшли зі складу помічників?

– Вони вже написали відповідні заяви та найближчими днями подадуть їх у встановленому порядку до Верховної Ради. 

– Багато політичних сил зараз відмовляються від критики Президента, концентруючись на його оточенні. Як оцінюєте роботу безпосередньо Зеленського?

– Він вселив велику віру в народ і в мене особисто в те, що ми будемо жити в іншій країні й будувати нову країну. Як колишній прокурор і юрист, вважаю, що Президент не просто не виконав тих сподівань, він отримав владу і привів до влади “95 квартал” із порушеннями законів, Конституції і Статуту партії “СН”. Що я й намагаюся довести в судах. Проект подання про імпічмент – тільки перший крок. 

До речі, коли ми подали цей проект, весь політикум говорив про “формулу Штайнмаєра” і вибори на Донбасі. У документі ми розписали юридичне обґрунтування того, що “формула Штайнмаєра” не відповідає українському законодавству. Якщо її впроваджувати в життя – це буде державна зрада. І відтоді я не чув про “формулу Штайнмаєра”. Політики про неї забули. 

Якщо ми зберемо доказову базу, ми знову звернемося до народних депутатів. Закон прописаний таким чином, що всю стадію імпічменту пройти дуже тяжко, але ми боремося поки тільки за те, щоб розпочати цю процедуру. 

– Які ваші політичні амбіції і чи братимете участь у місцевих виборах?

– Ми обов’язково візьмемо участь у місцевих виборах. Можливо, запропонуємо кандидата на Черкаського міського голову, можливо, кандидатів у депутати місцевих рад. Звертаюся до всіх людей: якщо ви хочете брати участь у виборах від партії “Ошукані українці”, ви маєте поділяти наші погляди. Вони прості: ми побудували олігархічну державу, 29 років українців ошукують, тому давайте об’єднаємося в межах громади, міста, звернемося до людей, щоб вони делегували до рад своїх представників – і таким чином ми будемо захищати інтереси цієї громади. 

Позиція, що в раді мають бути професіонали – помилкова. Професіонали мають бути директорами департаментів, комунальних підприємств, шкіл, медичних закладів тощо. Функція депутата ОТГ/міської/районної/обласної ради – представляти й забезпечувати інтереси громади. Це може робити звичайний робітник, водій, прибиральник, хто завгодно. Тож на базі якої громади люди зорганізуються, там ми й підемо на вибори. Але участь обов’язково візьмемо, бо 25 жовтня буде рубікон: перемогу отримають або олігархи й вибудують уже остаточно свою державу, або люди об’єднаються і не дадуть таким представникам потрапити в раду. 

– У яких містах чи ОТГ вже є осередки Вашої партії?

– Їх створюють у робочому порядку. Наприклад, місто Шпола. Сьогодні мені телефонували з Корсуня. Здебільшого – це люди, які працювали на виборах. Для того, щоб брати участь від нашої політсили, ви повинні самоорганізуватися, самофінансуватися і поділяти наші політичні погляди. Я точно піду. 

*іміджева інформація

коментарі

8 Коментарів

  1. Це інтерв’ю людини брехливої, жадібної, обіженої, що не допустили до корита. 16 років їздив на найдорожчих автомобілях, розпивав найвишуканіші алкогольні напої, не був жодного дня на роботі, крім тероризування місцевих шполянських підприємців, а сьогодні його ошукали. Інтерв’ю суцільна безпорадна брехня, і залучення до розводу на гроші майбутніх політичних попутників.

    1. Складається враження, що це коментар людини, яка колись розпивала з Литвином ті ж найвишуканіші напої, а потім була виключена з його оточення і зараз дуже ображена!

  2. Все сказано правильно, але підтримки від людей не буде, бо всі вже розчарувалися у будь яких, навіть найправильніших промовах

  3. Проживав з Литвином в одному підїзді.Не помічав що він жирував, жив як всі.

  4. Зараз потрібно підтримувати будь-яку конструктивну силу направлену проти існуючої ситуації, бо втратимо країну. Досить вже тільки гімном усіх обливати, треба ж робити конструктивні кроки.

  5. Він сподівався… Який ти в сраку прокурор чи юрист, коли повівся на мульку блазня?

  6. Які не навесні люди!!! знаючи Олександра Миколайовича він завжди був порядною людиною. Всі в житті не без гріха але гадості писать не нада!!!!! Він достійна людина. А хто не любить їздити на шикарних машинах пити дорогі напітки???? сама не проти.

  7. Це яким зє білом треба бути щоб голосувати за “чєсного” Вову ЗЄ біла, Цинічного Клоуна з Дурацького кварталу?!… А де мізки у бувшого прокурора?!…

Залиште свій коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.