«Гра у вибори». Як у Зеленського на Черкащині заводили свого кандидата у парламент

«Гра забувається – результат залишається», – ця банальна істина відома ймовірно кожному шанувальнику спорту. Зазвичай цією фразою намагаються виправдати нездатність перемогти в установлених нормах чи правилах самої гри.

Наприклад, у футболі так описують матчі, в яких одній з команді допоміг суддя, або ж матчі, в яких команда здобуває перемогу, але при цьому не продемонструвавши належний рівень гри.

Вибори – ще та гра. І за рівнем пристрастей, і за кількістю брудних прийомів ця гра дасть фору будь-якому футбольному матчу.

В останні два місяці політичне інформаційне поле нашої області було перенасичене інформацією про різного роду зловживання в ході виборчого процесу. То центр округу змінять, то президента на недороблений басейн завезуть, то підвищення пенсійного віку в газеті пообіцяють, то дезінформацію від нардепа прямісінько в ефір запустять.  

І от, власне, вишня на торті – день голосування 31 жовтня. Протягом дня спостерігачі та політики неодноразово заявляли про використання невідомих списків із прізвищами людей, що могло свідчити про імовірний підкуп виборців (чи то пак «контрольоване голосування»). Проте біда всієї цієї історію в тому, що всі ці заяви не просунулися ні на сантиметр далі соцмереж та інтернет-ресурсів, де були опубліковані. Поліція не відкрила жодної кримінальної справи за жодною із заяв.

Весь цей треш і балаган із хованням списків у сараях та навантаження на них п’ятих точок забудеться дуже швидко. Адмінресурс і «чорний піар» теж. Ба, скажімо поетичніше: все це розтане в тумані регулярних політичних скандалів і вкриється ковдрою із свіжих комунальних платіжок. Люд швидко забуде всі ці речі.

Натомість результат – переконлива перемога кандидата від «Слуги народу» – лишиться.

І саме це головне в контексті відсутності будь-яких політичних наслідків для партії влади.

«18000» по гарячих слідах розповідає про виборчу кампанію 197 округу, яка фінішувала в останню неділю жовтня і без перебільшення лишила свій слід у політичній історії регіону.

Наголошуємо, що на сьогодні результати виборів офіційно ще не встановлені. Проте у вільному доступі є результати паралельного підрахунку голосів від кількох політичних партій, від ОПОРИ та зрештою від ЦВК.

Дякую, пане президенте!

За результатами жовтневого опитування компанії «Рейтинг» (воно є в розпорядженні нашого видання, –  ред.) станом на осінь рівень підтримки президента в Черкаській області сягнув колосальних 49%. Порівняно з лютим цього року він виріс щонайменше на 20%.

Складові успіху цілком матеріальні: насамперед – це масштабне будівництво доріг в області, а також загальноукраїнські маркери, як-от так звана деолігархація чи заборона телеканалів з проросійським наративом, яка відбулася влітку.

При співставленні цих цифр із результатом провладного кандидата ситуація стає максимально ясною.

Більш того, у плані результату кандидату Войцехівському варто дякувати Банковій не лише за ці речі, а й наприклад, за контроль за всіма гілками влади. Звісно, це натяк на МВС.

Якщо у 2019 році ми спостерігали (хоч і дивний), проте баланс сил між поліцією і СБУ, то рік 2021 приніс нам абсолютну концентрацію всеможливої влади у одних руках. І якщо із Службою безпеки питань немає (вона традиційно у президентській вертикалі), то інертність поліції цілком може викликати певні питання.

Як наслідок, результат Войцехівського – це сумарні зусилля владної вертикалі, яку максимально задіяли у виборчий процес.

Насамперед головна складова його перемоги– прив’язка до Зеленського.

Вище ми вже писали про черкаську любов до Володимира Олександровича. А там, де він, і найбільш успішній медійний проєкт нової влади – «Велике будівництво». На сьогодні він охопив найбільші транспортні сполучення області. Окрім того, під бренд були підігнані і низка об’єктів регіонального масштабу. Наприклад, Шевченківський центр у Каневі та критий басейн у Золотоноші. І хоч будівельники не встигли завершити їх до дня голосування, в агітаційних газетах Войцехівського вони вже подавалися як відкриті.

20 жовтня Зеленський освятив обидва об’єкти своєю присутністю. У коментарях журналістам він, звісно, спростував будь-яку причетність свого приїзду до наближення виборів. І все б воно нічого, якби не постійна присутність кандидата від його партії поруч із президентом.

Бордова кампанія кандидата також була зорієнтована на побудову асоціативного ряду з президентом та його рейтингом.

Ця складова важлива, проте не єдина.

