Черкаська міська рада нового скликання офіційно розпочала свою роботу у грудні 2020-го року. Від початку роботи новообраних депутатів не пройшло й півроку, а вони вже встигли запам’ятатися кількома сумнівними рішеннями.
Якщо до фінансових і організаційних питань діяльності міськради наразі особливих претензій немає (принаймні поки депутати обходяться без фінансування дорожніх пилосмоків чи виїзних сесій у Каневі, як це було за попередніх скликань), то із земельними питаннями все менш позитивно.
Протягом першого кварталу цього року новообраний депутатський корпус уже встиг запам’ятатися низкою більш ніж суперечливих рішень.
18000 вибрав чотири найрезонансніші земельні історії за перші чотири місяці депутатської роботи цього року.
«ТУАЛЕТНА СХЕМА» ПО-ЧЕРКАСЬКИ
Передача під забудову більше двох гектарів землі у центрі міста. 8 лютого, перша земельна сесія для нової каденції.
Це чотири земельні ділянки, що мають спільну адресу – Байди Вишневецького, 70. Їхня загальна площа – 2,34 га, цільове призначення землі – будівництво та обслуговування багатоквартирного будинку.
Це територія колишньої черкаської військової частини у центрі міста, за 900 метрів від головної вулиці Черкас – бульвару Шевченка. Нині там знаходяться зруйновані склад, колишній навчальний комплекс та клуб.
Історія цього земельного питання бере початок рік тому. Тоді у березні та червні 2020-го компанія ТОВ «Єврокомфорт Актив» зареєструвала право власності на нерухомість, яка знаходиться на цій ділянці. Фірма купила зруйновані будівлі у збанкрутілого банку “БМ-Банк”, у якого вони були в іпотеці, за 400 тисяч гривень.
Після цього у червні того ж року компанія звернулася до міської ради із проханням про виділення у оренду землі, яка була на балансі комунального підприємства «Черкасиінвестбуд». Тоді ж були зареєстровані відповідні проекти рішення, які, правда, міська рада минулої каденції так і не розглядала. Нині «не під запис» уже екс-депутати, згадуючи те питання, лаконічно характеризують його як «непросте».
Товариство «Єврокомфорт Актив» зареєстроване у Черкасах на початку 2020-го року, всього за три місяці до того, як воно почало набувати у власність зруйноване майно на Байди Вишневецького 70.
На момент голосування за довгострокову оренду 9 січня директором підприємства значився дехто Олексій Шпак – маловідомий та непримітний підприємець із Черкас. На сьогодні ж директором (із 15 лютого) уже є Роман Ковальський.
Ковальський – досить відомий у Черкасах бізнесмен. Він був одним із співвласників готельно-ресторанного комплексу «Апельсин». Також «Апельсин» та «Єврокомфорт Актив» пов’язує між собою Володимир Зозуля. Нині він є співвласником «Апельсину», а свого часу також був співзасновником «Єврокомфорт Актив», проте згодом вийшов із бенефіціарів. Його батько тривалий час був співвласником “Апельсину” разом із Ковальським.
За передачу земельних ділянок у оренду «Єврокомфорт Актив» проголосували майже всі депутатські фракції, окрім “Голосу” та кількох депутатів із лав “Слуг народу” та “За майбутнього”.
– Я виїхав на місце і побачив: там дійсно є майно. Воно зруйноване. Колишній радянські склади, які не підлягають відновленню. Звісно, кожна людина може претендувати на землю під майном. Але, наприклад, там є ділянка, що виходить на Байди Вишневецького. І там є цей склад. Але ця ділянка, яка виділяється, в 10-15 разів більше, ніж сам склад. Тут просто величезний шматок землі, який йде не на обслуговування складів, а для забудови, – коментує очільник фракції «Голосу» Віктор Євпак.
За заявою Євпака у обласній прокуратурі відкрили кримінальне провадження за фактом можливого зловживання владою або службовим становищем. Нині його розслідують слідчі Нацполіції.
