Розслідування колег із Bihus.Info про вплив “консультанта” Офісу Президента Юрія Голика на процеси “Великого будівництва” актуалізував цю давно призабуту і заховану за війною тему.
Тим більш переписки Голика, які опублікували розслідувачі, безпосередньо стосуються одного з найбільш резонансних об’єктів президентської програми на Черкащині: реконструкції будинку культури в Каневі. Будівлю, вся історія навколо якої супроводжувалася скандалами. Починаючи від самого тендера і закінчуючи використанням її як адмінресурсу з візитом сюди Володимира Зеленського у 2020 році.
Але не одним “ШевченкоHub” в пасиві “багата” велика будівельна історія Черкащини часів до початку великої війни. Тож пригадуємо і “Канівський проєкт”, й інші “зашквари” того часу: Черкаси, Золотоноша, колишнє Ватутіне і Умань на зв’язку.
Будинок культури (Канів)
Розпочнемо, звісно, з Канева, де історія, здається, є найбільш показовою. Про реконструкцію тамтешнього будинку культури заговорили навесні 2021 року. Перший тендер відбувся у березні того року. Договір на 61,53 млн грн уклали із СК “Стройінвест”, що вже тоді мало значний скандальний шлейф. Договір зі сторони замовника підписав керівник департаменту будівництва Черкаської обласної державної адміністрації Василь Дмитренко. Далі дедлайни переносилися тричі: спочатку у травні, потім у липні, потім на День Незалежності 2021-го.
У підсумку названий Зеленським ШевченкоHub нібито “відкривали” восени під довибори на 197 окрузі. 20 жовтня на захід приїздив особисто президент. Разом з ним та головою Черкаської ОДА Олександром Скічком на заході був присутній і кандидат в депутати від “Слуги народу” та мер Золотоноші Віталій Войцехівський. Словом, адмінресурс, як він є.
В Офісі Президента тоді інформували, що роботи завершені, хоча по факту це було не так.
Як доказ, уже після виборів й інформації про нібито завершення робіт на об’єкті департамент будівництва Черкаської ОДА провів ще один тендер. Цього разу ще на 96,5 мільйона гри. Договір уклали із все тим же СК “Стройінвест”. Його підписував уже інший посадовець – в.о. директора департаменту Олександр Мацко. В ОДА пояснили це необхідністю завершення робіт з пожежної безпеки та інклюзивності. Терміни завершення знов продовжили.
До початку великої війни останній платіж на рахунки компанії був здійснений у грудні 2021-го року. А новий – зайшов уже після російських ракет – у жовтні 2022-го року. За словами чиновників ОВА, ці кошти підуть на роботи, які організація виконала за власний рахунок.
Загалом на сьогодні сума оплат за договорами становить 131 мільйон гривень. Остання транзакція датована жовтнем 2022 року.
Від самого початку і проведення тендера у ЗМІ неодноразово писали про СК “Стройінвест” як недобросовісну компанію. Уже на той момент фірма фігурувала в кримінальних справах щодо заволодіння бюджетними коштами та ухилення від сплати податків. Компанія вчасно не завершувала об’єкти, а її власника пов’язували з Геннадієм Корбаном. “18000” детально писав про це ТУТ.
Цього літа фірма опинилися в епіцентрі всеукраїнського скандалу після матеріалу Bihus.info. У телефоні ідеолога “Великого будівництва” Юрія Голика знайшли листування з колишнім власником будівельної компанії СК “Стройінвест”, яка отримала від держави понад 4 мільярди гривень на різні роботи, зокрема – і в межах “Великого будівництва”. У цьому листуванні, як свідчать журналісти, йдеться якраз про Канівський будинок культури.
Відтворюючи хронологію подій, журналісти дійшли висновку, що у випадках, коли відправник говорив власнику компанії-підрядника Денису Островському про потенційні майбутні субвенції, “Стройінвест” в майбутньому дійсно отримував або додаткові кошти на роботи, або перемоги на тендерах.
Попри обіцянки політиків, особисту присутність Зеленського і понад сотню мільйонів оплат, на сьогодні цей об’єкт досі не зданий в експлуатацію.
– Він закритий. Там багато недоробок: по пожежних умовах, також там потік дах. Світло відключене, бо підрядник розірвав договір з РЕМом. Я так розуміють, там ніяк не вирішать з підрядником, – каже в коментарі “18000” міський голова Канева Ігор Ренькас. – Якби його здали в експлуатацію, ми б підготували КП під нього, прийняли б його і передали б далі на Міністерство культури. Так було від початку домовлено. Але не так склалося, як гадалося.
За словами міського голови, на сьогодні в холі будинку культури відбуваються жалобні заходи і прощання з героями. Для цього вмикають генератор.
“Президентський садок” (Черкаси)
Історія з будівництвом дитячого садочка на Митниці по вулиці Героїв Дніпра, 87 бере свій початок ще у 2017 році, коли було замовлено кошторис будівлі. Більш предметні розмови стартували у 2019-му, коли і озвучили вартість створення об’єкта в 40 мільйонів гривень.
Однак ключовий етап обговорення цього проєкту стартував у 2020-му. Тоді під час робочої поїздки до Черкащини Володимир Зеленський розпорядився включити об’єкт до “Великого будівництва”. У повідомленні Офісу Президента прояснили це нібито зверненням черкаських підприємців до президента з проханням вирішити проблему відсутності дитячого садка в мікрорайоні, де проживає до 30 тисяч людей.
Зеленський пообіцяв збудувати садок за рік і дав відповідне доручення тодішньому голові Черкаської області Сергію Сергійчуку. Власне, з тих пір злі язики і почали величати цей проєкт “президентським садком”. Тоді було повідомлено, що його орієнтовна вартість – уже 80 мільйонів гривень.
Орієнтовна площа ділянки, на якій передбачена поява ДНЗ, складає близько одного гектара. Будівлю планують на три поверхи, яка вміщатиме 300 осіб. Садочок обладнають двома ліфтами. Планом передбачені басейн, музична зала та зал для спортивних занять. До того ж навколо облаштують 19 дитячих майданчиків, стадіон із біговими доріжками.
Однак, попри плани, у 2020 році будівництво так і не стартувало. Олександр Скічко, який на той момент був народним депутатом, пояснив це “бюрократичними моментами”.
Зрештою питання будівництва садка з часом перейшло уже до Скічка, який очолив облдержадміністрацію у січні 2021 року і теж пообіцяв збудувати садок за рік. Але також не дотримався слова.
Аукціон кілька разів переносився і в підсумку тендер був скасований. На той момент його вартість уже сягнула 94 мільйонів гривень (20 з яких були виділені містом).
Тоді “18000” детально розбирав усіх потенційних будівельників. Щоб заново не переповідати це, почитати можна ТУТ.
Новий тендер вдалося провести лише у вересні 2021 року. Договір на 112 мільйонів гривень департамент будівництва уклав із все тим же скандально відомим “СК Стройінвест”, який нині фігурує у “переписках Голика”. Угоду підписав Андрій Лапін. Черговий дедлайн будівництва – серпень 2022-го.
У підсумку, за інформацією з порталу “Прозорро”, до кінця 2021 року підрядник отримав 11,99 мільйона гривень на “загальнобудівельні роботи”. Уже в 2022 терміни завершення робіт спочатку подовжили, згодом договір розірвали через відсутність фінансування.
На сьогодні роботи тут фактично заморожені. У Черкаській міській раді повідомили “18000”, що зверталися до забудовника щодо належного утримання будівельного майданчика, який нині у своєму стані може становити небезпеку для дітей.
Критий басейн у гімназії ім. С. Д. Скляренка (Золотоноша)
Цей проєкт у Золотоніській гімназії свого часу перетворився на справжню епопею. Для розуміння, лише за час його реалізації в області змінилися шість губернаторів.
Історія бере початок ще у 2016 році. Відділ освіти Золотоніської міської ради уклав угоду (тоді ще за “паперовим тендером”) з товариством “БК Семат” на 7,52 млн грн, а роботи мали завершити до кінця того року. Однак підрядник цього не зробив вчасно.
Кримінальна справа за фактом невиконання обсягів робіт була відкрита у кінці 2017 році, що, до речі, не завадило замовнику укласти угоду-коригування ще на 3 мільйони. У 2018 році роботи були зупинені. На той час було сплачено близько 8,5 млн грн.