Вся королівська рать

Друга складова – адмінресурс від Черкаської ОДА. Розіб’ємо її на кілька підпунктів.

  1. Зміна центру округу

20 серпня ЦВК перенесла центр округу із Канева в Золотоношу. Зміну ініціювала обласна державна адміністрація. В ОДА обґрунтували свій запит «відсутністю у місті Каневі належного приміщення», також приміщення було назване «аварійним». Водночас у Канівській міськраді спростували таке пояснення:

«Того, що приміщення Будинку культури саме аварійне, як ідеться і обґрунтуванні ОДА, ми у жодному листі не писали. Як і не йшлося про те, що приміщень немає. Є аж чотири, але з ними треба працювати», – коментував ОПОРІ радник міського голови Канева Микола Москалець.

  1. Штучні обмеження щодо зовнішньої реклами

Як розповідають співрозмовники “18000” у Черкаській ОДА, у серпні операторів зовнішньої реклами зібрали у Будинку рад. Їм було прямо повідомлено про те, що, починаючи із вересня, на їхніх площинах, що розташовані за межами населених пунктів, буде заборонено розміщувати агітацію на той момент потенційного кандидата Владислава Голуба.

Вже у вересні Служба автодоріг області поширила прес-реліз, у якому йшлося про «демонтаж самовільно встановлених конструкцій» вздовж автодоріг. Таким чином чиновники аргументували своє раніше озвучене «побажання» та заручилися лояльністю рекламників, щити яких потрапили на олівець.

Восени зображення Голуба, яке до цього можна було зустріти, наприклад, вздовж дамби та на Золотоніському кільці, зникло з бордів. Його місця зайняли постери Віталія Войцехівського та «Великого будівництва».

 – Ми шукали різні способи розміститися, – розказують у штабі Голуба. – Спочатку навіть вдалося домовитися щодо кількох конструкцій. Наприклад, на Золотоніському КП. Проте, спочатку погодившись, рекламниця згодом перетелефонувала і сказала: вибачте, ситуація змінилася, там буде «висіти» Войцехівський. У жовтні нам все ж вдалося дивом знайти два барди у Золотоніському районі, які погодилися повісити. Фірма, яка це зробила, просто навіть не знала про вибори. Але це крапля в морі проти 70 бордів «Слуги народу». Через ці обмеження ми відчутно програли візуальну кампанію.

За словами джерел “18000” в ОДА, питання бордів на виборах особисто курував Сергій Чубань – директор департаменту інфраструктури, розвитку та утримання мережі автомобільних доріг загального користування місцевого значення.

  1. Піар від Скічка

Цифри підтримки Олександра Скічка на Черкащині вкрай високі. За соціологією, про яку ми згадували на початку матеріалів, його діяльністю задоволені 39% мешканців 197 округу.

Тому Скічко активно долучився до реклами провладного кандидата. Протягом жовтня у мережі неодноразово з’являлася інформація про участь Войцехівського у відкриттях спортивних майданчиків у Мошнах, Каневі, Золотоноші, Черкасах тощо. Поруч з ним на деяких об’єктах був присутнім і Скічко.

 «Участь кандидата, висунутого провладною партією, у відкритті інфраструктурний об’єктів, реалізованих в рамках програм Президента, до того ж спільно з очільником обласної адміністрації сигналізує про підтримку цього кандидата з боку центральної влади та, ймовірно, може спонукати виборців віддати свій голос у підтримку саме цього кандидата», – коментує Захар Колісніченко, координатор спостереження Громадянської мережі ОПОРА за виборами у Черкаській області.

Коли забиратимуть слово за зайвих сто грам ковбаси, – ти віддаси? (с)*

*цитата з вірша Л. Даценка

Третя складова – потужна «мінусова» кампанія.

За нашою інформацією, «мінусом» конкурентів у «Слуг народу» займався штаб, відокремлений від основного. Його ціллю став Владислав Голуб, який за літньою соціологією був основним конкурентом Войцехівського.

Головним інструментом тут стала друкована роздаткова продукція. За інформацією наших співрозмовників, під цей «проєкт» спеціально був залучений інший кандидат у депутати – Леонід Даценко.

 – У Льоні (Даценко, – ред.) давня образа на Влада за вибори у 2015 році, коли тут були зареєстровані два Даценки, і він програв, хоч був фаворитом тоді. Тому він радо погодився за окрему суму взяти на себе «мінус». Таким чином «Слуги» пройшли «чисто» кампанію, передавши цей напрямок у третій руки, – розказує співрозмовник 18000, ознайомлений із ситуацією.