Експерт з питань містобудування Георгій Могильний розповідає, що ця історія є прикладом досить поширеної схеми у забудовників. При цьому він наголошує, що особливий перспектив у судовому порядку розслідування оборудки немає, адже пряме порушення закону відсутнє, а корупційна складова закладена безпосередньо у сам закон.
– Вся суть в тому, що у законі не прописані обмеження щодо площі ділянки, які можуть на пріоритетному праві отримати власники нерухомості. Це один з випадків, коли не треба проводити конкурс: на території ділянки є приватна власність, – коментує він.
Відомий журналіст-розслідувач Олексій Шалайський називає це «туалетною схемою». За його словами, інколи забудовникам, щоб отримати привабливу земельну ділянку достатньо мати у власності туалет на її території.
«ЗА МАЙБУТНЄ» НАБЕРЕЖНОЇ
Надання КП «Черкасиінвестбуд» у постійне користування земельної ділянки на вулиці Героїв Дніпра 4. Сесія 16 березня.
Це без перебільшення “елітна” земля на набережній Дніпра, на розі вулиць Героїв Дніпра та Козацької. Її площа – 0,6 гектара. Ділянку передали у постійне користування для будівництва багатоквартирного житлового будинку з об’єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури.
Питання голосувалося двічі. Спочатку для ухвалення рішення не вистачило одного голосу. Однак голова земельної комісії Олена Агапова (звертаємо увагу на партійність – «За майбутнє») повернула питання на повторний розгляд і врешті його підтримали 26 із 43 депутатів.
У повному складі питання з другого разу підтримали «Черкащани», «Батьківщина», ОПЗЖ, частина «Слуг народу», «За майбутнє», двоє депутатів з ЄС. Не підтримали – у повному складі «Голос» та більшість із ЄС.
При цьому історія має всі ознаки оксюморону. Справа в тім, що на початку засідання 34 депутати підтримали запит свого колеги Івана Сухарькова («Черкащани») щодо «прозорих земельних аукціонів». А вже через кілька годин ці ж самі депутати проголосували за передачу «елітної» землі на березі Дніпра у користування комунальному підприємству. А це фактично дозволяє уникнути аукціону на цю земельну ділянку, оскільки КП можуть передавати земельні ділянки у користування іншим особам без проведення земельних торгів, як “Черкасиінвестбуд” не так давно робив із іншою ділянкою на Митниці.
Ще більше додає гумору коментар секретаря міськради Юрія Тренкіна, який пояснив такий різнобій у голосуванні тим, що, мовляв, сумнівається у здатності департаменту архітектури провести прозорий аукціон.
Депутатка від “Голосу” Надія Івашкова, яка є юристкою, пояснює суть схеми з комунальним підприємством:
– Комунальне підприємство не має права передавати права на земельну ділянку. Проте є давня схема. Укладається інвестиційна угода, згідно з якою замовником є КП. Воно формально залишається землекористувачем і сплачує земельний податок, але забудовником є будь-яка юридична особа. Фактично це спосіб передачі земельної ділянки, але за договором – інвестиційна угода за якою комунальники замовляють будівництво. Така угода затверджується виконкомом, сесія не треба, конкурс також. Керівник знаходить інвестора і приносить цю угоду на виконком. Після завершення будівництва замовник отримує певну кількість квартир або якусь суму коштів. Але що конкретно і в якому обсязі – невідомо. КП – щось отримує, так, а от бюджет – то ні, – каже Івашкова.
Тепер щодо мотивації цього голосування і її зв’язку з партійністю. Директором КП «Черкасиінвестбуд» є Іван Будяк (балотувався від «За майбутнє»). Ділянка Героїв Дніпра 4 знаходиться поруч із житловими комплексами «Сімейний Люкс» та «Сіті парк», які пов’язують із депутатом обласної ради Михайлом Мушієком. Його син – Андрій – обраний до міської ради від «За майбутнє».
Варто зазначити, що боротьба за цю ділянку на самому березі Дніпра тягнеться ще з 2015 року. У 2016-му міськрада дала дозвіл на розроблення містобудівної документації тут підприємству «Шора». Проте після низки скандалів депутати кілька разів намагалася припинити право користування цією ділянкою для забудовника. Протягом 2017-2018-го років міський голова двічі ветував такі рішення депутатів. І лише у 2019-му міськрада таки спромоглася забрати землю у компанії “Шора”.
Видачу містобудівної документації на цю ділянку також розслідувала поліція. Тоді головний архітектор міста Віталій Чернуха та очільник департаменту архітектури Артур Савін отримали підозри за статею “зловживання службовим становищем”. Проте торік вони обоє були виправдані у суді.
Учасник бойових дій на Сході країни Дмитро Кухарчук, що нині є лідером “Національного корпусу” у Черкасах, пригадує, що кілька років тому на ділянці Героїв Дніпра 4, планувалося надати житло для ветеранів війни.
– У 2018 році з’явилася ідея побудувати соціальне житло для АТОвців. Ми знайшли земельну ділянку на Героїв Дніпра, 4, яка була у власності міськради. Щоб реалізувати проект ми уклали тристоронню угоду: «Черкасиінвестбуд», забудовник та наша громадська організація «Товариство сприяння збройним силам та військово-морському флоту цивільний корпус «Азов». За цією угодою, 5% квартир мали отримати учасники бойових дій. Але у такому варіанті проект не був підтриманий депутатами. На сьогодні я був здивований, коли це питання таки проголосували, але вже без згадки про учасників бойових дій. Тепер це чисто комерційний проект, – розповідає він.
На сьогодні земельна ділянка вже обнесена парканом.
“ТИХИЙ ЦЕНТР” У БЕЗПЕЦІ
Передача Службі безпеки України 0,7 землі у центрі міста під будівництво багатоквартирного будинку. 8 лютого.
Того ж таки 8 лютого міськрада ухвалила ще одне резонансне рішення. 25 народних обранців проголосували за передачу земельної ділянки в центрі міста під будівництво багатоповерхового житлового будинку Служби безпеки України. На відміну від попередніх питань, які викликали жваві дискусії уже в сесійні залі, цей проект рішення отримав розголос через кілька днів після публікацій у ЗМІ.
Йдеться про земельну ділянку за адресою вул. Верхня Горова 130. Це район, який в місті називають «тихий центр».
Відповідне звернення СБУ направляла до міськради, починаючи із 2017 року. У 2019 з’явився проект рішення, про минула рада так і не розглянула його. 8 лютого міська рада нової каденції проголосувала за виділення землі.
Таке рішення підтримали присутні депутати від партій “Батьківщина”, ВО “Черкащина”, “Голос” та ОПЗЖ (у повному складі), крім того, віддали свої голоси частково члени фракції “Слуга народу”, а також один представник “Європейської солідарності”. Всього “за” проголосували 25 депутатів. Утримались від голосування у повному складі члени фракції “За майбутнє”, а також більшість ЄС.
– Мені був незрозумілий цей проект. На сесії ніхто не виступав і не пояснював його, – коментує голова фракції ЄС у міськраді Сергій Кудактін. – Думаю, такі ділянки варто передавати через аукціон, у нас занадто обширний ПСЕР.
Варто зазначити, що на території виділеної ділянки уже понад 15 років існує котлован під незавершене будівництво. Хто його лишив по собі, у мерії не знають.
За словами Георгія Могильного, далі Служба безпеки має провести конкурс на цю ділянку для визначення забудовника. Наразі, згідно з кадастровою картою, речові права на ділянку має Управління Служби безпеки України в Черкаській області.
Варто зазначити, що Служба безпеки була зацікавлена у отриманні ще однієї земельної ділянки в іншому елітному районі Черкас – на Митниці. На сайті міськради з’явився проект рішення про надання СБУ дозволу на розроблення документації із землеустрою на земельну ділянку 0,5 га по вул. Героїв Дніпра. Конкретна адреса не була вказана. За генпланом – це ділянка малоповерхової забудови, тобто тут дозволено зводити будинки висотністю до трьох поверхів.
Це питання так і не було розглянуте депутатським корпусом. Невдовзі на сайті з’явився новий проект: про відмову УСБУ в надані цієї ділянки. Він був підтриманий депутатським корпусом. Причина: на цій земельній ділянці заплановане «розміщення багатоповерхового паркінгу та проведення благоустрою території».
ДЛЯ СВОЇХ СОСНІВКА, ДЛЯ ІНШИХ – ЗАКОН
Передача у власність посадовцю міської ради земельної ділянки в Соснівці. 18 березня.
32 депутати проголосували за виділення землі у Соснівці заступнику директора департаменту архітектури та містобудування Андрію Крилову як учаснику АТО.
Трохи познайомимо вас із нашим героєм. Крилов прийшов працювати у міську раду у 2018-му після із поліцейського управління захисту економіки. Спочатку він став радником міського голови, потім через кадровий резерв був переведений на керівну посаду в управління інформаційної політики.
У лютому 2019 року на сторінці Крилова у «Фейсбуці» з’явився пост про привітання зі святом «Беркуту». Тоді чиновник сказав, що це “хтось зробив замість нього”. Після цього в СБУ повідомили, що перевірять Крилова. Результати «перевірки» публічно не озвучувалися.
Влітку 2020-го на сайті міськради з’явився проект про передачу землі Крилову, однак він так і не був розглянутий депутатами.
Після переобрання Анатолія Бондаренка міським головою Черкас Крилов пішов на підвищення і став заступником директора департаменту архітектури. Згодом і з’явився новий проект про виділення йому землі.
Йдеться про земельну ділянку в «елітному» районі Соснівка. Ділянка знаходиться в межах заповідної території «Черкаські берегові схили». Крилов подав заяву на землю як учасник АТО.
18 березня депутати майже одноголосно підтримали передачу землі. Єдина фракція, яка не голосувала «за» – «Голос».
Після сесії міський голова Анатолій Бондаренко розкритикував депутатів.
«Всупереч чинному законодавству депутати виділили земельні ділянки у природно-заповідному фонді. Хочу застерегти “гарячі голови” від рішень, які суперечать законодавству. Всі такі рішення будуть заветовані. Хочу ще раз наголосити – спочатку приймаємо генеральний план, а потім земельні ділянки, щоб це відповідали нормам законодавства», – сказав Бондаренко під час свого стріму у «Фейсбуці».
Після цього мер дійсно заветував 46 земельних питань, які були ухвалені на сесії. Серед них – 5, що стосувалися учасників АТО.
При цьому серед заветованих – питання щодо землі Андрію Крилову – відсутнє.
Варто зазначити, що за минулої каденції земельні ділянки у Соснівці як учасники АТО отримали сортаник мера Геннадій Шевченко та батько заступника міського голови – Андрій Ботнар.
На фоні цього запам’ятався скандал 2018 року, коли міська влада виділила 42 ветеранам АТО землю на сміттєзвалищі. Тоді в мерії пообіцяли прибрати на цій території, але через рік, у 2019 визнали, що ця земля непридатна для будівництва.
Черкаський журналіст Олександр Носенко був командиром зводу у складі Зведеного загону міліції Черкащині. Із травня по серпень 2014-го він пройшов низку “гарячих точок” на Сході України: штурм Маріуполя, Сватове, Новоайдар, Георгіївку під Луганським аеропортом.
– Спочатку я взагалі не планував звертатися по землю. Але після того. як побачив, що люди, які один раз були в зоні бойових дій, звертаються, то вирішив спробувати і сам. було це ще у 2015 році. Я зібрав усі документи, довідки і написав заяву. Одна мені відповіли, що вільної землі немає. Мовляв, дається вона лише людям, що повернулися із інвалідністю та сім’ям загиблих. Я, звісно, подумав: окей, їм справді потрібніше.
Але пройшло ще трохи часу і я побачив, що отримують землю досить “дивні” люди. Найуспішніше земельне питання просувалося у тих, хто мав керівні посади у міліції, або ж працювали у підрозділах, що мають контакт із владою, наприклад ДЗЄ (департамент захисту економіки – ред.). Звісно, я не заперечую, що ці люди брали участь у бойових діях… – розповідає він.