До теми добудови басейну повернулися аж у 2021 році. У квітні того року уже інший замовник – департамент будівництва ОДА – провів тендер і уклав угоду на 11,7 млн грн із товариством “Архстрой Фасад”. Підрядник мав завершити реконструкцію із створенням дворівневого басейну, глибиною від 60 см до 1,4 метрів. Ширина басейну – 8,5 метрів, довжина – 25 метрів.
Тоді повідомлялося, що більшість фінансування об’єкта – складуть кошти ДФРР, ще частину має дофінансувати Золотоноша. Дедлайн робіт – грудень того ж таки року.
Новий рівень будівельних “пристрастей” розгорнувся восени 2021 року. На той час були призначені довибори у Верховну Раду, до яких кандидатом від партії влади був обраний міський голова Золотоноші Віталій Войцехівський. У межах туру на підтримку Войцехівського незадовго до дня голосування у Золотоношу на оглядини басейну приїхав президент Володимир Зеленський. Тоді ж в ОП характеризували об’єкт як завершене будівництво. Словом, історія, як із Каневом вище.
Уже через два дні після візиту Зеленського замовник уклав ще одну угоду на реконструкцію, і вартість басейну зросла ще на 5,6 мільйона гривень. Тодішній директор департаменту-замовника Андрій Лапін пояснив, що додатковими роботами передбачено покращення інклюзивності будівлі.
Загальна вартість сплачених на сьогодні коштів сягає понад 24 мільйони гривень.
Зазначимо, що нині басейн працює і приймає відвідувачів. На відповідній сторінці у фейсбуці читачів регулярно інформують про температуру води в ньому. Зокрема, вчора температура була 27,6 градусів.
Стадіон “Шахтар” (Ватутіне)
У 2021 році департамент будівництва Черкаської ОДА провів два тендери на реконструкцію цього стадіону на загальну суму в понад 14 мільйонів гривень, однак обсяги були зменшені і фактично за роботи було сплачено 5,2 мільйона гривень. Угоди підписали Андрій Лапін та Олександр Мацко, яких ми вже згадували вище.
Уже після повномасштабного вторгнення, у вересні минулого року, департамент-замовник провів треті торги ще на 13,5 мільйона гривень. Підрядник мав завершити облаштування на об’єкті: бігові доріжки, доріжки для стрибків, два баскетбольні щити, тенісний корт тощо. Зі сторони замовника договір підписав директор – Ростислав Євмина.
У грудні минулого року за цю історію взялася прокуратура. Тоді ж у Черкаській ОВА повідомили про перерозподіл залишків субвенцій із державного бюджету на фінансування територіальної оборони області та облаштування місць тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб. Йшлося про 4 мільйони гривень.
Зрештою, 18 липня Господарський суд задовольнив позов прокуратури та розірвав договір.
Зазначимо, що переможцем усіх закупівель стало товариство “Ремтехналадка” із Полтави. Для цієї фірми це були єдині закупівлі на Черкащині, у яких вона брала участь.
На момент укладання першої угоди фірма уже фігурувала в кримінальних справах щодо можливої розтрати та привласнення майна.
Зокрема, у 2019 році львівська поліція розслідувала можливе привласнення державних коштів через змову посадових осіб “Ремтехналадка” та “Укртрансгаз”. Підприємство поставило замовнику деревину, що не відповідала вимогам торгів. Останні засідання по цій справі відбулися на початку 2023 року, тоді суд продовжив строки розслідування.
Інша справа стосується можливих розтрат коштів під час будівництва модульної адміністративної будівлі на території аеропорту на замовлення Дніпровського РСП “Украерорух” у 2019 році. Сума можливих збитків у судовому реєстрі – відсутня.
На сьогодні “Ремтехналадка” отримує підряди від місцевих замовників. Серед останніх великих угод – будівництво оборонних споруд навколо Полтави та укриття.
У 2021 році компанією “Ремтехналадка” керував Володимир Медяник — колишній депутат Полтавської міської ради. Нині керівником підприємства є Оксана Глазова, а власницею — 34-річна Євгенія Корнберг.
Уманські об’єкти
У 2021 році в контексті “Великого будівництва” в Умані найбільше звучали два об’єкти. Особливо дивним було те, що в офіційній комунікації і Черкаської ОВА і Уманської міськради звучала теза, що об’єкти будуються “у співпраці з народним депутатом Антоном Яценком”. Який саме формат повинна була мати ця співпраця – невідомо.
Будівництво багатофункціонального спортивного комплексу по вулиці Кизила Андрія, 12 у місті Умань – 190 мільйонів гривень.
У грудні 2021 року замовник уклав договір із товариством “МБП-Тепломережа”. Представники місцевої влади називали цей об’єкт “спортивним магнітом”.
Фірма, що була обрана підрядником – виявилася дотичною до Яценка. Власник підприємства-підрядника – бізнесмен та політик із Христинівки Микола Плужник. Він обирався до місцевої ради за списками партії “За майбутнє”, яку на час виборів на Черкащині очолював Яценко. Сам же підрядник у 2019 році був оштрафований Антимонопольним комітетом за змову на торгах з іншими компаніями, які пов’язували з Яценком. Однак в подальшому “МБП-Тепломережа” відбилася від штрафів АМКУ в суді і знову отримала право брати участь у торгах.
Роботи на об’єкті мали завершити протягом року. Опісля кінцевий термін неодноразово переносився. У січні 2024 року вартість була зменшена до 173 мільйонів гривень. На сьогодні, згідно з інформацією з додаткової угоди, оплачено підряднику 9,4 мільйона гривень. Виконання перенесно на 2024 рік.
Реконструкція будинку культури в Умані – 50 мільйонів гривень.
У травні 2021-го замовник уклав договір із приватним підприємством “Сучасні будівельні технології 12”. Роботи мали завершити до кінця наступного 2022-го року. Вартість робіт на 2021-й рік – 19,8 мільйона гривень (10 млн з них – кошти ДФРР). У 2022 та 2023 роботи не фінансувалися.
“Сучасні будівельні технології – 12” – підприємство, зареєстроване у Вінниці і на сьогодні має угод на півмільярда гривень. На Черкащині фірма брала участь якраз у закупівлях, що проводилися в межах проєкту “Велике будівництво”.
Нині в судовому реєстрі наявна інформація про те, що Деснянський суд столиці слухає справу, де комерційного директора підприємства підозрюють у зловживанні службовим становищем. Більш детальна інформація в судових ухвалах відсутня.
Цей текст варто було б підсумувати якимись сумами, що були спрямовані на об’єкти “Великого будівництва” на Черкащині. Однак зробити це поки нереально.
Якщо вірити VoxUkraine, касові витрати на Черкащині на проєкт “Велике будівництво” станом на жовтень 2020 року склали всього 34 мільйони гривень. Це один із найслабших показників по країні в той час.
Ситуація у 2021-му після приходу на посаду голови Черкаської ОВА Олександра Скічка серйозно змінилася. Політичне лобі регіону в центральному офісі серйозно зросло. Як-не-як, в той час багато хто бачив у Скічкові мінімум майбутнього міністра.
Згідно з відповіддю на запит “18000” від департаменту будівництва Черкаської ОДА, у 2021-му ВБ передбачало реалізацію 15 проєктів. Загальна вартість тендерних процедур по них перевалила за 400 мільйонів.
Однак на цю цифру важко орієнтуватися та і не варто це робити. Того часу під бренд “Великого будівництва”, який величали “президентською програмою”, підписували по суті будь-який об’єкт. Для розуміння, якщо у запиті в ОВА повідомляють про 15 об’єктів, то у річному звіті від тієї ж ОДА – таких об’єктів 50. Наприклад, у відповіді на запит не враховані ремонти доріг (у звіті це майже 400 кілометрів) та сільські амбулаторії (у звіті їх 28).
Окрім того, суми неможливо об’єктивно порахувати, бо більшість договорів не були виконані повністю у 2022-2023 роках, а деякі (якщо в тебе, звісно, телефонний зв’язок з Голиком) навпаки отримали додаткові угоди.
Тож рахувати і ми не будемо. Залишимо це для ідеологів проєкту, і, хочеться вірити, для правоохоронних органів.
Ми створили цей матеріал як учасник Мережі “Вікно Відновлення”. Все про відновлення постраждалих регіонів України дізнавайтеся на єдиній платформі recovery.win.
Подобаються наші статті? Долучайтеся до Клубу донаторів “18000”! Оформлюйте щомісячну підписку за посиланням і розвивайте регіональну незалежну журналістику разом із нами