Даценко – народний депутат 7-го скликання, поет «на мінімалках». Після програних у 2014-му виборів його політична кар’єра стрімко пішла під відкіс. Далі були кілька невдалих спроб балотування від «Відродження» та «ЄС», 6212 гривень благодійної допомоги від МХП та політичне забуття. На початку року Анатолій Бондаренко, якого Даценко «кинув» разом із «Батьківщиною» у 2014 році, все простив і прилаштував Леоніда в міськраду.

Протягом вересня-жовтня на території округу у кілька розносок були поширені два номери газети «Дзвін», яка фактично належить Даценку. Вона була повністю присвячена Голубу.

Окрім того, 28-29 жовтня округ був щедро засипаний новаторську «чорною» газетою та маніпулятивними листівками. Газета була повністю стилізована під агітаційну газету Голуба і містила аналогічні вихідні дані. Самі ж матеріали містили провокаційні посили нібито від імені Голуба про підняття пенсійного віку, збільшення тарифів, будівництво птахофабрик тощо. Родзинкою газети став рецепт приготування лангуста на останній сторінці.

Газети поширювалися вночі хаотично і масово. Очевидно, таким чином головним завданням «акції» була форма донесення, а не зміст.

 – Село перетворили на смітник. Ці газети зранку були на всіх вулицях, узбіччях, майданчиках, навіть у дворах та на городах у людей, – розказують у селі Вознесенське, яке засипали «агітацією» у ніч з 28 на 29 жовтня.

У парі з газетами на стовпах масово з’явилися копії агітаційних плакатів Голуба із номером 6, під яким йшов один з його двійників.

Маніпуляція

Реальна цифра

Дань традиціям

Як складова-бонус – два «двійники» Владислава Голуба на 197 окрузі. Бонусом назвемо її через те, що по факту ця «чорна» технологія тут не спрацювала.

Насправді для цього округу подібна схема – дань традиції, яка повелася тут із 2014 року. Тоді тут зареєстрували двох Даценків, які в сумі відтягнули аж 4%. У 2019-му – зареєстрували двох Голубів (один знявся, інший забрав 2,6%).

Цього року можна сміливо говорити, що стара технологія не спрацювала. Повний тезка Голуба В. В., №6, в підсумку бере трохи більше 0,9%. При цьому він набрав більше голосів, ніж той же Даценко чи Андрій Лобунець, який виявився не такий уже й «молодець». У третього Голуба – 0,7%

Вірогідно, за такі результати насамперед вплинуло рішення ЦВК, яка цьогоріч ввела нумерацію для кандидатів.

Додамо, що на 197 була спроба також зареєструвати і двійника для провладного кандидата Віталія Войцехівського. Для цього Віктор Олександрович Шевченко змінив ПІБ на Віталія Олександровича Войцехівського. Проте в цю історію активно включилися поліція і суд.

Окружний адміністративний суд Києва скасував зміну імені та прізвища та заборонив ЦВК використовувати його змінені дані. Поліція відкрила кримінальну справу, і в кінці жовтня його посадили під домашній арешт.

Сам же чоловік зізнався, що погодився на зміну прізвища за 50 доларів, далі його поселили у сараї і годували «Мівіною». Він стверджує, що зміг втекти. Зараз справу продовжує розслідувати поліція.

Як відомо “18000” з джерел у правоохоронних органах, за реєстрацією двійника може стояти один з депутатів Київради від партії «Європейська солідарність». Помічник цього депутата та його знайома, які займалися реєстрацією двійника, отримали підозри від прокуратури.

Варто зазначити, що на окрузі №184 на Херсонщині від початку також були зареєстровані двійники. Один для Сергія Козиря («Слуга народу») та два для його конкурента Геннадія Лагути (Партія Ігоря Колихаєва). В підсумку двоє з трьох були зняті з реєстрації.

 А інші що?

Про кількох інших кандидатів в депутати – коротко.

Голуб любить Черкаси, але це не взаємно

Фабула. У Голуба провели стандартну кампанію із всіма  традиційними для цього процесу складовими. Проте цього виявилося недостатньо, щоб впоратися із масштабом опонента та доступному його команді інструментарію.

Проблема. Опинившись у своєрідній політичній “ізоляції”, Голуб та його команда не змогли донести власний “сигнал” до свого виборця і програли агітаційне поле. У програшному 2019-му Голуб набрав 11,9 тисяч голосів, цього року – 8,36. А отже, його виборець просто не прийшов на дільницю.

У певний момент (початок осені) відбулася візуалізація переваги провладного кандидата. Це змістило вектор народної любові в іншу сторону. Протилежну від шансів Голуба стати нардепом.

Особливо показові в цьому плані Черкаси. За нашою інформацією, тут Голуб програв на всіх дільницях.

Чим запам’ятався?

Вітер наші дме вітрила

Разом ми потужна сила

Іллєнко. Як правильно “топтати” округ

Фабула. Свободівець Іллєнко – один з головних переможців цих виборів. Справа не лише в тому, що йому вдалося взяти почесну “бронзу”. На відміну від того ж таки Сущенка, особистий результат Іллєнка на Черкащині виявився значно вищим за цифри партії по країні (КМІС дає 4,4%).

Без солідного фінансового ресурсу, за рахунок праці і великої кількості зустрічей (як зветься у простонароді “топтати округ”) Іллєнко та його команда змогли показати достойний результат. Звісно, тут варто зауважити, що на адресу Андрія не було “чорного піару”, на відміну від двох інших кандидатів, і це дозволило йому бути максимально “чистим” в очах виборців. Але це все лірика.

Проблема. Бекграунд “Свободи” на Черкащині. Очевидно, що партії ще доведеться багато працювати, розгрібаючи “авгієві стайні” після Ботнарів і ко. Проте хороший результат в тому числі в Черкасах може свідчити проте, що світло в кінці тунелю в партії однозначно є.

Чим запам’ятався? Плив на човні.

Сущенко. Загартований у черкаських селах

Фабула. Джерела “18000” розповідають, що (за задумом штабу ЄС) Сущенка мали не зареєструвати у ЦВК через те, що він не перебував п’ять років в Україні. Проте у комісії прорахували цей піар-хід і таки зареєстрували його кандидатом.

Тиждень тому черкаські представники команди ЄС постили у Фейсбук соціологію КМІС, акцентуючи на 15,7% підтримки партії по країні. На 197-му Сущенко спромігся набрати майже вдвічі менше, чим лише підтвердив скепсис Корнієнка. 

Логічним могло би бути рішення повторити досвід 87-го округу, де кандидатка від ЄС знялася на користь більш рейтингового кандидата. У випадку ж 197-го свою роль могли зіграти особисті моменти. Як наслідок, в партії по факту і підіграли кандидату від Зеленського, і провалили вибори самі, пропустивши вперед Іллєнка.

Проблема? Петро Олексійович Порошенко і його антирейтинг у селах на Черкащині.

Чим запам’ятався? Споживанням на окрузі всіх можливих їстівних продуктів.

Самозбереження влади

У висновку до цього написаного, хочеться бути чесними самим із собою. Чи можемо ми картати чинну владу за широкий інструментарій застосованих нею механізмів? На думку автора цих рядків – ні. «Слуги» просто зіграли всіма картами, які мали на руках.

Що ж це за влада, яка не може подбати про власне збереження?

А йдеться саме про такі глобальні цілі. 197 округ – самий центр країни, і поразка тут могла би мати катастрофічні наслідки для «Слуги народу».

Навряд комусь із чинної влади хочеться приміряти на себе робу Петра Порошенка, який ще 5 років тому вирішував, хто керуватиме країною, а тепер вирішує, хто буде солити куліш у Каневі.

На сьогодні про порушення під час виборів уже заявили аполітичні організації: КВУ, рух «Чесно», громадянська мережа ОПОРА. Проте у кримінальні справи вони так і не матеріалізувалися.

А отже, покарання для причетних чекати не варто. 

Сергій Макаренко

Якщо вам подобаються наші тексти, задонатьте незалежний журналістський проєкт «18000»

DONATE

Також новини “18000” є в Telegram і Viber, слідкуйте за нами в Instagram.

коментарі
3 Коментарі
  1. Разве это что-то новое на “арене” выборов? Новое только то, что при таких же “маневрах” Партии регионов, Блока Порошенко, такая статья вряд ли появилась бы. Если бы такие манипуляции пресекались на прошлых этапах, сегодня это вряд ли повторилось бы. А так – привычная схема (заводить любыми путями кандидата из правящей партии, двойники-тройники для оттягивания голосов, подкупы, манипуляции)…Что “посеяли”, то и “пожали”. Если можно ТАК попасть в депутаты, то почему НЕТ? Да, “осадочек остался”, но кто виноват?

  2. И ещё. Я привыкла, когда тут всех и вся называют своими именами. А вот ” – розказує співрозмовник 18000, ознайомлений із ситуацією.” – вызывает недоумение.)) Перед тем, как с вами общаться о выборах, его “ознакомили с ситуацией”, с которой он до вас не был знаком?))

  3. Я як простий виборець, ходив на багато зустрічей з кандидатами. Кожен з кандидатів агітував за себе. Хочу зауважити, що не було б у будь якого кандидата гріхів, не було б і чорного піару проти нього.
    І моя особиста думка, що депутати минулих скликань довели країну до війни, тому тим хто довів країну до цього, не місце у ВР.

Залиште свій коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *