Узаконення грального бізнесу: як голосували черкаські нардепи?

Верховна Рада ухвалила законопроєкт про державне регулювання грального бізнесу.

Законопроект №2285-д “Про державне регулювання діяльності з організації та проведення азартних ігор” підтримали 248 народних депутатів.

Як голосували нардепи, пов’язані з Черкащиною?

“Слуга народу”

Любов Шпак (мажоритарниця) – за

Олександр Скічко (мажоритарник) – за

Олег Арсенюк (мажоритарник) – за

Андрій Стріхарський (мажоритарник) – відсутність

Сергій Нагорняк (мажоритарник) – відсутній

Ольга Коваль – за

Сергій Швець – за

Артем Культенко – не голосував

Артем Нагаєвський – за

Роксолана Підласа – за.

Європейська Солідарність

Ірина Геращенко – проти.

ОПЗЖ

Василь Німченко – проти.

Депутатська група “За майбутнє”

Антон Яценко (мажоритарник) – не голосував

Сергій Рудик (мажоритарник) – утримався.

Про що закон?

За інформацією BBC Україна, парламент відновив законність бізнесу, який був заборонений від 2009 року. Але вже на нових умовах.

Після першого читання у січні в документ внесли 3,5 тисячі правок.

Серед врахованих правок, зокрема, такі:

  • можливість “видачі безкоштовної інвестиційної ліцензії за умови будівництва нового готелю категорії “п’ять зірок”,
  • створення “спеціальних територіальних гральних зон (не більше п’яти)”,
  • “прийняття ставок в мережі інтернет лише в безготівковій формі за умови попередньої ідентифікації гравця” без можливості кредиту чи розстрочки,
  • заборона прийняття ставок у букмекерській діяльності на віртуальні події, що “унеможливить відкриття гральних закладів, замаскованих під інтернет-клуби”.

Крім того, новий закон передбачає:

  • Вік гравця – не менше 21 року, ідентифікація на вході. Створення реєстру гравців, яким обмежений доступ. Цей пункт викликав зауваження головного юридичного управління Верховної Ради як такий, що не відповідає Конституції і обмежує дієздатність повнолітньої особи.
  • Казино можуть працювати лише у п’ятизіркових готелях. Зали гральних автоматів можна розміщувати у тризіркових, чотиризіркових та п’ятизіркових готелях. Депутати від опозиції, які назвають гральні автомати “механізмом пограбування українців,” застерігають, що тризіркові готелі є у багатьох райцентрах, а тому гральні автомати узаконять по всій Україні.
  • Ліцензія для казино становить суму, еквівалентну 60 тис. мінімальних заробітних плат для Києва (у готелях із понад 150 номерів) та 30 тис. мінімальних зарплат для інших населених пунктів (у готелях із понад 100 номерів). Ліцензія на букмекерський пункт коштуватиме 30 тис. мінімальних зарплат. Вартість ліцензії для зали гральних автоматів – 7500 мінімальних зарплат та 6 “мінімалок” за кожен автомат. Опозиційні депутати, переважно із фракції “Батьківщина”, неодноразово заявляли, що вважають таку плату за ліцензії мізерною, аби перекрити шкоду для суспільства від легалізації азартних ігор.

Заклади, в яких будуть ігрові автомати, не можна розміщувати ближче 500 метрів від шкіл.

Закон також передбачає “використання організаторами ігор онлайн-системи, яка буде фіксувати кожну операцію і передаватиме інформацію до державної системи моніторингу”.

Загалом, як розраховують ініціатори легалізації, плата за ліцензії та податки з бізнесу мають приносити до бюджету до 5 млрд грн щороку.

У бюджеті на 2020 рік закладені доходи від грального бізнесу у 4,4 млрд грн. Вони мали піти у спецфонд, з якого фінансуватимуться освітні та медичні програми.

Вісімнадцять три нулі
Вісімнадцять три нулі
Вісімнадцять три нулі
Вісімнадцять три нулі
Вісімнадцять три нулі
Вісімнадцять три нулі
Вісімнадцять три нулі
Вісімнадцять три нулі

коментарі

Залиште свій коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *