ПублікаціїСтрічка новин

«Коли граю у футбол, баскетбол чи займаюся політикою, я завжди ставлю перед собою ціль – перемогти», – Юрій Тренкін (ІНТЕРВ’Ю, ВІДЕО)

 

29 «за» і 10 грудня Юрій Тренкін став секретарем Черкаської міської ради.

Сценарій, у який ще за кілька тижнів до того було важко повірити. Справа в тім, що Анатолій Бондаренко натужно переобрався на посаду міського голови Черкас, а покинута ним перед виборами «Батьківщина» змогла отримати лише чотири мандати. З урахуванням цих факторів ситуація мала вигляд непростої і при злагодженій роботі опозиції цілком могла вилитися в досить скрутне становище для Бондаренка і ко.

Проте подібні розклади лишилися виключно у фантазіях опонентів чинного міського голови. Натомість команда мера із гросмейстерським вмінням конвертувала непрості стартові позиції у максимально потужний результат для себе.

Всього за кілька тижнів Анатолій Васильович спромігся консолідувати строкатий депутатський корпус. Партії отримали своїх заступників та за квотами розділили комунальні сфери міста, а Бондаренко отримав лояльного секретаря і убезпечив себе від напруженої ситуації в президії. Принаймні на перший час.

На сьогодні 39-річний Юрій Тренкін – друга за впливовістю людина у сесійній залі міської ради. За історичною традицією, повноваження секретаря в Черкасах виходять далеко за межі офіціозного «відповідає за організацію» роботи ради. І, здається, цей функціонал ідеально лягає в канву політичних амбіцій Тренкіна: він молодий (як для політика), уже досвідчений, а сам факт секретарського чину вказує на те, що вміє працювати в команді.

Ми зустрілися з ним на інтерв’ю 4 лютого. Юрій Васильович облаштував своє робоче місце в іншому кабінеті, від того, де раніше перебував Ярослав Нищик. Там лишився Сергій Тищенко. Тренкін каже, що йому не подобаються шпалери, на фліпчарті розписує бюджет розвитку 2021-го року, а під рукою тримає план набережної. Тренкін багато жартує і охоче дискутує. Здається, інтерв’ю – це жанр, який йому найбільше підходить. Як і політика.

Ми говорили про нову міську раду, про те, завдяки чому Тренкін став секретарем, чому, на його думку, можуть посваритися депутати, про передвиборчу кампанію «Батьківщини», про дитяче харчування та, звісно, «взаємини» із правоохоронними органами.

***

 – Починаємо з ліричного запитання. Для чого успішному підприємцю та самодостатній людині йти в депутати?

 – Я вважаю, що займаючись бізнесом більше 15 років, я досягнув цілей, які ставив: є досягнення, реалізовані успішні проекти. Вважаю, що я маю достатній об’єм практичних і теоретичних навичок, щоб бути корисним для рідного міста і робити життя людей кращим. У цій каденції за пропозицією міського голови я став на новий щабель, зараз працюю секретарем міської ради. Перші напрацювання ви вже зовсім скоро побачите.

 – Тобто в першій каденції ви не розчарувалися у політиці?

 – У політиці ні, лише в деяких людях і суб’єктах господарювання. Політика – це люди, які тебе оточують. Тому треба оточувати себе добрими людьми і добрими справами та виконувати зобов’язання, які на себе береш. Тоді політика не буде розчаровувати.

 – Ви кажете, що 15 років займалися підприємницькою діяльністю. Коли ви почали?

 – Знаєте, коли я був у 7 класі, батько взяв щоденник і подивився розклад занять. У середу в мене було два уроки праці. Він сказав, що навчить мене працювати. Каже: «Все, середи в тебе немає». От з тих пір середи в шкільному розкладі в мене не було. Кожної середи ми їздили на заготівлю м’яса. Ми працювали. Із 7 класу я долучався до роботи.

 – Ви пішли по стопах батька, значить.

 – Так.

 – У школі не було проблем, що ви пропускали середу?

 – Я закінчив школу із золотою медаллю.

«Як фаховий юрист завіряю, що питання секретаря було прийняте відповідно до норм чинного законодавства та регламенту»

 – Коли я вперше почув, що вас розглядають кандидатом на посаду секретаря, то не повірив, що вдасться назбирати голосів. Проте вже через кілька днів депутати обрали вас. Розкажіть, у чому секрет? Як пройшли зустрічі із фракціями?

 – Секрет перш за все в позиції міського голови, який консолідував більшість. Навіщо це мені? Новий виклик, новий щабель. Я 5 років працював головою бюджетної комісії. Хотілося нових викликів.

На посаді секретаря я змінив думку про тих, хто працює в міськраді. Раніше в мене була інша позиція, я був рупором скорочення, мовляв, багато зайвих людей, які не завантажені. Зараз я вивчив роботу людей і бачу, що вони дуже загружені, але «безтолковою» роботою, бо робота установи забюрократизована.

 – Плануєте оптимізацію?

 – Обов’язково. Я почав вивільняти людей від деяких речей. Від необхідності друкувати тисячі паперів для депутатів. Наприклад, у кожній фракції є людина, яка відповідає за землю. Вона вивчає документи, доповідає фракції. Для чого роздруковувати 42 набори земельних питань із деталізацією? Це абсурд.

 – Хочеться повернутися до питання. Коли ви приходили на ефір «18000», і там були різні кандидати на посаду секретаря, представники фракцій, то ви говорили, що будете зустрічатися зі всіма фракціями. На цих зустрічах ви щось обіцяли їм взамін на голоси за вас?

 – Я обіцяв єдине: за два місяці я чітко розберуся з роботою, пропишу план дій та заходів, затверджу його і буду працювати виключно по узгодженому плану дій.

 – Тобто це буде звіт перед фракціями?

 – Так, будуть озвучені чіткі напрямки роботи. Це структура міськради, це приєднання до Черкас навколишніх ОТГ, це робота із фінансовими установами в плані залучення коштів, грантів, це оптимізація відділу ради, комунікація між всіма установами, це робота з депутатським корпусом.

Ви гляньте, як зараз працює рада!

 – Це лише початок, рано робити висновки.

 – Гляньте, останні дві сесії: 70% питань голосуються одностайно.

 – Якщо згадувати минулу каденцію, то все також починалося спокійно, коли була взаємодія Радуцького і Бондаренка.

 – Має бути комунікація з людьми, з головами фракцій, треба щоденно працювати, особливо під час погоджувальних рад. Якщо погоджувальна рада пройшла добре, і всі питання закриті, то сесія проходить консолідовано і гладко. Остання сесія була годину двадцять, то перед нею погоджувальна рада була 4 години. Всі питання були вирішені на погоджувальній раді.

 – Що секретар Тренкін візьме собі в арсенал від секретарів Радуцького та Нищика?

 – Ярослав – дуже освічена і начитана людина. У нього гарна українська мова, над якою мені ще треба попрацювати. Олександр Романович – це наполеглива і безкомпромісна людина. Хотілося би взяти наполегливість, але лишитися компромісною людиною.

 – Чи не вважаєте, що ваше обрання було здійснене з порушенням регламенту? Проект рішення не пробув на сайті 10 днів і не був розглянутий комісіями.

 – Я закінчив академію МВС із червоним дипломом. Як фаховий юрист завіряю, що питання було прийняте відповідно до норм чинного законодавства та регламенту.

По-перше, це процедурне питання. По-друге, це бюджетне питання. Як би ви це не висміювали, є отакий документ – бюджет Черкаської територіальної громади (показує). У ньому є рядок: зарплата секретарям міської ради. То це бюджетне питання чи ні.

 – Якщо вас цікавить моя думка, то ні. Але ви юрист з червоним дипломом, а я філолог.

 – Давайте так. Обрання чи необрання секретаря впливає на цю книжку?

 – Думаю, ні.

 – Впливає. Бо якби не обрали, то тут би не було зарплати, і тут би не було видатків по цій статті.

Далі. Є стаття 39 регламенту міськради. Згідно з пунктом 1 цієї статті регламенту міській раді дозволяється одноразове відходження від регламенту, якщо проголосували більше 2/3 депутатів. Скільки за мене проголосували? 29.

Далі. Це вже до тих людей, що позиваються до суду (йдеться про звернення до суду від партії «Голос» – ред.). Вибірковість тут.


 – Розумію, про що ви. Треба оскаржувати і заступників, а не тільки секретаря, як це робиться.

 – Чому вибірково секретаря? Є ж заступники, керівники комісій. Якби я вважав голосування недоцільним і був керівником фракції, то я б не дозволив члену фракції очолити комісію (йдеться про Катерину Холупняк від «Голосу», яка очолила освітню комісію – ред.). Це чесно?

 – Так, я згоден.

 – Я б склав мандат керівника комісії і сказав би, що це нечесно. Друге, на минулій сесії із порушенням всіх регламентів були проголосовані процедурні питання. Я говорив про це пані Надії Івашковій (депутатка від “Голосу” – ред.). Підготували проект рішення, який не відлежав 10 днів. І нічого, всі ж голосували. Не треба вибірковості.

Те, що це рішення (про секретаря – ред.) відповідає вимогам чинного законодавства, буде доведено у суді. Я попросив, щоб мене долучили як третю особу. Я доведу свою правоту.

 – Окей, в мене до вас останнє питання як до юриста з червоним дипломом. Скажіть, будь ласка, канівська сесія була проведена з порушенням регламенту? Так чи ні?

 – Вона була проведена з порушенням регламенту, але без порушення вимог чинного законодавства.

«Для черкащанина я б зробив 5 гривень і 10 гривень для жителів іншого міста»

 – Як член виконавчого комітету ви голосували за підняття вартості проїзду в маршрутках. Від сьогодні вартість уже 7 гривень (розмова проходила вранці 4 лютого, – ред.).

 – Не від сьогодні, 10 днів має рішення пролежати.

 – Ні, від сьогодні.

 – Ні, 10 днів. Зараз підемо на маршрутці кататися.

 – У рішенні написано, що з моменту публікації.

 – Можливо, я помиляюся.

 (телефонує Ірині Удод, запитує про рішення, вона підтверджує, що з моменту публікації)

Я визнаю свою неправоту перед журналістами «18000».

Дивіться, стосовно підняття цін. Спочатку треба було зробити «Картку черкащанина», втілити її в життя, а потім вирішувати питання з підняттям. За моїми підрахунками, близько 30-40% послугами шкіл, лікарень, маршруток користуються не черкащани.

Гарно жити у Свидівку, Геронимівці і сплачувати податки в місцеві громади. Жити з прекрасними краєвидами на зелені насадження…

 – Ну, ви ж у Свидівку живете, то знаєте, як це (Тренкін має будинок у Свидівку, – ред.).

 – Я живу в Черкасах, у Свидівку рідко буваю.

Так-от, податки вони сплачують в ОТГ, а користуються благами тут. Діти в них навчаються у Черкасах, лікарні у Черкасах, транспорт – у Черкасах. Я би зробив для черкащанина 5…

 – Чому не зробили?

 – Бо це важка процедура. Для черкащанина я б зробив 5 гривень і 10 гривень для жителів іншого міста. І тут воно все буде компенсувати.

 – Звучить як дискримінація.

 – Це не дискримінація. Ми тут платимо податки і повинні мати за це блага. Друге, я вивчив розрахунки. Там на 9 гривень треба збільшувати, якщо рахувати, що зросла заробітна плата, зросли енергоносії.

 – Якість послуг, які надають маршрутки…

 – Це інше. Збільшили вартість, тепер треба контролювати якість.

 – Яку якість? Не зовсім зрозумів. Якщо перевізники приходять і вимагають збільшення вартості проїзду, то вони надають якісь гарантії щодо покращення якості? Бо на сьогодні якості немає, тобто немає що контролювати.

 – У кожному конкурсі багато прописано. Тут питання до контролю.

 – Так вони без договорів їздять.

 – Зараз уже ні, ми на виконкомі затверджуємо результати конкурсів.

 – Яку зарплату отримаєте як секретар? Вам достатньо цих коштів?

 – 5700 був аванс, і 25000 –  зарплата.

 – Це не мало, як для вас?

 – Я всю заробітну плату віддаю на благодійність і на допомогу. Я не живу за зарплату.

 – За рахунок чого ви живете?

 – У мене є накопичення від тих часів, коли я займався підприємницькою діяльністю. Мені вистачає, я невибаглива людина.

«Опозиція необхідна, бо вона тримає в тонусі більшість»

– Про міську раду нової каденції. Чи є в нинішньої більшості опозиція?

– Як казав Радуцький, у нас немає більшості, бо немає меншості. Опозиція завжди буде. Вважаю, що вона необхідна. Бо вона тримає в тонусі більшість. Я буду радий, якщо вона буде.

У деяких речах мені подобається позиція Віктора Євпака, подобається позиція «Слуг народу». Звучать правильні речі щодо аудиторських перевірок наших комунальних підприємств. Згадаю виступ Араїка Мкртчяна, конструктивні речі говорить Юрій Котолуп.

 – На сьогодні я опозиції не бачу. Вона може з’явитися і хто туди може увійти?

 – Ми можемо глянути на програми партій, які йшли в міську раду. Вони на 90% однакові. Про що дискутувати? Всі хотіли зменшення тарифів, всі хотіли покращення послуг, всі хотіли боротьби з «Новою якістю», всі хочуть гарні садочки і школи. Тут треба закочувати рукави і працювати.

Але опозиція обов’язково з’явиться. Бюджет розвитку – 337 мільйонів гривень. Віддамо 20,9 на будівництво дитячого садочка, 130 мільйонів – кредиторська заборгованість за вже виконані роботи. Лишається 170 мільйонів. Це досить малі кошти. Отут буде частина непорозумінь і можливі чвари в депутатському корпусі, бо у всіх є різне бачення.

 – Ну, так, на всіх не вистачить.

 – А ще треба врахувати 2-3 локдауни.

«Я не хочу бути міським головою»

– Чому не балотувалися на посаду міського голови Черкас?

Коли я граю у футбол, баскетбол чи займаюся політикою, я завжди ставлю перед собою ціль – перемогти. Бути просто учасником процесу – я не хочу. Якби я бачив, що за місяць я можу сформувати команду і вийти у другий тур – тоді б я брав участь, а так – ні.

За місяць до виборів ми втратили свого лідера. Він ухвалив інше рішення, і ми його поважаємо. З командою ми вирішили, що за місяць ми не сформуємо команду, що зможе перемогти. А бути статистом представник «Батьківщини» не буде ніколи.

 – Як сприйняли інформацію про те, що Бондаренко йде з партії? Це автоматично означало пониження шансів «Батьківщини» на виборах до міськради.

 – Попри зміну політичних окрасів, ми лишаємося друзями. Мені ця ситуація була неприємна. Це був удар по партії, не тільки в рамках Черкас.

 – Так, Юлія Володимирівна теж висловлювалася

 – Юлія Володимирівна ще більше, ніж я, знайома з Анатолієм Васильовичем.

Але ми переформатували роботу партії, позбулися баластів, плануємо реорганізацію. І ви бачите, що зараз за рейтингами «Батьківщина» посідає третє місце по країні. Близько 13% українців планують віддати голоси за неї. Черкащина – одна з опорних областей для «Батьківщини».

 – Плануєте в майбутньому брати участь в парламентських виборах чи більше у пріоритеті місцева політика?

 – Планую. Мені більше подобається законодавча робота, ніж виконавчі органи влади.

 – Якби був вибір: балотуватися на міського голову чи йти в парламент, що би ви обрали?

 – Я не хочу бути міським головою.

 – Скільки “Батьківщина” витратила на передвиборчу кампанію?

– Це все буде в декларації. Я не можу сказати чітку цифру. Всі кошти йшли із передвиборчого фонду.

 – Чи правда, що МХП фінансував кампанію до обласної ради?

 – Жодного представника структури компанії МХП, окрім благодійного фонду… Це вважається структурою?

 – Так.

 – Був один представник – Тетяна Волочай. Це людина мене дуже багато чому навчила. Я радий, що ми познайомилися і пройшли цю брудну кампанію. Їй було важко. Це дуже світла людина.

(насправді був ще представник – ред.)

 – У чому саме кампанія була брудна?

 – У всьому. Політика у передвиборчий період – це брудна справа. Це наклепи, втручання в особисте життя.

 – Наведіть приклад.

 – Кампанія пройшла. Ми переступили і йдемо далі.

«Якщо буде хоч один метр порушення вимог чинного законодавства щодо стометрової зони, зонінг-плану, то «Батьківщина» голосувати не буде»

 – У передвиборчій програмі партії за вашим підписом відсутня позиція щодо забудови набережної. Ваша думка щодо цього?

 – Подивіться на стіл (Показує. Там план вулиць Героїв Дніпра та Козацької). Найамбітніший мій проект – це випуск муніципальних облігацій, залучення коштів для розбудови громадського простору та реконструкції набережної. Ви бачите тут житлову забудову?

 – Ну, так це ж позиція Тренкіна, на яку треба підтримку депутатського корпусу.

 – Це позиція очільника обласного осередку партії «Батьківщина». Набережна не повинна забудовуватися, стометрова зона не повинна забудовуватися. Це громадський простір для відпочинку, для спортивних заходів.

 – При цьому є ситуація з ділянкою по вулиці Героїв Дніпра. Вона в оренді футбольного клубу МАКС. Зараз знову вносять питання зміни цільового призначення із будівництва футбольного поля та багатоповерхівку. Ваша позиція щодо цього?

 – 9 лютого буде сесія міської ради, де розглядатимуть земельні питання. Якщо це питання буде включене до порядку денного сесії, то я заслухаю головного архітектора, начальника архітектури, виїду туди з рулеткою. Якщо буде хоч один метр порушення вимог чинного законодавства щодо стометрової зони, зонінг-плану, то «Батьківщина» голосувати не буде. Якщо порушення законодавства не буде, то «Батьківщина» голосуватиме, бо ми підтримуємо те, що відповідає закону.

 – Все-таки я хочу розуміти, у чому проблема реалізувати там футбольне поле, як планувалося від початку?

 – Бо згідно з генпланом там земля багатоповерхової забудови.

Я вам хочу сказати таке: на Митниці за мою каденції збудовано 7 універсальних полів. І є багато питань зараз. Я хотів у великих масивах будувати такі майданчики, де б люди могли займатися.

 – Хороша справа.

 – Так, але ви поїдьте, подивіться: вибиті сітки, вкрадені двері… Я не подумав, у кого воно буде на балансі і хто його обслуговуватиме. Зараз в мене змінилася думка. Тільки при школах, садочках, ДЮСШ треба будувати ці майданчики, бо ОСББ не хоче брати їх на баланс і обслуговувати.

 – У передвиборчій програмі є пункт: “Стимулювання підприємців шляхом надання пріоритету продукції місцевих виробників”. Як це реалізовується технічно? Які місцеві виробники, на вашу думку, заслуговують пріоритетів?

 – Я категорично проти національних мереж. Їхні юридичні особи в інших містах. Я би розглянув це питання на місцевому рівні і погодив би його з центральними органами влади. Фізична адреса повинна відповідати юридичній. Тобто податки мають сплачуватися тут.

Як це має бути реалізовано? Була гарна програма Юрія Ткаченка. У кожному магазині 20% полиць для місцевого виробника.

 – Це не порушення чесної конкуренції?

 – Я не вважаю це порушенням.

У нас зараз в країні підприємець не може зростати. У нього немає жодної пріоритетності і допомоги від держави. Ми не виростимо тут новий національний бренд. Монстри окупували все. Мають можливість на розвиток лише інноваційні речі. Але ж Елони Маски не кожен день народжуються.

 – Поправте мене, якщо я неправий. На одному з виконкомів була презентація з платниками податків у Черкасах. І там АТБ (національна мережа – ред.) був в лідерах, на відміну від «Делікату» (місцева мережа маркетів, яка належить представникам «Батьківщини» – ред).

 – Треба розшифрувати, про що йдеться. Найбільший податок – це ПДФО. Можливо, вони сплачують за землю. Вони збудували 5 чи 6 магазинів за рік, можливо, це пайова участь.

«Справа проти мене – політичне замовлення»

 – У березні 2019 року ви отримали підозру в ухиленні від сплати податків на 6 мільйонів гривень. На якому етапі зараз розгляд справи?

 – Це було виключно політичне замовлення. Порушені справи проти очільника прокуратури області Сергія Овчаренка, проти процесуального прокурора Бондаренка.

Справа проти мене безпідставна. Я цитую обвинувальний акт прокурора Бондаренка: «хтось у коридорі департаменту ЖКК міськради сказав, що Тренкін має вплив на визначення переможця тендерів». Це стало підставою для притягнення мене до кримінальної відповідальності. Проти людей, які займалися тим замовленням, зараз ведеться розслідування. Ця справа буде визнана безпідставною і або буде закрита, або повернута в прокуратуру на допрацювання.

 – Оскільки в цій справі були закиди щодо несплати податків, чи можете сказати, скільки «Хлібний дім – Україна» сплатив податків протягом 2020-го року? (фірма належить сестрі Тренкіна, а директором є її чоловік, також Тренкін певний час значився там директором, – ред.)

 – Не знаю, жодного відношення до цієї фірми не маю. Дайте запит на податкову, вона надасть.

 – Зараз ви кажете, що відношення не маєте, але коли почалася кримінальна справа і вона вийшла в публічну площину, то ви казали, що відношення маєте.

 – Я казав, цим підприємством володіє моя сестра. Я її завжди буду боронити. Через це підприємство намагалися вплинути на мої політичні вподобання і на мої політичні рішення.

 – Хто намагався?

 – Тодішня влада.

(У кабінет заходить лідер черкаської ЄС Сергій Кудактін. Вони з Тренкіним обіймаються. Кудактін запитує, чи Тренкін підтримує виділення 20 мільйонів на садочок, який є «піар-проектом зеленої влади». Тренкін каже, що він «за»).

 – Повертаючись до «Хлібного дому». Ви спілкуєтесь із сестрою про бізнес?

 – Я з сестрою за смачною вечерею спілкуюся про здоров’я матері, про те, де необхідно відпочивати, згадуємо батька. Нам є про що поговорити, про бізнес – ні.

 – Які у вас стосунки з Євгеном Щербиною, що колись був директором підприємства “Промбуд індустрія” та колись був вашим помічником (Щербина та його фірма фігурують в кримінальних справах, сама ж компанія була прописана у приймальні Тренкіна – ред.)

 – Дружні стосунки, він член партії «Батьківщини», він депутат райради і він мій кум.

 – Кого плануєте брати в помічники у цій каденції?

 – Я працюю над українською мовою. Беру уроки у Тетяни Бондаренко – у відомої викладачки. Також моїм помічником є Аліна, яка працює в офісі й відповідає за зв’язки з громадськістю, Анжела Котова залишилася моєю помічницею. Троє.

 – Всі жінки.

 – Ну, в мене лідер жінка (йдеться про Юлію Тимошенко – ред.). Люблю я жінок. Чоловіки хай займаються зароблянням коштів, а не йдуть в помічники депутатів. Це ж безоплатна робота.

 “Ми напрацювали правила гри, але в крісла сіли все ті ж чиновники, які були до цього”

 – Щодо ситуації з дитячим харчуванням. Наш ЗМІ часто висвітлює цю тему, наш Артур Чемирис займається цією темою…

 – Дуже гарний фахівець. У всьому його підтримую, крім одного.

 – Чого саме?

 – Я особисто йому скажу.

 – Так-от, будучи депутатом минулої каденції ви включилися у питання з компанією «Каштан Плюс» (фірма-посередник, що постачає продукти харчування в дитячі садочки міста – ред.). Чи зараз ви цікавитеся питанням? Чи відома вам проблема з тим, що у садочках немає м’яса, годують дітей сосисками?

 – Сосисок уже теж немає. Закінчилися півтора тижні тому.

 – Зараз маса обурень від батьків щодо цього. Поясню питання. Сосиски постачав «Хлібний дім Україна».

 – Ні. Там близько п’яти виробників.

 – Серед них є «Хлібний дім Україна»?

 – Не знаю. Знаю, що є 5 виробників. Щоб дізнатися детально, можемо звернутися до Ігоря Волошина (директор департаменту освіти – ред.), він надасть відповідь.

 – Так-от, чи включені ви в питання щодо харчування зараз?

 – Чому я включився в це питання? Я взяв тендерну документацію 5 років тому. Тоді тендер проводився однією сумою. Роги, копита, зоопарк, овочі… Людина, яка мала досвід у цій справі, дивиться: так, сік мандариновий не будуть діти, ставимо 1 копійка, курка – буде, ставимо іншу суму. За рахунок простого сумування цих речей люди могли виграти тендер. Було 150 позицій, і ця людина знала, що із них головні 23, все інше – баласт.

Ми розділили тендер на 23 тендери і дали можливість…

 – Але це не завадило закупляти картоплю по 16 гривень за кілограм.

 – Почекайте. Давайте далі. Ми говорили про місцевого виробника. Ми мали намір прибрати прокладки: хлібокомбінат – постачає хліб, молокозавод – молоко…

 – А «Хлібний дім» постачав би сосиски.

 – Можливо, якби виграв тендер, то постачав би сосиски. Але якісні сосиски, а не спред замість масла, як ми виявили (виявив АМКУ – ред.).

Чому я тоді очолив комісію? Бо ми розробили типове меню. Я за свої кошти їздив в НУХТ (Національний університет харчових технологій – ред.), наймав директора кафедри харчової технології. Вони розробили меню, якого не було раніше.

 – Вибачте, я переб’ю. Ви зараз говорити про перемоги. Але при цьому на сьогодні ситуація така: попри всі напрацювання вашої комісії, завищення цін лишилося.

 – Ми напрацювали правила гри, але в крісла сіли все ті ж чиновники, які були до цього, як були у всіх цих речах, пов’язаних з виробниками. Я поясню, як виходить така ціна.

Виграється тендер по картоплі за 5 гривень. Через місяць підприємець іде в торгового-промислову палату і каже: зробіть, скільки сьогодні ціна.

От яйце в кілька разів міняє ціну від мінімальної до максимальної. Найдорожче яйце перед Паскою. От підприємці йдуть у Торгово-промислову палату і беруть довідку на реальну вартість. На основі довідки департамент має підняти ціну. Плюс згідно договору і чинному законодавству раз на квартал можна піднімати на 10%.

Далі. Тендерні вимоги прописує департамент. От як по асфальту можуть прописати: рожевий асфальтоукладник в блакитну крапельку і все.

 – Та ні, це будуть дискримінаційні умови, і після цього учасник оскаржить їх.

 – От, знаєте, чому зараз в садочках із 23 позицій немає 12? Бо йде оскарження! Є 2-3 суб’єкти господарювання. Які вважають, що вони мають бути переможцями тендерів, і зараз там близько 10 справ у АМКУ.

 – Як вирішити ситуацію з тим, що діти без м’яса і без сосисок?

 – На посаду керівника призначений дійсно фаховий спеціаліст (Ігор Волошин – ред.). У нього є конкретні напрацювання, бачення. Він активно працює над цим. Найближчим тижнем питання з постачанням продуктів в садочки буде кардинально змінене.

 – Чи будуть ще якісь кадрові зміни в структурі департаменту освіти?

 – Я не маю на це вплив. Я можу зачитати вам обов’язки секретаря міської ради. Він здійснює керівництво відділом з питань роботи ради. Все.

 – Але на початку нашого спілкування ви сказали, що одне з питань, яким ви будете займатися – це приєднання населених пунктів до Черкас. Це входить в обов’язки секретаря?

 – Це може делегувати міський голова. Він делегував це мені, так само як і займатися залученням коштів для розвитку міста.

Говорив Сергій Макаренко

коментарі

1 Коментар

  1. О пи****бол дает интервью
    Никогда у нас ничего лучше не стане с такими “очильниками”

Залиште свій коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.